Москверо-чубань рудоволий

Москве́ро-чуба́нь рудоволий[2] (Xenotriccus callizonus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Мексиці та на півночі Центральної Америки[4].

?
Москверо-чубань рудоволий

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Москверо-чубань (Xenotriccus)
Вид: Москверо-чубань рудоволий
Біноміальна назва
Xenotriccus callizonus
Dwight & Griscom, 1927

Ареал поширення виду
Посилання
Вікісховище: Xenotriccus callizonus
Віківиди: Xenotriccus callizonus
ITIS: 563726
МСОП: 22699773
NCBI: 2338535

Опис

Довжина птаха становить 11,5-12,5 см. Верхня частина тіла світло-коричнева, нижня частина тіла тьмяно-жовта. Навколо очей світлі кільця. на грудях рудувато-коричневий "комірець". На голові невеликий чуб.

Поширення і екологія

Рудоволі москверо-чубані мешкають на півдні Мексики в штаті Чіапас, в Гватемалі і на північному заході Сальвадору. Нещодавно птах був зафіксований на південному заході Гондурасу[5]. Рудоволі москверо-чубані живуть в чагарниковому підліску сухих і вологих гірських тропічних лісів. Віддають перевагу дубовим (Quercus) лісам. Зустрічаються на висоті від 1200 до 2000 м над рівнем моря. Живляться комахами, на яких чатують серед рослинності. Гніздо чашоподібне, робиться з трави та рослинних волокон, розміщується в чагарниках. В кладці 3 яйця.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція рудоволих москверо-чубанів становить від 20 до 50 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Xenotriccus callizonus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 січня 2022.
  4. Taylor, Daniel. Belted Flycatcher Xenotriccus callizonus. Neotropical Birds. Cornell University. Процитовано 5 січня 2020.
  5. Haldeman, Michael (2015). First record of Belted Flycatcher Xenotriccus callizonus from Honduras. Cotinga 37: 107–108.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.