Марчук Володимир Володимирович

Володимир Марчук народився у Рівному, і є вихованцем місцевої ДЮСШ, першим тренером його є Юрій Шмигун. Футбольну кар'єру молодий воротар розпочав у місцевій команді майстрів «Авангард» ще у 17 років. Але конкуренція з боку більш досвідченіших голкіперів клубу не дозволила Марчуку мати постійну ігрову практику, і за 5 років він зіграв лише 53 матчі в другій союзній лізі. Це призвело до того, що на початку 1989 року він змінив команду, та перейшов до іншого друголігового українського клубу — «Торпедо» із Запоріжжя. У цій команді Володимир Марчук відразу став основним голкіпером. У клубі тоді справи також були на підйомі. Якщо у 1989 році запорізькі автозаводці фінішували у середині турнірної таблиці української зони другої ліги, то наступного сезону вони виграли турнір першої зони другої ліги чемпіонату СРСР[1], і здобули звання чемпіонів УРСР, а основним воротарем команди був саме Володимир Марчук.[2] Щоправда, за результатами попереднього сезону другої ліги, кращі 11 команд української зони другої ліги перейшли грати до новостворених буферних груп другої ліги, що спростило торпедівцям завдання перемоги у чемпіонаті. Саме у такій буферній зоні у 1991 році грали запорізькі торпедівці, а їх ворота й надалі успішно захищав Володимир Марчук.[3] За результатами сезону 1991 року торпедівці здобули право стартувати у вищій українській лізі, але Марчук із початком нового сезону став гравцем іншого вже вищолігового клубу — львівських «Карпат». У матчах за львівський клуб Володимир Марчук відзначався надійністю та самовідданістю, і навіть у матчі із запорізьким «Металургом» відзначився вилученням за фол останньої надії, так що два пропущених у цьому матчі м'ячі львів'ян записані на захисника Олега Бенька.[4] Щоправда, за домовленістю між керівниками львівського та луцького клубів, із другого чемпіонату України Володимир Марчук став гравцем клубу «Волинь».[5] У луцькому клубі Марчук також утримував за собою місце основного воротаря команди, проте у лучан швидко розпочались проблеми з фінансами, що позначилось на грі клубу. За час, коли Марчук був основним стражем воріт луцької команди, «Волинь» переважно боролась за збереження місця у вищій лізі. Це позначилось і на показниках Марчука як воротаря команди — у 105 зіграних за лучан матчах у вищій лізі він пропустив 150 м'ячів. Погіршення фінансового стану клубу та його показників у турнірній таблиці призвели до того, що у кінці 1995 року Володимир Марчук покинув луцький клуб, і повернувся до свого рідного клубу з Рівного, який на той час мав уже назву «Верес», і грав у першій українській лізі. Проте у рідному місті Марчук затримався лише до закінчення сезону 1995—1996, і повернувся до найвищого українського дивізіону, але цього разу до івано-Франківського «Прикарпаття». Тут воротар також затримався ненадовго, і за півроку продовжив виступи у іншому вищоліговому клубі — кіровоградській «Зірці-НІБАС». Але й тут в основному складі клубу Марчук грає лише півроку, за які він провів у вищій лізі 13 матчів. Ще півроку досвідчений воротар грав за другу команду кіровоградців у другій українській лізі, після чого завершив виступи у професійному футболі.

Після деякої перерви Володимир Марчук повернувся у великий футбол в 2000 році як суддя. Спочатку колишній футболіст виступав у ролі помічника арбітра в матчах другої української ліги, а з 2003 року був головним арбітром матчів другої української ліги та лайнсменом у матчах першої ліги. Всього як арбітр провів 30 матчів як головний суддя та 47 матчів як помічник головного арбітра. Останній матч провів 5 листопада 2005 року між харківським «Геліосом» та «Кримтеплицею» у першій українській лізі як помічник головного судді[6], після чого завершив кар'єру футбольного судді.

Із 2008 року Володимир Марчук розпочав тренерську кар'єру. Протягом двох з половиною років колишній футболіст був тренером воротарів клубу «Говерла-Закарпаття» з Ужгорода[7][8]. Пізніше з листопада 2011 року до червня 2012 року Володимир Марчук працював також тренером воротарів у запорізькому «Металургу».[9] Після цього до кінця 2012 року Марчук працював у своїй колишній команді «Волинь» тренером воротарів молодіжного складу команди. Після цього з початку 2013 року до червня 2013 року знову працював тренером воротарів ужгородської «Говерли». Після відходу з ужгородського клубу Володимир Марчук деякий час тренував аматорський клуб «Ласка» з Боратина Луцького району. З липня 2015 року Марчук працював тренером воротарів молдовського клубу «Заря»[10]. 2016 року приєднався до тренерського штабу львівських «Карпат»[11]. З 1 червня 2018 року Володимир Марчук працює тренером воротарів у клубі «Волинь».

• Переможець Чемпіонату УРСР з футболу 1990, що проводився у рамках турніру в шостій зоні другої ліги СРСР.

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль футболіста на сайті ukr-football.org.ua
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль футболіста на сайті allplayers.in.ua