Мостафа Мірсалім

Він отримав ступінь бакалавра в галузі механіки в університеті Пуатьє в 1969 році, магістра в галузі механіки в Національній школі механіки і авіаційної техніки у 1971 і, у тому ж році, магістра наук у галузі механіки рідин і термодинаміки в аспірантурі університету Пуатьє. У 1972 році Мостафа отримав ступінь магістра в галузі двигунів внутрішнього згоряння від національної школи нафти і двигунів.[4]

Він працював стажером в Alsace Mechanical Industries до 1976 року, після чого він повернувся до Ірану.[5] З 1976 по 1979 Мостафа працював на посаді операційного директора у Тегеранському метрополітені.[5]

Після Іранської революції Мірсалім служив начальником національної поліції.[6] У липні 1980 року тогочасний президент Абольхасан Банісадр запропонував його кандидатуру на пост прем'єр-міністра, як компромісного кандидата, прийнятного як для нього, так і для парламенту, у якому домінували представники Ісламської республіканської партії.[6][7] Щоправда, Банісадр під тиском був змушений погодитися на кандидатуру Мохаммада Алі Раджаї.[7] З 1981 по 1989 Мостафа був радником тогочасного президента Алі Хаменеї.[8]

На початку 1989 року, у зв'язку зі смертю і похороном Хірохіто, 124-го імператора Японії, котрий правив країною понад 60 років, аж до своєї смерті, Мірсалім і Хоссейн Саффар Харанді, член парламенту і голова парламентського комітету з питань сільського господарства, прибули в Імператорський палац у Токіо, щоб взяти участь у Імператорському похоронному обряді 24 лютого з Мохаммедом Хоссейном Аделі, Надзвичайним і Повноважним послом Ірану в Японії, і його дружиною.[9]

Політик був призначений міністр культури і ісламської орієнтації в 1994 році.[8] Його перебування на посаді характеризується сильниим консервативним ісламістським напрямком, метою якого було запобігти «культурному натиску» Заходу і сприяти благочестю ісламської культури, в тому числі за рахунок використання репресивних заходів. Міністерство під його керівництвом було особливо відомим за закриття ряду реформістських газет.[10]

Пізніше він був призначений до Ради доцільності Ірану.[11]

Він є доцентом машинобудування в Технологічному університеті імені Амір-Кабіра.[4]

Згідно з Iranian Diplomacy, Мірсалім одружений з француженкою.[5] Він захоплюється плаванням і, зазвичай, носить бороду-ширму, смокінг без комірця і темну ярмулку.[5]