Мацелюх Євген

Закінчив у 1913 році Тернопільську українську гімназію, у 1917 — Львівську духовну семінарію[4], студіював теологію і філософію у Львівському університеті.

Під час Першої світової війни — в австрійському війську. Служив санітаром у м. Коломиї. Перед приходом російських військ до Коломиї звільнений з військової служби, виїхав на Гірський Шльонськ (Польща) де працював на вугільних копальнях у Моравській Остраві (нині Чехія). Там арештований австрійською поліцією і направлений до табору інтернованих українців. Під час перебування в м. Клагенфурт (Австрія), за допомогою двох римо-католицьких священиків, одержав особисті документи і вступив до німецької духовної семінарії, де закінчив два роки теологічних студій.

Від 1917 року продовжив навчання у Львові. Від листопада 1918 року — в Тернополі: секретар окружної національної ради, від травня 1919 року — відповідальний секретар щоденної газети «Українські вісті» (Тернопіль). Разом з УГА відійшов за Збруч, комісар преси і пропаганди у містечку Летичів, наприкінці 1919 року повернувся до Галичини.

7 квітня 1920 року митрополит Андрей (Шептицький) рукопоклав на священика. У 1920—1923 роках душпастир у селах Чернихівці, Зарубинці нині Збаразького району, і Шляхтинці нині Тернопільського району. В 1923—1930 роках на парафії у с. Кудобинцях нині Зборівського району.

Після пацифікації і спалення парафіяльного дому о. Мацелюха восени 1930, до 1935 року був настоятелем Голгоцької парафії на Підгаєччині та війтом сільської громади, у 1939—1941 роках — адміністратор парафії у Козові.

В часи Другої світової війни виїхав на Лемківщину, звідти — до Німеччини. В таборі міста Аугсбург викладав латинську мову в гімназії для переселенців. У 1947 році виїхав до США. Призначений парохом Святоандріївської церкви у Філадельфії. Тут заснував товариство «Самопоміч», був його першим головою.

За заслуги як пастир, виховник, проповідник і організатор нагороджений званням почесного крилошанина львівської митрополичої консисторії. Зробив багато для поширення релігії своїми писаннями. Написав кілька книжок, його проповіді впродовж року друкувалися англійською («Sermons») та польською мовами в місячнику священників «Казальніца».

• свщ. Євген Мацелюх. Пресвята Євхаристія в життю христіянина. — Добра книжка. — 75 випуск. — Львів. — 1927.
• Мацелюх Євген. Боже слово: недільні і празничні науки (на всі неділі і свята). — Йорктон (США). — 1948.
• Мацелюх, Євген. Проповіді. 4,2(5), 3а(6), 4а(7), 5(8), 7(10), 9(12), 10(13), 11(14). — Church — Sermons. — США.
• Мацелюх, Євген. Тернистий шлях: повість з переслідування церкви в Мексику. — Говерля. — Нью-Йорк. — 1956.
• Мацелюх, Євген. У стіп Марії: розважання про ласки Божої Матері. — Нью-Йорк. — 1954.
• Мацелюх, Євген. У стіп Марії: розважання про ласки Божої Матері. (Друге видання). — Нью-Йорк. — 1955.
• Мацелюх, Євген. Чудо Вифлеємської ночі: різдвяна містерія на 3 дії. — Філядельфія.
• о. Роман Закревський, о. Євген Мацепюх. Бірки Великі // Золотого Поділля Тернопільщина і Скалатщина". — Т ІІІ. — Філадельфія, США. — 1983. — С. 341-345.

• Мацелюх Р. Церква св. Параскеви П'ятниці у Великих Бірках. — Тернопіль: «Горлиця». — 2001.
• Уніят В., Ханас В. Мацелюх Євген Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.