Милутин Івкович
Милутин Івкович (серб. Милутин Ивковић, нар. 3 березня 1906, Белград — пом. 25 травня 1943, Яїнці) — югославський футболіст, що грав на захисника. Відомий виступами за клуби «Югославія» і БАСК, а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії. Півфіналіст чемпіонату світу 1930 року.
Милутин Івкович | ||||||||||||||
![]() Милутин Івкович | ||||||||||||||
Збірна Югославії під час ЧС-1930 в Уругваї Стоять: Михайлович, Стефанович, Джокич, Вуядинович, Арсеньєвич, Секулич, Івкович, Якшич. Сидять: Тирнанич, Мар'янович, Бек | ||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 3 березня 1906 | |||||||||||||
Белград, Королівство Сербія | ||||||||||||||
Смерть | 23 травня 1943 (37 років) | |||||||||||||
Яїнці, СФРЮ | ||||||||||||||
Зріст | 188 см | |||||||||||||
Прізвисько | Милутинаць | |||||||||||||
Громадянство | ![]() | |||||||||||||
Позиція | захисник | |||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Клубна кар'єра
З 1922 року виступав у клубі «Югославія». У 1923, 1924, 1925, 1926 і 1928 роках ставав з командою переможцем чемпіонату Белграда.
Починаючи з 1923 року в країні почав проводитись національний чемпіонат, куди потрапляли найсильніші клуби регіональних змагань. У першому розіграші «Югославія» вибула у півфіналі. Натомість у чемпіонаті 1924 року здобула перемогу. На шляху до фіналу команда здолала «Славію» (Осієк) (5:2) і «Сомборський» (6:1), а у головному матчі перемогла «Хайдук» (Спліт) з рахунком 2:1.
У 1925 році «Югославія» повторила свій успіх. З однаковим рахунком 3:2 клуб послідовно переміг «Хайдук» (Спліт), «Славію» (Осієк) і «Граджянскі» (Загреб). Лідерами команди разом з Івковичем у чемпіонських сезонах були Бранко Петрович, Алоїз Махек, Драган Йованович, Стеван Лубурич, Душан Петкович, Бранислав Секулич та інші.
У наступному році «Югославія» посіла друге місце, програвши у фіналі «Граджянскі» (1:2), а ще через рік клуб вперше не потрапив до фінального турніру, програвши САШКу у кваліфікації. В команді відбувалась зміна поколінь. Наступного разу клуб зумів потрапити в трійку призерів у 1929 році, коли посіла третє місце. Той чемпіонат став останнім для Івковича у «Югославії», він зіграв 7 матчів і забив 1 гол. Загалом у складі «Югославії» зіграв 235 матчів.
З 1929 року Милутин грав за белградську команду «Соко», що у 1933 році була перейменована у БАСК. З 1931 по 1939 команда регулярно виступала у чемпіонаті Югославії, досягнувши найвищого результату у 1938 році – 4 місце[3]. У сезонах 1936-37 і 1938-39 також виконував функції граючого тренера клубу[3].
Виступи за збірну
1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (0:7). Загалом зіграв за збірну 39 матчів і відзначився двома автоголами. У 14 поєдинках був капітаном команди.
Учасник Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, де югославська збірна в першому раунді поступилась Португалії (1:2).
У 1930 році став учасником першого розіграшу чемпіонату світу. Югославія стала однією з небагатьох європейських збірних, що погодились поїхати до далекого Уругваю, до того ж команда відправилась у не найсильнішому складі, адже через конфлікт у федерації збірну представляли лише сербські футболісти. Незважаючи на це, югославська команда виступила найвдаліше з європейців, створивши найбільшу сенсацію змагань: на груповій стадії перемогла збірну Бразилії (2:1). У другому матчі команда здолала Болівію (4:0), а Івкович «відзначився» тим, що зламав ногу болівійцю Гумерсиндо Гомесу[4]. Югослави потрапили до півфіналу, де поступились майбутньому чемпіонові збірній Уругваю з рахунком 1:6. За підсумками турніру Івкович увійшов до символічної збірної змагань[5].
Також виступав у складі збірної Белграда, за яку зіграв 42 матчі. Зокрема, у 1927 році став переможцем Кубка Югославської федерації, турніру для збірних найбільших міст Югославії. Роком раніше був фіналістом цих змагань.
За межами футбольного поля
Успішно закінчив середню школу, а у 1925 році поступив в університет на медика. У 1930 році після повернення з Монтевідео одружився на Елі Попс, дочці відомого белградського адвоката Фредерика Попса. Він їх шлюбу народились дві доньки – Гордана і Мар'яна.
У 1931 році Івкович закінчив університет і одразу відправився на військову службу, спершу у військовий госпіталь у Белграді, а пізніше у Словенію. Після повергнення з армії відкрив власну практику.
Івкович активно цікавився політикою, був прихильником комуністичної партії. У 1936 році був ініціатором бойкоту Югославією берлінської Олімпіади.
У 1938 році померла дружина Милутина від туберкульозу. З початком Другої світової війни вступив до армії. Воював у підпіллі, потрапив у полон і був розстріляний 25 травня 1943 року фашистами.
Вихованням доньок займалась його мати Міла, що дожила до глибокої старості (померла у 1975 році). На честь Милутина Івковича названо одну з вулиць у Белграді, а біля стадіону футбольного клубу «Партизан» для вшанування його пам'яті встановлена меморіальна дошка.
Трофеї і досягнення
- Чемпіон Югославії: 1925, 1925
- Срібний призер чемпіонату Югославії: 1926
- Чемпіон футбольної асоціації Белграда: 1923, 1924, 1925, 1926, 1928
- Півфіналіст чемпіонату світу: 1930
- Срібний призер Балканського кубку: 1929-31, 1932
- Переможець Кубка короля Олександра: 1927
- Срібний призер Кубка короля Олександра: 1926
Примітки
- Лише у фінальному турнірі чемпіонату Югославії
- До 1933 року клуб носив назву «Соко»
- Виступи клубу БАСК у вищому дивізіоні Югославії. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 2 січня 2017.
- «Спорт-Експрес»: ЧМ-1930, група 2 - СТУДЕНТ-МЕДИК - ФУТБОЛЬНИЙ КОСТОЛОМ
- Символічні збірні чемпіонатів світу
Посилання
- Профіль на сайті сербської збірної з футболу (серб.)
- Статистика виступів у чемпіонаті Югославії (серб.)
- Виступи за збірну (англ.)(рос.) (чес.)
- Профіль на footballplayers.ru (рос.)