Марія Антоніна Кратохвіль

Марія Антоніна Кратохвиль (пол. Maria Antonina Kratochwil; *21 серпня 1881 — † 7 жовтня 1942[1]) — черниця Католицької Церкви, беатифікована Папою Іваном Павлом ІІ як одна із 108 мучеників Другої світової війни[2]. Вона намагалася допомогти євреям вижити під час Голокосту[3]. Належала до шкільних Сестер Нотр — Дам[4], які проживали в регіоні «східних кресів» польської Другої республіки до початку Другої світової війни; її заарештували разом з черницями німці-нацисти через рік після операції «Барбароса» 1941 року за антинацистську діяльність. У в'язниці її жорстоко побили, вона захворіла на тиф і померла після її звільнення[5].

Марія Антоніна Кратохвіль
римо-католицька черниця Марія Антоніна Кратохвіль, якій радянська влада заборонила в 1939 р. сповідувати релігійну традицію
У чернецтві: Марія Антоніна
Народилася 21 серпня 1881(1881-08-21)
Острава, маркграфство Моравія, Землі Богемської Корони,  Австро-Угорщина
Померла 7 жовтня 1942(1942-10-07) (61 рік)
Станіславів, УРСР,  СРСР
Поховання Івано-Франківськ
Шанується Католицькою Церквою
Беатифікована 1999
У лику блаженних і католицьких святих
День пам'яті у 2022 12 червня
Патрон єпархії Острава-Опави
Подвижництво мучениця

Життєпис

Марія Антоніна народилася у Вітковицях поблизу Острави, куди її батьки прибули в 1879 р. з Венгерської Гурки в Австрійській перегородці в пошуках засобів до існування; її батько працював у ливарному цеху[6]. У 1885 р. її родина повернулася до рідного міста матері у Вєнгерську Гурку, поруч із Живцем, і оселилася неподалік від Бельсько-Бяла[1].

У 1901 р. Марія Антоніна вступила до конгрегації шкільних сестер Нотр-Дам, всесвітнього римо-католицького ордену, присвяченого забезпеченню початкової, середньої та після-середньої освіти. Вона склала іспити на зрілість у 1906 р.[7] і стала визнаною сестрою-монахинею. За десять років до відродження суверенної Польщі Кратохвілю відправляли до Карвіни поблизу Цешина викладати в польській початковій школі[6] двічі: між 1906—1909 рр. та 1910—1917 рр.. Вже в незалежній Польщі вона оселилася у м. Львові, де викладала до 1925 р.. Вона працювала директором католицької школи-інтернату в 1925—1932 рр.; переїхала до міста Тлумач для підготовки інших сестер як вчительок та повернулася до м. Львова, де її призначили бути директором школи для кандидатів у монашество у 1931—1939 рр.[1].

Друга Світова війна

Після вторгнення СРСР до Польщі на початку Другої світової війни органи НКВС СРСР закрили польські школи у м. Львові та не давали працювати сестрам-черницям. Марія Антоніна переїхала разом зі своїми черницями до Микуличина в грудні 1939 р. (або лютому 1940 р.)[1][7]. Радянська влада здійснювала напади на католицький монастир у Микуличині, потім влада СРСР націоналізувала його та вислала з нього черниць; їм було заборонено дотримуватися своїх релігійних звичок. Львів був захоплений Третім Рейхом у червні 1941 р., як початок реалізації плану «Барбароса». Через рік монахиня Кратохвіль була заарештована Гестапо 9 липня 1942 р. разом із шістьма іншими монахинями та кинута до в'язниці в м. Станіславові (нинішнє м. Івано-Франківськ), столиці «монашої католицької провінції» з численним польсько-єврейським населенням, захопленим у гето Станіславова. Черниць тримали в камері з десятками інших жінок[6]. Сестра Кратохвіль виступала проти жорстокого поводження з єврейськими жінками-в'язнями в установі Гестапо, ким керував один з організаторів Голокосту хауптштурмфюрер СС Ганс Крюгер[8]. Як покарання за «зухвалість», Кратохвіль зазнала жорстокого побиття. Повернувшись до тюремної камери вся закривавлена, вона вже не могла лежати на спині. Шість сестер-черниць були звільнені наприкінці вересня 1942 р., після тижнів допитів. Марія Антоніна померла від поранень 2 жовтня 1942 р. у лікарні[7] за п'ять днів після звільнення з в'язниці. Похована на кладовищі Сапежинських у Станіславові[7][1]. Сестра Кратохвіль була оголошена на 3-й міжнародній зустрічі Шалом покровителькою цього заходу, що відбувся в Сальвадорі в серпні 2000 р.[9]. Про її життя у 2001 р. вийшла коротка книга[5].

Витримуючи нелюдські умови (голод, побиття, катування, глузування), вона свідчила про християнську любов, віру та прощення; вона утішала своїх сестер-черниць та непритомних в'язнів. Через п'ять днів після звільнення з в'язниці вона померла від наслідків катувань та хвороби на тиф[1][10]

Примітки
  1. (англ.) School Sisters of Notre Dame. Blessed Maria Antonina Kratochwil SSND. Generalate, Via della Stazione Aurelia, 95 - 00165 Roma, Italia. «Beatified with 108 martyrs of World War II by Pope John Paul II, in Warsaw, on June 13, 1999.»
  2. (англ.) The 108 Polish martyrs. Secular Franciscan Order via Internet Archive.
  3. (англ.) Avenue of the Righteous (May 4, 2000). In memory of Sister Maria Antonina Kratochwil and all of the Polish priests and sisters who helped Jews in need. Internet Archive.
  4. пол. ZSSND, Zgromadzenie Sióstr Szkolnych de Notre Dame, лат. CPSSND, Congregatio Pauperum Sororum Scholarium de Notre Dame, англ. SSND, School Sisters of Notre Dame
  5. (пол.) Amata Kupka (2001). Błogosławiona siostra Maria Antonina Kratochwil. Wydaw. Duszpasterstwa Rolników. ISBN 978-83-88743-94-8.
  6. (пол.) Dekanat konstanciński. Bł. Maria Antonina (Maria Anna) Kratochwil (1881, Witkowice - 1942, Stanisławów), męczennica, patronka Zgromadzenia Ubogich Sióstr Szkolnych de Notre Dame, wspomnienie. Konstancin-Jeziorna: Rzymskokatolicka Parafia pod wezwaniem św. Zygmunta. Процитовано 15 серпня 2016.
  7. (пол.) Paweł Brojek (2 жовтня 2013). Szykanowana przez Sowietów, torturowana przez Niemców. Bł. Maria Antonina Kratochwil. Fundacja 'Edukacja przez media'. Процитовано 15 серпня 2016.
  8. (англ.) Dieter Pohl. Hans Krueger and the Murder of the Jews in the Stanislawow Region (Galicia) (PDF file from Yad Vashem.org). с. 12/13, 17/18, 21.
  9. (англ.) Shalom International (September 2015). Blessed Maria Antonina Kratochwil, School Sister of Notre Dame (1881-1942). A Patron of Shalom. Shalom News North America (SNAC).
  10. (англ.) AnnieSings (16 червня 2010). Sr M. Antonina "Maria Anna" Kratochwil. No. 53753361. Find A Grave Memorial.

Джерела
  • (пол.) Hachulska Irena, «Świadectwo miłości: Maria Antonina Kratochwil — Siostra Szkolna de Notre Dame uświęcała życie, a męczeńską śmiercią dopełniła miary świętości». Hachulska, Irena. Opole: Zgromadzenie Sióstr Szkolnych de Notre Dame. Prowincja Polska, 1994 — ISBN 83-902832-0-4.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.