Тереза ​​Кунегунда Собеська

Народилась 4 березня 1676 року у Вілянуві. Була п'ятою з дітей, що вижили, короля Речі Посполитої Яна III та його дружини Марії Казимири де Ла Гранж д'Аркен. Мала старшого брата Якуба Людвіка та сестру Аделаїду Людвіку, яка невдовзі померла. Згодом у сім'ї народилося ще кілька дітей, з яких вижили сини Александер та Константій Владислав.

Портрет Терези роботи невідомого майстра

В родині дівчинку кликали «Pupusieńka». Вона вивчала латину, французьку та італійську мови. Полюбляла музику та живопис. На початку 1692 року батько сподівався одружити її з данським принцом, однак, цей шлюб не відбувся.[1]

У віці 18 років була видана заміж за 33-річного овдовілого курфюрста Баварії Максиміліана II. Наречений мав малолітнього сина від першого шлюбу. Посаг королівни становив 500 000 талерів. Весілля відбулося 2 січня 1695 у Везелі. Після народження мертвого сина у подружжя з'явилося дев'ятеро живих дітей, з яких дорослого віку досягли шестеро:

Портрет Терези Кунегунди пензля Ф. Й. Віндера, 1725

• Марія Анна Кароліна (1696—1750) — черниця;
• Карл (1697—1745) — імператор Священної Римської імперії у 1742—1745 роках, був одружений з ерцгерцогинею Марією Амалією Австрійською, мав семеро дітей;
• Філіп Моріц (1698—1719) — був обраний князем-єпископом Падерборна та Мюнстера посмертно, одруженим не був, дітей не мав;
• Фердинанд (1699—1738) — фельдмаршал Священної Римської імперії, був одружений з пфальцграфинею Марією Анною Нойбурзькою, мав трьох дітей у шлюбі та позашлюбного сина;
• Клеменс Август (1700—1761) — князь-єпископ Регенсбургу, Падерборна та Мюнстера, архієпископ-курфюрст Кельну, одруженим не був, мав позашлюбну доньку;
• Вільгельм (1701—1704) — прожив 2 роки;
• Алоїз (1702—1705) — прожив 3 роки;
• Йоганн Теодор (1703—1763) — кардинал;
• Максиміліан (1704—1709) — прожив 4 роки.

У 1700 році Тереза Кунегунда намагалася розлучитися з чоловіком через його романи, однак згодом пара примирилася.

Її малолітній пасинок певний час був принцом Астурійським, спадкоємцем Карла II, однак помер у лютому 1699 року від віспи. У листопаді 1700 року пішов з життя сам Карл II. За кілька місяців почалася війна за іспанську спадщину. Баварія виступила на боці Франції, але у битві під Гохштедтом у серпні 1704 року зазнала нищівної поразки. Максиміліан утік до Нідерландів, залишивши дружину регенткою. У лютому 1705 року Тереза Кунегунда, залишивши дітей, від'їхала до Італії, сподіваючись зустрітись із матір'ю. У березні вона побачилася із нею у Падуї. У травні 1705 року намагалася повернутися до Баварії, однак Мюнхен був вже окупований імперськими військами і на кордоні її не пропустили, змусивши їхати до Венеції. Наступного року четверо старших дітей були перевезені до Клагенфурту, в той час як молодші залишилися у Мюнхені.[1] Життя курфюрстини у Венеції було досить скромним, вона також регулярно листувалася з чоловіком.[2] Родина воз'єдналася лише після Раштаттського миру. Зустріч Терези Кунегунди з сім'єю відбулася у замку Ліхтенберг 3 квітня 1715 року.

Надалі була відома своєю релігійністю.[1] Після смерті чоловіка у лютому 1726 року відбула до Венеції, де і померла 10 березня 1730. Похована у першій ніші крипти Театинеркірхе у Мюнхені.[3]

• Профіль на Geneanet.org (нім.)
• Генеалогія Терези Кунегунди Собеської (англ.)
• Генеалогія Максиміліана Баварського (англ.)
• Познанський феєрверк Терези Кунегунди Собеської (пол.)