Мезоліт (мінерал)
Мезоліт (рос. мезолит; англ. mesolite; нім. Mesolith m) — мінерал, водний алюмосилікат натрію та кальцію каркасної будови, групи цеолітів.
| Мезоліт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[1] |
| IMA-номер | IMA1997 s.p. |
| Хімічна формула | Na₂Ca₂Si₉Al₆O₃₀ * 8H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 9.GA.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Ромбічна сингонія[2] |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | meso-d[3] |
 Мезоліт у Вікісховищі | |
Загальний опис
Синонім — веруцит, веручит (рос. верруцит, верручит; англ. verrucite; нім. Verrucit m).
Хімічна формула: Na2Ca2[Al2Si3O10]3•8H2O.
Склад, % (з Ісландії): Na2О — 3,64; CaO — 9,10; Al2О3 — 27,57; SiO2 — 46,58; H2O — 13,17.
Сингонія моноклінна (псевдоромбічна).
Утворює видовжені, голчасті, волосоподібні кристали, також радіально-променисті агрегати.
Густина 2,26.
Твердість 5,0-5,5.
Блиск скляний, у волокнистих агрегатах шовковистий.
Безбарвний, білий, сірий, жовтий, рожевий або червоний.
Прозорий до напівпрозорого.
Спайність досконала.
Асоціює з кальцитом та іншими цеолітами: шабазитом, стильбітом, натролітом, анальцитом.
Знайдений в жеодах Сардинії, в гідротермальних жилах асоціює з марганцевими рудами і барієвими мінералами (Ачинськ, Росія). Відомі знахідки на о-вах поблизу Сицилії, Шотландії, Ірландії, на Фарерських о-вах, в Ґренландії, Індії, Австралії (Річмонд), США, Канаді.
Рідкісний.
Назва походить від грецьких слів мезо- «середній» та літос — «камінь» (V.Fuchs, A.Gehlen, 1816).
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мезоліт (мінерал) // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Мезоліт (мінерал) // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.