Медвецька-Лутак Едіта Федорівна

Едіта Федорівна Медвецька-Лутак (угор. Medveczky-Luták Edit/Medveczkyné Luták Edit, чеськ. Edita Lutak, до шлюбу — Едіта Лутак; нар. 22 жовтня 1932, Мукачево — пом. 23 лютого 2019) — радянська, українська і угорська художниця декоративно-прикладного мистецтва, живописиця, графікеса. Представниця закарпатської школи образотворчого мистецтва. Член Спілки художників СРСР та Спілки художників України. Заслужена художниця УРСР з 1985 року. Дружина художника Миколи Медвецького, матір художниці Агнеси Медвецької.

Медвецька-Лутак Едіта Федорівна
Народження 22 жовтня 1932(1932-10-22)
Мукачеве, Підкарпатська Русь, Чехословаччина
Смерть 23 лютого 2019(2019-02-23) (86 років)
  Pilisborosjenőd, Пілішверешварський ярашd, Пешт, Угорщина
Країна  Чехословаччина
 СРСР
 Україна
 Угорщина
Діяльність художниця
Член Спілка художників СРСР
У шлюбі з Медвецький Микола Вікторович
Діти Медвецька Агенса Миколаївна

Біографія

Едіта Медвецька-Лутак народилася 22 жовтня 1932 року в місті Мукачево, Чехословаччина (нині Закарпатська область України) в сім'ї русинських педагогів.

У 1947—1952 роках навчалася в Ужгородському державному художньо-промисловому училищі у Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая — основоположників закарпатської школи образотворчого мистецтва.

У 1958 році Едіта закінчила факультет художнього текстилю Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (викладач — Данило Довбошинський, професор — Вітольд Антонович Монастирський).

Учасниця художніх виставок: обласних, всеукраїнських, всесоюзних (Ужгород, Львів, Чернівці, Київ, Москва) — з 1962 року, закордонних (Ньїредьгаза, Нікосія, Кошице, Кестхей, Будапешт) — з 1968 року. Учасник міжнародних пленерів.

Член Спілки художників УРСР з 1968 року. Член Спілки художників СРСР[1]. Заслужений художник УРСР (1985). Твори художниці закуплені Міністерством культури і мистецтва України.

З 1991 року жила і працювала[2] в Угорщині.

Сім'я

Батько — Ференц Лутак — народився в 1898 році в селі Надь-Абранка, Нагірного району, комітату Берег, Австро-Угорщини (нині — с. Локоть, Іршавський район, Закарпатська область, Україна), учитель, а з 1937 року — педагогічний інспектор Ужгородського округу, офіцер запасу угорської армії, заарештований у листопаді 1944 року працівниками НКВС СРСР, замучений в ужгородській тюрмі в липні 1945 року.[3]

Мати — Анастасія Фунданіч, педагог, інспектор дитячих садків в м. Ужгороді.

Чоловік — Микола Вікторович Медвецький (1930—2007) — радянський живописець, монументаліст, член Спілки художників СРСР.

Дочка — Агнеса Медвецька, угор. Medveczky Ágnes (1964 р) — українська і угорська художниця (живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво).

Творчість

Книжкова графіка і станковий живопис, а також декоративно-прикладне мистецтво (гобелен, етнографічний одяг тощо).

Ілюстрації до книг (Видавництва: «Карпати», 1963—1993 рр.; «Радянська школа»; Видавництво «Móra», Будапешт; СП ТОВ ПолiПрiнт, 2002 р. та ін.).

За допомогою художнього методу, який заснований на виразних контурах, оксамитових тонах контрасту, створюється гармонійна взаємодія.

Персональні виставки:

  • 1980 — Клуб Інструментального заводу, Ужгород
  • 1982 — Львівська картинна галерея, Львів — Галерея образотворчих мистецтв, Чернівці
  • 1983 — Закарпатський обласний художній музей імені Й. Бокшая (Ужгород, УРСР)
  • 1987 — Державний музей декоративного мистецтва УРСР, Київ.
  • 1994 — Кестхей, Угорщина.
  • Виставковий зал «Мючарнок» (Будапешт, Угорщина) — виставка родини Медвецький (Едіта Медвецька, Микола Медвецький, Агнеса Медвецька).
  • Івано-Франківський художній музей (Івано-Франківськ, Україна)
  • Закарпатський обласний художній музей імені Й. Бокшая (Ужгород, Україна)
  • Луганський обласний художній музей (Луганськ, Україна)
  • Картинна Галерея села Пийтерфолво (Пийтерфолво, Закарпатська область, Україна)
  • Одеський художній музей (Одеса, Україна)
  • Ізмаїльська Картинна Галерея (Ізмаїл, Україна)

Вибрані картини
  • Натюрморт з динею[4] (1970-ті)
  • Натюрморт з півниками (1970-ті)
  • Весільний бенкет (1970-ті)
  • Натюрморт з циніями (1970-ті)
  • Рахівська вулиця
  • Свято
  • Гуцульський танець
  • По свіже борошно на млин (1972)
  • Комбайнери (1973)
  • Подія на селі
  • Верховина сьогодні (1980)
  • Серпень на Верховині (1980)
  • Інтер'єр (1980)
  • На малюнках в Сентендре (1980)
  • Олена з Гукливого (1981)
  • На Монтмарті (1984)
  • В Арлі (1984)
  • Королева Шаба (1985)
  • Колгоспний тесля Густав Баго (1985)
  • Варять сливове варення (1986)
  • Натюрморт (1988)
  • Натюрморт з букетом пижма (1990)
  • Товія і Ангел (1994)
  • Предки блукають (1996)
  • Підкарпатський мотив
  • Прощання з Балатоном
  • Збирають сіно
  • Дівчата на пляжі
  • Ностальгія (2008)

Цікаві факти

Е. Ф. Медвецька-Лутак — русинка за національністю.[5] З 1991 року Едіта Федорівна постійно жила і працювала в Пілішборош'єно (Пілішверешварський район, медьє Пешт) і брала участь в культурному житті русинської національної громади Угорщини.[6]

Далекий предок Е. Ф. Медвецький-Лутак по прямій батьківській лінії — Куруц Янош Лутак з Надь-Абранці згадується в 1704 році в мукачівському списку греко-католиків, які брали участь в Повстанні Ференца Ракоці 1703—1711 рр.[7]

Примітки
  1. РДАЛМ: ф. 2082 (Спілка художників СРСР); оп. 13; од. хр. 1240. Особиста справа Медвецький (Лутак) Едіти Федорівни, 1932 р.н.., Художника декоративно-прикладного мистецтва.
  2. "Днесь у Мадярщінї творять три ґенерації модерних малярюв …. Ку старший ґенерації малярюв ся односять Едіта Медвецька (Лутак) "- Ruszin Önkormányzat — Вседержавноє Русінськоє Самосправованя. Наші умілцї. 19.03.2012 21:19 [недоступне посилання з Июль 2018]
  3. Dupka György. A MI GOLGOTÁNK. Intermix Kiadó. Ungvár — Budapest, 2012—295 old.
  4. русин. Пекучка — столовая тыква с толстой прослойкой мякоти и седой шкуркой.
  5. Сосполна інформаційна новинка Ґміна Русінув Мадярщині «Русинська світ» («Ruszin Világ»), Октовбер 2007 [недоступне посилання з Июль 2018]
  6. Сосполна інформаційна новинка Ґміна Русінув Мадярщині «Русинська світ» («Ruszin Világ»), Септембер — Октовбер 2012
  7. Hodinka Antal: II. Rákóczi Ferenc fejedelem és a «gens fidelissima». Pécs, 1937. — 7 old.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.