Микитенко Юрій Олегович

Юрій Олегович Микитенко
Народився 29 серпня 1962(1962-08-29) (59 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР,  Україна
Національність українець
Діяльність журналіст
Alma mater Філологічний факультет Київського університету (1984)
Галузь Літературознавство
Заклад Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України і Всесвіт
Посада Головний редактор журналу «Всесвіт»
Ступінь кандидат філологічних наук (1987)
Батько Микитенко Олег Іванович
Брати, сестри Микитенко Євген Олегович

Юрій Олегович Микитенко (29 серпня 1962, Київ) — український літературознавець, журналіст і перекладач, кандидат філологічних наук (1987), доктор філософії (1997). Син літературознавця Олега Микитенка, брат дипломата Євгена Микитенка, онук письменника і драматурга Івана Микитенка.[1]

Біографія

Народився 29 серпня 1962 року в Києві.

Навчався на філологічному факультеті Київського університету (1979–1984) за фахом «Українська та новогрецька мови й література». Закінчив аспірантуру Інституту світової літератури імені О. М. Горького АН СРСР (Москва, 1984–1987), докторантуру Українського вільного університету (Мюнхен, 1994–1997).

У 1987–2000 рр.. — науковий працівник, старший науковий співробітник відділу теорії літератури та відділу української літератури XIX — початку XX ст., інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ.

У 1990–1992 рр.. — запрошений професор Йоркського університету (Торонто), запрошений дослідник Гарвардського університету (Кембридж, штат Массачусетс).

У 1997–1998 рр.. — головний редактор загальноукраїнської громадсько-політичної газети «Столиця».

У 1998–1999 — головний редактор журналу Міжнародного фонду «Відродження» «Відкритий світ».

1998–1999 рр.. — 1-й заступник головного редактора незалежного громадсько-політичного тижневика «Час».

Працював у суспільно-політичному тижневику «Влада і політика», у медіа-ґрупі ТОВ "Журнал «Президент» головним редактором; завідувачем відділу, потім головним редактором журналу «Всесвіт».[2]

Громадська діяльність

Член Міжнародної організації україністів, Історико-літературного товариства Андрія Білецького. Керівник Благодійного фонду захисту і розвитку українського художнього перекладу.[3]

Творчість

Автор книг:

  • «Антична спадщина і становлення нової української літератури» (1991),
  • «Від „Слова“ до „Іліади“: Петро Ніщинський — перекладач» (1994),
  • «Греція в українському літературному дискурсі» (2000).

Володіє англійською, новогрецькою, слов'янськими мовами.

Примітки
  1. «Микитенко був людиною, створеною для успіху» // Антоніна Корінь, співробітник літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого, член Національної спілки письменників України. «Кіровоградська правда», 7.09.2012
  2. Рейдери напали на журнал «Всесвіт» // Сайт Національної спілки кінематографістів України. 27.04.2012
  3. Благодійний фонд захисту і розвитку українського художнього перекладу

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.