Перекіп

Перекі́п село в Україні, у Валківському районі Харківської області. Населення становить 629 осіб. Орган місцевого самоврядування Перекіпська сільська рада.

село Перекіп
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Валківський
Рада Перекіпська сільська рада
Код КАТОТТГ UA63020030670091208
Облікова картка Перекіп 
Основні дані
Засноване 1643
Населення 629
Площа 39,93 км²
Густота населення 15,75 осіб/км²
Поштовий індекс 63022
Телефонний код +380 5753
Географічні дані
Географічні координати 49°52′48″ пн. ш. 35°29′57″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
192 м
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Ков'яги
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 63022, с. Перекіп, вул. Центральна, 19
Сільський голова Конєв Сергій Петрович
Карта
Перекіп
Перекіп
Мапа

Географія

Село Перекіп знаходиться недалеко від витоків річки Мжа, примикає до великого лісового масиву (дуб), на відстані 1 км знаходиться смт Ков'яги, на відстані 5 км — залізнична станція Ков'яги.

Історія

Село засноване в 1643 році.

До 1680 року відноситься один з спустошливих татарських набігів. Цього разу, що траплялося рідко, на чолі Кримської Орди став сам хан, висланий Османською імперією для відволікання московитів від Києва, на який вони збиралися напасти. З кримськими татарами прийшли озівські татари, калмики, черкеси. Хан 22 січня вночі перейшов вал між Коломаком і Новою Перекіппю і, пройшовши Мерчик, зупинився за звичаєм з половиною війська кошем (станом), де і простояв до самого відходу. Біля ж Перекіпи залишилася численна застава для забезпечення відступу. Інша ж половина розбрелася в різні боки в пошуках здобичі. Багато містечок і слобід Харківського полку зазнали розграбування.

Почалося будівництво великої системи фортифікаційних споруд на південь від Харкова для захисту від набігів кочовиків. Тоді був надбудований вал поруч з Валками. Поблизу вала виникло два сторожових «містечка». Один — на місці стародавнього Хмелевого городища, отримав назву Високопілля. Інший, побудований «Черкасами Харківського полку», був названий Перекіпом. І Перекіп і Високопілля входили до Ізюмської лінії укріплень.

1681 році в Перекопі замість застарілого Архангельського храму збудовано новий кам'яний храм з трьома престолами.

1699 року тридцятитисячне військо кримського хана напало на Слобожанщину, Перекіп був повністю спалений. В 1711 році татари спалили в Перекіпі Михайлівську фортецю. 1714 року в Перекіпі спалений татарами перший збудований храм, на його місці побудований новий.

У XVIII столітті Перекіп вважався містечком, центром сотні Харківського слобідського козацького полку; після ліквідації полку у 1765 р. — центр Перекопського комісарства.

За даними на 1779 р. Перекіп — військова слобода Валківського повіту Харківського намісництва, що налічувала 748 мешканців («військових обивателів»).

За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Перекіпської волості Валківського повіту Харківської губернії, мешкало 2545 осіб (1322 чоловічої статі та 1223 — жіночої), налічувалось 348 дворових господарств, існували православна церква та станова квартира[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2815 осіб (1396 чоловічої статі та 1419 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3857 осіб[3].

Тут народився Іван Добробаба (Добробабін)— один із «28 „героїв“-панфіловців». Перебуваючи на фронті, Добробаба добровільно здався в полон німцям, навесні 1942 вступив до них на службу та служив начальником поліції окупованого німцями села Перекіп Валківського району Харківської області. У березні 1943, після звільнення цього району від німців, Добробаба (Добробабін), як зрадник, був заарештований радянськими органами, втік, перейшов до німців і знову влаштувався на роботу в поліції, здійснюючи, зокрема, арешти громадян СРСР та беручи участь у відправленні робочої сили до Німеччини.

Відомі люди

Примітки

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-251)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.