Могар

Мога́р, котяча трава (Setaria italica subsp. mocharicum) — однорічна кормова трава. Культурний підвид мишія італійського (Setaria itálica) з родини тонконогових (Poaceae)[1].

?
Могар

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Просові (Panicoideae)
Триба: Paniceae
Рід: Мишій (Setaria)
Вид: Мишій італійський (Setaria italica)
Підвид: Могар
Триноміальна назва
Setaria italica subsp. mocharicum
Посилання
Вікісховище: Setaria italica
Віківиди: Setaria italica
ITIS: 41248
NCBI: 4555

Опис

Утворює кущ з 2—7 листям стеблами заввишки 80—150 см[1].

Суцвіття — колосоподібна волоть (султан) довжиною 20—25 см, шириною 4 см, не розділена на окремі лопаті (на відміну від чумизи). В основі колосків є ниткоподібні щетини, які надають султанові волохатому вигляду.

Зернівки могару дрібніші, ніж в проса, подовжені, менш блискучі, забарвлення їх від жовтої до червонуватої[1]. За забарвленням зернівок і щетин розрізняють могар білий, жовтий, помаранчевий, червоний.

Поширення і практичне використання

Могар культивують в країнах з субтропічним і помірним кліматом[1]. У дикому вигляді могар росте в країнах Азії. Обробляють на сіно, зелений корм і як пасовищна рослина в Україні, на Північному Кавказі, в Молдові, Казахстані Західному Сибіру і Середній Азії.

За врожайністю поступається суданській траві. Урожай сіна 40—50 цнт/га і більше, зерна — 15—20 цнт/гa[1]. 100 кг сіна містять 55—57 кормових одиниць і 5,5 кг перетравного протеїну, а 100 кг зеленої маси відповідно — 16 і 1,4[1]. Культура одноукісна, але дає отаву. Посухостійка і теплолюбна рослина. Менш вимоглива до тепла, ніж суданська трава. Насіння починає проростати при температурі 10 °C. Найменші приморозки приводять до загибелі сходів.

До ґрунтів могар менш вимогливий, ніж суданська трава. Може рости на піщаних, супіщаних ґрунтах і на важких суглинках. Погано росте на важких вологих ґрунтах.

Україна

В Україні вирощують у південних і південно-східних районах. Сіють на сіно, зелений корм, силос і зерно. Поширені сорти: Дніпропетровський 11, Дніпропетровський 15, Дніпропетровський 31[1].

Див. також

Примітки
  1. Могар // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.