Модест Гриневецький
Гриневе́цький Моде́ст ЧСВВ (хресне ім'я Михайло; 8 листопада 1758, Літовищі — 1 квітня 1823, Львів) — церковний діяч (УГКЦ), богослов та історик, джерелознавець, професор і ректор Львівського університету.
о. Модест Гриневецький, ЧСВВ | |
---|---|
| |
Народився |
8 листопада 1758 с. Літовищі Ліського повіту на Лемківщині (тепер Польща) |
Помер |
1 квітня 1823 (64 роки) Львів |
Поховання | Монастир святого Онуфрія[1] |
Місце проживання | Монастир св. Онуфрія у Львові |
Країна |
Річ Посполита Австрійська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | богослов |
Alma mater | Замойська академія |
Галузь | історія, богослов'я, джерелознавство |
Заклад | Львівський університет |
Посада | ректор Львівського університету |
Звання | професор, ректор |
Ступінь | доктор богослов'я |
Модест Гриневецький у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у селі Літовищі (Лютовиська) на Лемківщині (пізніше Ліського повіту, тепер Бещадський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща).
Навчався у так званій граматикальній і гуманітарній школі в місті Самборі, пізніше в містах Добромилі та Замості.
1777 р. вступив у монастир Василіянського Чину. На облаченні в монашу рясу отримав монаше ім'я Мелетій, однак на вічні обіти змінив його на Модест, тому в біографічних статтях часто замість справжнього хресного імені подане саме це перше ім'я.
Як студент Замостської академії написав розвідку «Філософське обґрунтування фізики» (1781 р.). Був учителем василіянських гімназій у Дрогобичі (1781—1782), Лаврові (1783—1784, викладав тут риторику[2], за даними «Енциклопедії Українознавства» заклад називався «окружна школа», був аналогічним до головної школи[3]). З кінця 1784 до 1789 р. навчався християнського богослов'я і філософії у Відні, пізніше Львові.
Викладав догматику української мовою у Провізоричному науковому інституті в руській мові (лат. Studium ruthenum) при Львівському університеті, з 1793 р. очолював кафедру латинської мови та догматики. 1799 р. одержав звання доктора і титул звичайного професора, 1800, 1801 та 1806 р. — «прокуратор» чину василіан на Галицьку провінцію.
1791 р. підготував для теологів українською мовою «Догматику», а на прохання Чернівецького єпископату склав «План систематичних богословських студій» (1816 р.).
У 1817 р. внесений у список послів Галицького станового сейму.
За станом здоров'я відмовився від пропозицій переїхати працювати у Краківському та Віденському університетах. З 1822 р. — ректор Львівського університету, протоігумен василіянських монастирів у Галичині.
Географічний словник Королівства Польського стверджував про його смерть у Лаврові.[2] Модест Гриневецький похований на цвинтарі ченців монастиря Св. Онуфрія та парафіян Успенської церкви Львова (тепер — монастирський сад) поблизу церкви Св. Онуфрія у Львові.
Діяльність
Був поборником міжслов'янських наукових взаємин. Листувався і обмінювався літературою з Петром Лодієм, Максиміліяном Оссолінським, Петром Кеппеном, Зоряном Ходаковським. Постійно збирав і описував стародруки, скопіював напис на надгробній плиті Івана Федоровича, написав передмови до праці Вількоровича і «Хроніки м. Львова» Бартоломея Зиморовича.
Примітки
- http://web.archive.org/web/20160305024223/http://ukrainica.org.ua/ukr/content/2235
- Ławrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 614. (пол.) — S. 614. (пол.)
- Головні школи // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 1. — С. 396.
Джерела
- Довідник з історії України. — К., 2001.
- Стеблій Ф. І. Гриневецький Мелетій Модест // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 202. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Finkel L., Starzyński S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwów : Drukarnia E. Winiarza, 1894. (пол.)
Посилання
- Шейко О. Отець Модест Гриневецький — монах, професор і ректор Львівського університету // Фотографії старого Львова, 20 квітня 2016.