Мжа

Річище річки трапецеїдального типу, завширшки 8-10 м, помірно звивисте. Глибина на плесах становить близько 1,5 м, на перекатах — 0,4 м. Швидкість течії в межень становить 0,01-0,03 м/с на плесах і 0,1-0,3 м/с на перекатах; в багатоводні періоди швидкість течії збільшується та становить 0,3-0,5 м/с на плесах і 0,6-0,9 м/с на перекатах.

Береги низькі і зарослі болотною рослинністю. Дно піщане, на окремих ділянках мулисте, замулення річища становить 0,6-0,9 м, заростання — 60-70 %.

Долина річки трапецієподібна, слабо звивиста, на всій протяжності заболочена. Ширина її від витоку до с. Піски змінюється в межах 150–300 м, далі до ст. Водолага від 300 м до 1,5 км. Від ст. Водолага ширина долини поступово збільшується і до гирла р. Вільхуватка досягає 4,0 км. Нижче впадіння р. Вільхуватка долина дещо звужується, але наближаючись до гирла р. Мож знову розширюється і зливається з долиною р. Сіверський Донець.

Заплава двостороння, звивиста, не розгалужена. Ширина 7-10 м. Схили заввишки 15–20 м, місцями до 30 м. Лівий схил пологий, непомітно зливається з прилеглою місцевістю, ближче до гирла стає помірно крутим. Правий схил також помірно крутий, дуже зрізаний ярами і балками. Дно піщане, мулисте. Живлення переважно снігове та дощове.

Довжина р. Мож -- 73, 4 км;

Поправковий коефіцієнт звивистості р. Мож -- відношення дійсної довжини р. Мож ( L_д.) до довжини лінії L, що з’єднує виток та гирло річки -- 1,05;

Густота річкової мережі -- відношення суми довжин усіх приток, виражених у км до величини площі бассейну р. Мож (км²) -- 0,13;

Падіння річки -- різниця висот між витоком і гирлом -- 95м;

Ухил річки -- це відношення падіння річки до довжини ділянкки -- 1,29.

Площа басейну -- 1806 км^2; Площа лівого берега -- 919 км^2; Площа правого берега -- 887 км^2;

Довжина басейну -- лінія, що з'єднує найвіддаленіші точки в басейні -- 70 км;

Середня ширина басейну -- відношення площі до довжини басейну -- 25,8 км;

Найбільша ширина басейну -- перпендикуляр до лінії, що з'єднує найвіддаленіші точки в басейні у найширшому місці -- 40 км;

Коефіціент асиметрії -- свідчить про положення річки відносно центру басейну --0,04;

Коефіціент розвитку вододільної лінії -- свідчить про конфігурацію басейну -- 1,31;

Середня висота басейну --

Річка Мож влітку

Спостереження на річці Мжа велись по 3-м стаціонарним гідропостам. До складу спостережень входили тільки спостереження за рівнями води в річці.

Вода річки використовується для промислових, господарсько-побутових потреб і сільськогосподарського водопостачання. Основні водокористувачі: Артемівський спиртзавод, Мереф'янський склозавод, ВКУ м. Люботин (забір води з р. Мерефа).

Стік річки зарегульований середньо. У верхів'ях річки та на притоках побудовано ставки, які практично не впливають на режим стоку річки. Загальна кількість ставків у межах басейну становить 128, а їхня сумарна ємність — 18,254 млн м³. Ставки використовуються для риборозведення. В осінній період виконуються попуски води зі ставків.

На річці виконувались роботи за проектом «Регулювання русла річки Мжа з метою захисту від підтоплення с. Павлівка в Нововодолазькому районі», загальне регулювання становить 8,86 км. Досягнуті результати щодо захисту від підтоплення — понад 60 приватних володінь у селі Павлівка та відтворені сінокоси та пасовища в заплаві Мжи.

Річка Мжа має 8 приток 1-го порядку та 3 притоки 2-го порядку. Коефіцієнт густоти мережі (без урахування річок завдовжки менше 10 км) становить 0,10 км/км². Найбільшими притоками є: Карамушина (11.7 км), Івани (19.6 км), Черемушна (13.5 км), Вільхуватка (33.1 км), Мерефа (27 км), Борова (10.7 км), Вільшанка (13.6 км).

Вимірювання довжини приток р. Мож за допомогою циркуля вимірювача:

• 1. Паспортизація річки Мжа, Харківдіпроводгосп, 1991.
• 2. Проведение работ по инвентаризации рек и водоёмов Харьковской области с разработкой особого порядка изъятия земель водного фонда из сельскохозяйственного оборота, УкрНИИЭП, Харьков, 1999.
• 3. Ресурсы поверхностных вод СССР. Том 6 Украина и Молдавия, вып. 3 Бассейн Северского Донца и реки Приазовья. Л.: Гидрометеоиздат, 1967. 492 с.
• 4. Розробка та удосконалення методологічних основ раціонального водокористування та системи заходів по екологічному захисту та оздоровленню малих річок області, УкрНДІЕП, Харків, 2000, 130 с.