Ніщинський Петро Іванович

Ніщинський Петро Іванович
Ім'я при народженні Ніщинський Петро Іванович
Псевдо Петро Байда
Народився 9 вересня (21 вересня) 1832(1832-09-21)
Неменка, Жаданівська волость, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 4 березня (16 березня) 1896(1896-03-16) (63 роки)
Ворошилівка, Тиврівська волость, Вінницький повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Громадянство Російська імперія
Національність українець
Діяльність композитор, поет
Alma mater Київська духовна семінарія
Мова творів українська

 Роботи у  Вікіджерелах

Петро́ Іва́нович Ніщи́нський (псевдонім Петро Байда; нар. 9(21) вересня 1832 пом. 4(16) березня 1896) — український композитор і поет-перекладач. Дід актора Вадима Левицького.

Життєпис

Будинок в Одесі, в якому жили П. І. Ніщинський і М. М. Аркас — композитор, Ніжинська, 14
Могила Петра Ніщинського

Народився у селі Неменка (тепер Іллінецького району Вінницької області).

Навчався у Київській духовній семінарії.

В 1856 закінчив Афінський університет (філософський і богословський факультети), пізніше — здобув ступені магістра наук.

Після повернення на батьківщину викладав російську і грецьку мови у навчальних закладах Петербурга (1857-60), Одеси1860), Ананьєва1855, тепер Одеська область), Бердянська (1888-90).

З 1880 жив у Ворошилівці (тепер Тиврівського району Вінницької області).

Помер 4 березня 1896 року у селі Ворошилівка на Вінниччині, де гостював у своєї доньки. Там і похований.

Творчість

Збирав та здійснював обробку українських народних пісень («Байда», «Ой, гук, мати, гук»), писав музичні твори, організовував музичні колективи і керував ними. В 1875 Ніщинський створив музичну картину «Вечорниці», як вставну сцену до вистави Назар Стодоля Т. Шевченка (вперше виконана в цьому ж році артистичним гуртком М. Кропивницького у Єлисаветграді). Широковідомим став чоловічий хор з «Вечорниць» «Закувала та сива зозуля».

Ніщинський підтримував зв'язки з відомими українськими культурними і громадськими діячами М. Лисенком, М. Кропивницьким, І. Карпенком-Карим, П. Саксаганським, А. Желябовим та ін.

Ніщинський перекладав на українську мову твори античних класиків («Антігону» Софокла, 1883; «Одіссею» Гомера, 1889, 1892; 6 пісень з «Іліади» Гомера, 1902-03), а також переклав на грецьку мову «Слово о полку Ігоревім» (1881).

Автор підручника з грецької граматики та розвідок про грецьку музику.

Пам'ять

Посилання

Джерела та література

Література

  • Пархоменко Л. Петро Ніщинський.— К., 1989.
  • Народна творчість та етнографія. — 1991. — С.57-61
  • Українська музична культура. — Любов Кияновська — 2000. — С.35-40.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.