Михайлівка (Підкарпатське воєводство)

У 1340-1772 рр. село входило до Перемишльської землі Руського воєводства. У XVIII столітті село належало перемиському каштеляну Юзефу Дрогойовському, який у 1763 році тут звів костел і заснував римо-католицьку парафію, внаслідок чого йшла постійна латинізація і полонізація українців.

У 1772-1918 роках село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1881 році село нараховувало 364 жителів (у тому числі 49 у фільварку), з них 279 римо-католиків, 59 греко-католиків і 41 юдей, місцева греко-католицька громада належала до парафії Лази Ярославського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919-1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства, ґміна Радимно. На 1 січня 1939-го в селі з 420 жителів було 30 українців, 380 поляків і 10 євреїв[2].

З початком Другої світової війни чоловіків села мобілізовано до польської армії. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережжя Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село включене до Любачівського повіту[3]. 17 січня 1940 року територія ввійшла до Ляшківського району Львівської області. Нові окупанти також мобілізували чоловіків до Червоної армії. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією і знову мобілізували чоловіків. У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

• Michałówka 2(3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 307. (пол.)