Мартинівка (Джанкойський район)

Мартинівка - село в північній частині району, у степовому Криму, у верхів'ї одної з балок, що впадають в Сиваш, висота над рівнем моря - 2 м [1]. Сусідні села: Солонцеве за 4,5 км на північний захід, Зелений Яр за 2 км на північ і Завіт-Ленінський за 3,5 км на схід. Відстань до райцентру - близько 19 кілометрів, найближча залізнична станція - Солоне Озеро - близько 4,5 км.

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Хадир Гаджі Ойрат входив в Орта Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства [2].

Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 року [3], (8) 19 лютого 1784 року, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіті [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії [5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 года Таврійської губернії [6], Карагоджа-Багалак був включений до складу Джанайської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року, у селі Карагоджа-Багалакзначилося 12 дворів і 50 жителів кримських татар [7]. На військово-топографічній карті 1817 року село Караджа Богала позначене з 5 дворами [8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Караджа Богала, згідно «Відомостями про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» , залишився в складі Джанайської волості [9]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину [10], село помітно спорожніло і на карті 1842 року зазначені вже руїни села Караджа Богалак [11], як і на триверстовій мапі 1865 року [12].

Після земської реформи 1890 року [13] селище, вже як Караджі, віднесли до Богемської волості, але в «... Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемськоу волость ніяких даних про село, крім назви, не наведено [14]. Не згадано поселення і в «... Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1900 рік», а в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року" ', у Богемській волості Перекопського повіту значиться хутір Караджі Ольги Мокшеєвої[15].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [16]. У 1922 році повіти перетворили в округи [17]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округу були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район [18] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, у селі Караджа, центрі Караджинської сільради Джанкойського району, значилося 42 двори, все селянські, населення становило 219 осіб. У національному відношенні враховано: 199 росіян, 19 вірмен, 1 записаний в графі «інші», діяла російська школа [19].

Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 21 серпня 1945 року Караджа була перейменована в Мартинівку і Караджинська сільрада - в Мартинівську [20]. У 1959 році сільрада скасували і село включили до складу Завіт-Ленінської.

В середині 2000х років підведений газ, що стало ключовим фактором розвитку сільського господарства місцевими жителями.

Збут фруктів і овочів вирощених у теплицях відбувається як на місці так і доставкою на ринки Джанкою і Сімферополя.

Основна економічна діяльність: рослинництво і тваринництво.

Після відновлення в 2005-2010рр, спадщини СРСР - тваринницької ферми, здійснюється промисловий збір молока для джанкойського молокозаводу.

У селі є школа 1-2 ступенів (до 9-го класу). Після закінчення школярі мають можливість продовжити навчання або в школі сусіднього Завіт-Ленінського (11 класів), або в ПТУ Джанкою і Джанкойського району.