Мохаммадалі Джамальзаде

Джамальзаде народився в Ісфагані в релігійній сім'ї. Батько його, Саїд Дмаладдін Ваез Есфагані, був жителем Ісфагану, але багато подорожував по інших містах читаючи проповіді. Джамальзаде починаючи з 10 років супроводжував батька в деяких з його подорожей. Згодом разом з сім'єю переїхав до Тегерана.

У 12 років батько направив його вчитись до Бейруту. Під час його перебування в Бейруті політична ситуація в Ірані різко змінилась і до влади прийшов Мухаммед Алі Шах з династії Каджарів. Він розігнав Меджліс, а всі, хто виступав за політичні свободи, опинились у небезпеці. Батько письменника вирушив до Хамадана, звідки мав намір втекти за кордон. Але там його схопили й відправили до Боруджерда, правитель якого виконав смертний вирок[3].

Період його навчання в Бейруті збігся з перебуванням там таких діячів, як: Ебрагім Пурдавуд і Мехді Малікульзаде, який був сином Малікуля Мутакалліміна.

1910 року Джамальзаде вирішив вирушити до Європи, щоб продовжити там навчання. Через Єгипет він дістався Франції. Звідти йому іранський посол Момтаз ос-Сальтане запропонував для навчання перебратися до швейцарського міста Лозанна. Там він залишався до 1911 року, після чого переїхав до французького міста Діжон, де в Університеті Бургундії здобув диплом юриста.

Уперше Джамальзаде оженився 1914 року в Діжоні на Жозефіні, яка була студенткою того самого університету[4]. Другою дружиною письменника 1931 року, коли він проживав у Женеві, стала німкеня на ім'я Маргарет.