Музей Ремера-Пеліцеуса (Гільдесгайм)

Музей Ремера Гільдесгайм був заснований 1844 року об'єднанням громадян, серед яких був юрист, сенатор та геолог Герман Ремер. Торговець, банкір та консул Вільгельм Пеліцеус, який прожив у Каїрі бл.40 років, в 1907 році передав свою колекцію єгипетських знахідок рідному місту. 29 липня 1911 року відкрився Музей Пеліцеуса.

Староєгипетська колекція музею Ремера-Пеліцеуса налічує сьогодні бл. 9 000 об'єктів з усіх епох, від додинастичного Єгипту до римських та християнських часів в Єгипті, охоплюючи період часу більше 5 000 років. Найбільший та найважливіший наголос колекція робить на об'єктах Стародавнього царства (бл. 2707—2170 до н. е.), які майже без винятку походять з поховань в та довкола пірамід Гізи. Таким чином, поруч з єгипетськими музеями в Бостоні та Каїрі, музей належить до найважливіших місць, де можна побачити свідоцтва з періоду пірамід.

На початку 19-го ст. музей користувався мистецтвом фірми Metallkunst Herrenhausen для виготовлення замінників для відсутніх або пошкоджених частини староєгипетської колекції.[1] Так, статуя Хеміуну (ймовірного архітектора Великої Піраміди) отримала голову.

Єгипетська колекція містить багато цінних експонатів; до них наприклад належать стели з періоду Рамзесів (19-20 династія, 13 ст. до н. е.), на яких показано поклоніння Рамсесу II у вигляді його статуї, а також культова каплиця поклоніння богу Осірісу у вигляді павіана з розкопок у селищі Туна ель-Гебель (бл. 300 до н. е.).

Колекції та сам музей на початку 20-го ст. були передані місту.

Колекція китайської порцеляни була передана музею 1927 року після смерті Ернста Олмера.

З 1992 року в музеї перебуває колекція зі 150 картин та значної частини графічних робіт художниці Вальтрауте Маке-Брюггеманн нім. Waltraute Macke-Brüggemann.

В 1998—2000 роках за допомогою міських ініціатив та об'єднань була зведена нова будівля музею. Одночасно з будівництвом, музей було виведено з прямого управління міської ради, щоб він міг діяти більш незалежно. З 2000 року він діє як gGmbH (особливий тип суспільного ТОВ згідно з німецькими законами), але продовжує отримувати щорічний фінансовий грант від міста Гільдесгайм. Оскільки будівництво нової будівлі здійснювалось на місці старої, окремі предмети староєгипетської колекції були передані на тимчасові виставки у Америці та Азії.

Крім своїх постійних колекцій музей також відомий цікавими тимчасовими виставками, у тому числі завдяки своїй науковій репутації він включений до маршруту багатьох міжнародних виставок.

• Стародавній Єгипет з наголосом на: Стародавнє царство, стели з Горбайту
• Стародавнє Перу
• Природнича історія
• Азія
• Етнологічні колекції відповідають напрямкам досліджень: наголос на островах південного Тихого океану та Африці
• колекція картин регіональних митців 19-го сторіччя та сучасності, наприклад Вальтрауте Маке-Брюггеманн
• історія міста, виставлена у Кнохенхауерамтхауз (нім. Knochenhaueramtshaus) — історичному фахверковому будинку купецької гільдії м'ясників
• у володінні музею перебувають одні з найстаріших великоформатних фотографій серії Hildesheim-Ansichten (види Гільдесгайму), яку біли зняті гамбурзьким фотографом Георгом Коппманном на Різдво 1871 року та видані у видавництві Gerstenberg Verlag.[2]
• малюнки та принти
• «Музей відчуттів. Відчути історію культури та геології без бар'єрів!»
  • Метою нової тривалої виставки є свобода без бар'єрів для всіх; концепція передбачає інсталяції, які легко використовувати, вільний доступ до об'єктів, спеціальна система аудіогідів та гідів, тексти великим шрифтом та Брайлем та монітори з інформацією мовою жестів.

• 
  Статуя Хеміуну
• 
• 
• 

• 2013: «Інші світи. Невидима сторона речей»
• 2012: «Влада тоги. Мода в римській імперії»
• 2011: «Вільгельм Пеліцеус — торговець, колекціонер, засновник музею»
• 2011: «Гіза — у підніжжя Великої Піраміди»
  • Виставка про розкопки Георга Штейндорффа та Германа Юнкера на плато Гізи. Вільгельм Пеліцеус фінансував ті розкопки і внаслідок розподілу знахідок (відповідно тогочасного законодавства Єгипту) отримав різні предмети. Були показані знахідки з 4-х розкопок, які через 100 років після відкриття були показані в початковому контексті. Для виставки були отримані в оренду окремі предмети з Лейпцига, Мюнхена та Єгипетського музею в Каїрі та інших.
• 2010: «Кіпр — острів Афродити»
  • Були показані більше 200 експонатів з колекцій кіпрського мистецтва, з них 116 надала Республіка Кіпр, серед яких була і відома пізньоелінська статуя Афродити, яку підняли водолази з дна моря біля Неа Пафосу. Вона вперше демонструвалась у Німеччині. Інші експонати були отримані з Лувру та німецьких колекцій кіпрського мистецтва.
• 2008—2009: «Рай південних морів. Міф та реальність»
• 2007—2008: «Майя. Королі джунглів»
• 2006—2007: «Краса в Стародавньому Єгипті. Пошук досконалості»
• 2006: «Культ м'яча: по слідах футболу»
• 2006: «Playmobil. Відкрий світ»
• 2005—2006: «Європа та Єгипет. Культурні зіткнення від греків до Вінкельманна»
• 2005: «З зібрання замку Чіддінгстоун. Фараони — будди — самураї»
• 2004: «Шедеври єгипетського мистецтва. Скарби з музею Маєрса в Ітонськийому коледжі»
• 2003—2004: «Поза Великим китайським муром. Стародавня бронза азіатських степових народів з фондів „Arthur M. Sackler Foundation“, Нью-Йорк»
• 2003: «Пласідо Сулоага. Іспанські скарби з колекції Нассера Калілі, Лондон»
• 2002—2003: «Наполеон Бонапарт — цар Олександр I. Епоха двох імператорів»
• 1999: «Льодовиковий період. Великі пригоди підкорення природи»
• 1998: «Джеймс Бонд. Актори та шпигун»
• 1995: «Затонулі королівська Індонезії»
• 1994: «Китай, колиска світової культури. 5000 років винаходів та відкриттів»
• 1994: «Таємнича стара Мексика. Мистецтво ацтеків»
• 1993: «Динозаври»
• 1992: «Світ майя. Археологічні скарби трьох тисячоліть»
• 1990—1991: «Єгипет — пошуки безсмертя»
  • оскільки в музею було дуже мало виставкового місця, відкритою для публіки могла бути лише невелика частина колекції. Час від часу постійну виставку доповнювали тимчасові. З запасників музею були обрані артефакти щодо різних уявлень єгиптян про безсмертя та культи мертвих. Всього було включено 38 об'єктів (деякі складалися з багатьох частин), серед них мумії, маски мумій, саркофаги та труни, амулети, надгробки, фігури Ушебті, канопи, зображення богів смерті у різних формах та Книга мертвих.
• 1988: «Албанія. Скарби з країни скіпетарів (албанців)»
• 1986: «Слава і падіння старої Мексики. Ацтеки та їх попередники»
• 1979: «Боги та фараони»
• 1978: «Шумер, Ассирія, Вавилон. 7000 років культури та мистецтва між Євфратом та Тигром»

• Офіційний сайт (англ.)
• 360°-Panoramablick des Museums
• Stadtmuseum Hildesheim

• Hans Kayser: Die ägyptischen Altertümer im Roemer-Pelizaeus-Museum in Hildesheim. Gerstenberg, Hildesheim 1973.
• Manfred Boetzkes (Hrsg.): Welten in Vitrinen. Die Sammlungen des Römer-Museums in Hildesheim. Faksimile des Sammlungsführers von 1914. Römer-Museum, Hildesheim 1994, .
• Maike Kozok: Vom Kloster zum Museum - Studien zur Baugeschichte des Roemer- und Pelizaeus-Museums in Hildesheim. Gerstenberg, Hildesheim 2008, ISBN 978-3-8067-8713-9.
• Das Alte Ägypten in Hildesheim.
  • Bd. 1: Martin von Falck, Bettina Schmitz: Das Alte Reich. Ägypten von den Anfängen zur Hochkultur. von Zabern, Mainz 2009, ISBN 978-3-8053-4073-1.
  • Bd. 2: Martin von Falck, Katja Lembke, Britta Rabe: Das Leben am Nil und der Alltag im alten Ägypten. von Zabern, Mainz 2011, ISBN 978-3-8053-4285-8.
• Die ganze Welt in Hildesheim. Die Ethnologische Sammlung des Roemer- und Pelizaeus-Museums Hildesheim. In: Gundolf Krüger, Ulrich Menter, Jutta Steffen-Schrade (Hrsg.): TABU?! Verborgene Kräfte — Geheimes Wissen. Imhof, September 2012, ISBN 3-86568-864-0, S. 108—113 und zahlreiche Abbildungen aus dem Museumsbestand.