Музей східних культур

Музей східних культур — музейний заклад, створений в Золочівському замку (Львівська область) і розташований у так званому Китайському палаці.

Музей східних культур (Золочівський замок)
Тип музей
Країна  Україна
Розташування  Україна, м. Золочів,
Директор , 2010 р.

Будівля і екзотична назва
Макет Золочівського замку, мала вежа внизу з червоним дахом — ротонда майбутнього палацу.

Первісно в 17 столітті це була галерея-ротонда з вісьмома колонами зі сторони головного фасаду і балконом довкола. В 18 столітті споруду збільшили двома бічними прибудовами з уступчастими дахами. Відтак кількість приміщень збільшилась до п'яти невеликих залів. Незвична архітектура, дахи з переломом викликали у сучасників асоціації з китайськими спорудами, які, напевне, більшість ніколи не бачила, але знала завдяки зображенням на гравюрах та на порцеляні. Магнатерія (привілейований стан) знав ще театральні декорації в стилі шинуазрі та коштовну китайську порцеляну в «китайських кімнатах» магнатських палаців (таку власну «китайську залу» мав Підгорецький замок). За архівними даними назва Китайський палац виникла на початку 18 століття. Чи були відповідно облаштовані в стилі «китайщини» інтер'єри невеликого палацу, схожого на парковий павільйон — достеменно невідомо. Хоча є відомості, що в Китайському палаці колись була збірка східних речей.

Ансамбль Золочівського замку пройшов через занепад, використання не за призначенням і природні лиха. За часів СРСР тут була тюрма і катівня НКВС, згодом професійно-технічне училище. Занедбаний архітектурний ансамбль випросив відомий музейний діяч України — Возницький Борис Григорович під філію Львівської картинної галереї. Відтоді розпочате наукове, археологічне і історичне дослідження ансамблю та його повільне повернення в культуру незалежної України. Цьому діяльно сприяли меценати міста Золочіва, що забезпечили значними грошовими коштами відновлювальні і ремонтно-реставраційні роботи.

Концепція створення музею

Підрадянська Україна ніколи не мала окремого музею східних мистецтв навіть в Києві. Найбільше, що було — невеликі відділи східних мистецтв в окремих музеях. Один з них облаштували в місті Одеса в музеї західного і східного мистецтва, де відкрили три невеликі зали з гравюрами, керамікою та ужитковим мистецтвом різних країн Сходу. Дещо інший підхід був покладений у розбудову Музею східних культур, який вирішили створити в Китайському палаці. Була запропонована концепція не чергового відділу мистецтва східних країн (як в Києві чи Одесі), а саме заклад з висвітленням східних культур[джерело?].

Вояки Ашшурбаніпала руйнують захоплену Сузу і женуть у полон її мешканців. Рельєф із Ніневії, 647 р. до н. е.
  • Фараон Нармер з рабом чи полоненим. Каїр, Єгипетський музей.
  • Раби з Нубії, рельєф, Абу-Сімбел.
  • Ассирійці здобувають чуже місто, рельєф, Британський музей, Лондон.
  • Ассирія, рельєф з вояками і страченими полоненими. Британський музей, Лондон.
  • Підкорені африканські народи сплачують данину фараону Єгипту, фреска.
  • Парча для сарі, Бенарес, Індія.
  • Чорна парча для сарі, Варанасі, Індія.
  • Олійна лампа, латунь. Тамільські ремесла Індії.
  • Кольорова парча для сарі, Варанасі, Індія.
  • Парча 15 ст. Лувр, Париж.
Страта китайських полонених вояками Японії 1894 року. Японська гравюра, жовтень 1894 р.

Накопичення експонатів

Невеличкому музею в провінції і важко, і неможливо відтворити все розмаїття східних культур. Тим паче в період повільного формування фондів і відсутності визнаних шедеврів, що утримують мистецькі центри в Парижі, Тайвані, Нью-Йорку, Сан-Франциско, Лондоні, Пекіні, Шанхаї, Гонконзі, Бостоні[джерело?].

П'ять залів експозиції

В експозиції Китайського палацу представлено близько двохсот п'ятдесяти (250) живописних і графічних творів, пам'яток декоративно-вжиткового мистецтва, скульптур переважно з Єгипту, Шумеру, Китаю, Японії, Індії, Туреччини й Персії.

Зал «Культура Китаю і Японії»

На початок 21 століття зал має найбільшу наповненість. Але тут відсутня безліч пам'яток ранніх періодів історії і мистецтва Китаю і Японії, які треба вивчати в самих каїнах. Музей демонструє здебільшого випадкові речі 17-19 століть (японська гравюра укійо-е, лакові вироби, нецке, віяла, різьблення по каменю й дереву, вироби з кераміки, порцеляна). Практично відсутні бронза, значні колекції текстилю і шовку, яким так уславився середньовічний Китай, відсутні середньовічний китайський портрет, меблі з бамбуку і лаку, фрагменти архітектурних споруд, японські ширми, обмаль етнографічних речей.

Зал «Культура Стародавнього Єгипту і Шумеру»

Експозицію залу створювали по крихтам і через відсутність значних приватних колекцій артефактів Стародавнього Єгипту в країні в минулому, і через відсутність у державі практики придбання експонатів на аукціонах зараз. На момент створення експозиції Львівська картинна галерея мала лише чотири невеликі єгипетські артефакти. Очільники галереї звернулись до музейних партнерів у Львові. Діяльно допомогли Музей етнографії та Львівський історичний музей, які передали непрофільні для них експонати зі сховищ. Так сюди потрапили фрагменти єгипетських саркофагів, мумія сокола тощо.

Але найдавніша серед східних цивілізацій — Шумер. Археологічні речі з Шумеру в музеї відсутні. Але тодішній директор Львівської картинної галереї Возницький пішов іншим шляхом. В експозиції представлені здобутки досліджень Кам'яної могили, що розташована за 15 кілометрів від сучасного міста Мелітополь Запорізької області. Саме там збережена значна частина малюнків і знаків, найдавніші з яких датують 2 — 10 тисячоліттями до н. е. Написи 8-7 тисячоліть до н. е. є підстави вважати найдавнішою писемністю серед виявлених. Поки науковці сперечаються, мовознавець-шумеролог Анатолій Кифішин почав доводити, що це не що інше, як протошумерське письмо. Якщо це так, то південні землі України були прабатьківщиною шумерів як народу.

Зал «Культура мусульманських країн»

Зала в фазі формування, в експозиції кераміка, вироби з металу, килими, текстиль.

Зал «Культура Індії, Індонезії, В'єтнаму і країн Тихоокеанського басейну»

Сама назва свідчить, що експонати мають еклектичний і випадковий характер. Більш-менш пощастило лише відділу Індії через плідні контакти з індійським дипломатом в Києві, що передав значну кількість речей для експонування.

Зал «Україна і Схід»
Трибанна Успенська церква і вежа Корнякта у Львові, 19 ст.

Залу прикрашає картина львівського художника Івана Малиновського «Єрусалим», котру той створив 1696 року для Успенської церкви у Львові. Адже Єрусалим став колискою для трьох світових релігій, і на картині Малиновського зроблена спроба відтворити всі його святині.

Про вплив Османської імперії на культуру народів України нагадують так звані «східні килими», які виготовляли в місті Бучач чи уславлені «слуцькі паски» з міста Броди.

Час роботи

Музей працює з 10:00 до 17:00 (у неділю на 2 години менше) Вихідний — понеділок. Ціна квитка — в замок п'ять гривень, в Музей східних культур — чотири гривні. Екскурсія — тридцять гривень (ціни на 2010 рік).

Джерела і посилання

Див. також


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.