Мартищук Юрій Васильович

Юрій Васильович Мартищук народився 22 квітня 1986 року у місті Коломия, що на Івано-Франківщині. Починав грати у калуському «Прикарпаття» та івано-франківському «Спартаку». За час виступів у цих командах Юрієм цікавилися такі клуби, як донецький «Шахтар» та московське «Динамо»[1]. У січні 2005 року воротар поїхав на перегляд до російського клубу «Шинник» з Ярославля[1]. Прегляд футболіста відбувся на зборах клубу у турецькому місті Анталія. Серед претендентів на місце воротаря «Шинника», окрім Юрія, були також: Сергій Парейко, Платон Захарчук та Євген Сафонов.[2] Однак, головний тренер ярославської команди, Олег Долматов, вирішив не брати Мартищука до клубу.

Улітку 2005 року «Спартак» змушений був продати воротаря, який тоді вже виступав за юніорську збірну України, до львівських «Карпат» через фінансові труднощі. Разом із Юрієм до «левів» перейшов і Ігор Худоб'як.[3]. Влітку 2008 року рішенням керівництва клубу воротар був переведений з основного складу «зелено-білих» у дубль[4]. Незадоволений своїм становищем у клубі воротар узимку сезону 2008–2009 років був на перегляді у клубі другої німецької другої Бундесліги «Дуйсбург»[5], але, урешті-решт, не перейшов туди[6]. Напередодні сезону 2009–2010 років Мартищук був знову включений до основного складу «Карпат», проте за цілий сезон провів лише один матч у чемпіонаті України.

У червні 2010 року Юрій підписав чотирьохрічну угоду із луганською «Зорею»[7], проте виграти конкуренцію у досвідченого Ігоря Шуховцева воротар не зумів і виходив на поле досить рідко. А у сезоні 2011–2012 років Мартищук взагалі не провів жодного матчу за головну команду. Тому 10 серпня 2012 року за взаємною згодою контракт був розірваний[8].

13 серпня 2012 року 26-річний футболіст підписав трирічний контракт з одеським «Чорноморцем»[9]. Але пробитися в основний склад так і не вдалося, Юрій грав тільки за молодіжну команду, програвши конкуренцію Дмитру Безотосному та Євгену Пасту. 5 серпня 2013 року стало відомо, що Юрій на правах оренди перейшов до білоруського клубу «Гомель». Контракт розрахований до 31 грудня 2013 року.[10][11] Однак, футболіст до Білорусі так і не поїхав.

В основному складі одеситів вперше з'явився лише 29 жовтня 2014 року, коли в матчі-відповіді 1/8 фіналу кубка України 2014/15 проти дніпродзержинської «Сталі», Юрій вийшов на заміну перед серією післяматчевих пенальті[12]. Дебют воротаря виявився вдалим — він відбив перший же одинадцятиметровий удар гостьової команди[13], і в підсумку допоміг «Чорноморцю» виграти серію пенальті (4:2)[14], а з нею і пробитися в 1/4 фіналу Кубка.

У квітні 2016 року став гравцем першолігового криворізького «Гірника».

Виступав за юнацькі збірні України (U-18), (U-19) та збірну України (U-20), у складі яких провів 13 матчів, в яких пропустив 17 м'ячів. Учасник молодіжного чемпіонату світу 2005 року.

Також грав за молодіжну збірну України, в складі якої зіграв 5 матчів і пропустив 2 голи. Дебютував 6 жовтня 2006 року в матчі проти однолітків з Білорусі (3:0)[15].