Мун Сон Мьон

Народився 6 січня 1920 р. (за місячним календарем), у селі Сансарі (територія сучасної Північної Кореї) в родині фермера. У 1930 р. його батьки навернулися до християнства (пресвітеріанської церкви). Пізніше молодий Мун стає вчителем недільної школи.

Рано-вранці на Великдень 1935 р., коли Мун молився на схилі гори, йому явився Ісус Христос. У цьому видінні Ісус попросив Муна продовжити роботу, яку він почав на землі майже 2000 років тому.

Прийнявши поклик Ісуса, Мун безперервно вивчав Біблію та вчення інших релігій для того, щоби зрозуміти таємниці життя та історії людства. Коли Муну виповнилося 25 років, він відкрив основи Божого принципу.

У 1941 р., закінчивши школу, Мун поїхав до Японії вивчати електротехніку в промисловому коледжі при університеті Васеда. Його студентські друзі в той час казали, що у своїй кімнаті він тримав три Біблії — корейською, англійською та японською мовами, які він постійно вивчав. Студент Мун був одним із християнських лідерів корейського руху за незалежність, який виступав проти японської окупації Кореї. За підпільну діяльність серед студентів японська влада кинула його до в'язниці та піддала тортурам, бо він не видав імен своїх соратників.

У 1943 р., після повернення на Батьківщину, Мун одружився з Чве Сон Гіль, посвяченою християнкою з відомої пресвітеріанської родини.

У 1944 р. японська влада в Кореї знов ув'язнила Муна та піддала тортурам після того, як його ім'я прозвучало під час допитів його друзів, які брали активну участь в антияпонському підпільному русі в Токіо.

Систематизувавши своє вчення, у 1945 р. Мун розпочав свою діяльність. План Муна полягав у тому, аби працювати разом із християнами. Він намагався представити своє вчення християнським церквам. Однак вони його не сприйняли.

У 1946 р. Мун залишив свою родину та поїхав на Північ. Там він почав відкрито поширювати вчення та виступати проти атеїзму, хоча в Північній Кореї панував комуністичний режим. Звинувативши в порушенні громадського порядку, у листопаді 1946 р. його ув'язнили та піддали катуванням. Поліція, вважаючи, що він помер, викинула його на подвір'я в'язниці. Однак учні знайшли й забрали його розбите тіло. Після одужання Мун продовжив свою діяльність.

У 1948 р. його знову арештували та засудили на п'ять років важких робіт у в'язниці Хиннам. Хиннам був північнокорейським концентраційним табором на кшталт радянського ГУЛАГу. У 1950 р. почалася Корейська війна. Після звільнення Сеула війська ООН дійшли до Хиннамської в'язниці і звільнили її. Повернувшись до Пхеньяна, Мун знайшов кількох своїх адептів і подався з ними на Південь як біженець.

Мун дістався до південного порту, міста Пусан, де з одним із послідовників вони спорудили будівлю. Так Мун почав свою проповідницьку діяльність на Півдні, у цей час він возз'єднався зі своєю дружиною. Дружина не змогла прийняти складнощі сімейного життя, коли чоловік, жертвуючи сім'єю, повністю віддавав себе місії. Зрештою, вона подала на розлучення, незважаючи на те, що Мун намагався відмовити її від цього.

1 травня 1954 р. у Сеулі Мун офіційно заснував Асоціацію святого духу за об'єднання світового християнства.

Корейські газети друкували страхітливі статті про організацію Муна, нібито він — північнокорейський агент. Муна знову було ув'язнено, але через кілька тижнів його відпустили за відсутністю провини та складу злочину. Наступного року його знову відправили до в'язниці, звинувативши в ухиленні від військової служби, незважаючи на те, що в той час він перебував у концентраційному таборі в Хиннамі. Після кількох місяців ув'язнення всі звинувачення було знято за відсутністю складу злочину.

16 березня 1960 р. відбулася шлюбна церемонія Муна та пані Хан Хак Джа. Після одруження Хан Хак Джа повністю присвятила себе підтримці свого чоловіка. Вони є батьками 14 дітей та дідусем і бабусею понад 40 онуків.

У 1968 р. Мун заснував «Міжнародну Федерацію перемоги над комунізмом».

У 1971 р. Мун поширив свою діяльність на світовий рівень, приїхавши до США.

Під час Вотергейтського скандалу Мун зустрівся з президентом США Річардом Ніксоном. Незважаючи на заклик Муна «пробачити, любити та об'єднатися», громадськість не сприйняла його й Ніксон залишив свою посаду.

Як результат швидкого росту діяльності в Сполучених Штатах, Мун і його прибічники пройшли через період несприйняття суспільством. У 1974 р. він став мішенню для опозиційних ЗМІ. Ентузіазм та ідеалізм його молодих послідовників було трактовано як «промивання мізків». Мун Сон Мьона було представлено як гіпнотизера й агента іноземного уряду.

У 1975 р. Мун провів турне «Дні надії». Він виступив у Японії та Кореї, а на завершення звернувся до 1,2 млн осіб, які зібралися на острові Йоідо в Сеулі з посланням рішуче боротися з атеїстичною ідеєю комунізму в Південній Кореї.

Розпочавши з діалогу в Теологічній семінарії об'єднання, Нової екуменічної дослідницької асоціації за єдність християнства, Мун доклав багато зусиль для встановлення міжрелігійного діалогу.

У 1976 р. майже 300 000 осіб різних віросповідань і рас прийшли почути послання Муна на фестивалі «Божа надія на Америку».

У 1982 р. Мун заснував газету «Вашингтон таймс», щоб вона стала інструментом мирного повалення комунізму. Ця ціль була досягнута у співпраці з адміністрацією Рейгана.

Тим часом, під тиском кількох політиків уряд США розпочав велику кількість перевірок діяльності Муна, задіявши при цьому майже двадцять федеральних агенцій. Податкова служба в 1981 р. висунула обвинувачення Муну, закидаючи ухиляння від сплати податків майже десять років тому, і почала розслідування, яке тривало кілька років. Загальна сума податків, які нібито не було сплачено, була близько 8000 доларів. Муна було засуджено й ув'язнено на 18 місяців. Представники департаменту юстиції США переказали Муну через його адвокатів, що коли він поїде до Кореї й ніколи не повернеться до США, уряд відмовиться від своїх звинувачень та ув'язнення. Мун відкинув ці пропозиції. Він прокоментував це так: «Це, мабуть, воля Бога в тому, щоб я відправився за ґрати, і є якась причина, чому я повинен пройти через це». Мун відбував свій термін у федеральній в'язниці в Денбері. Це було шосте ув'язнення в його житті. 20 серпня 1985 р. Муна достроково звільнили після тринадцяти місяців ув'язнення.

У 1990 р. Мун організував у Москві конференцію провідних ЗМІ та колишніх голів держав. Під час цієї конференції доктор і пані Мун зустрілися з Михайлом Горбачовим. Із часів падіння радянської імперії Мун спонсорував велику кількість проектів, які сприяли переходу комуністичних країн до демократії та свободи.

У 1991 р. Мун поїхав до Північної Кореї й зустрівся з Президентом Кім Ір Сеном, чий режим катував і заточив його до концентраційного табору. Мун прагнув віднайти шляхи до поєднання двох частин країни. Під час цього візиту Мун Сон Мьону дозволили відвідати свою батьківщину й дім, де він народився.

У 1996 р. Мун оголосив про закінчення епохи Асоціації святого духу за об'єднання світового християнства. Замість неї він заснував Федерацію сімей за мир у всьому світі та об'єднання.

У 2001 р. Мун організував у Нью-Йорку конференцію релігійних і політичних лідерів з усього світу. Того ж року в Індонезії він провів конференцію для мусульманських лідерів під назвою «Іслам і майбутній мирний світ».

У 2003 р. Мун ініціював міжрелігійну миротворну місію на Близькому Сході.

У 2005 р. він заснував «Федерацію всесвітнього миру» для доповнення та сприяння миротворній роботі ООН. Після цього в 2005—2006 рр. три покоління родини Мун відвідали 180 країн, щоб передати світу «Послання миру».

У 2006 р. Мун побудував в оточенні корейських гір, неподалік від кордону з Північною Кореєю, «Палац небесної праведності», куди переніс свою резиденцію.

У 2009 р. побачила світ автобіографія Мун Сон Мьона (див.тут http://manofpeace.ru/).

Мун помер 3 вересня 2012 р., у віці 92 років, в оточенні сім'ї, друзів і послідовників. Сталося це через ускладнення від пневмонії в Міжнародній лікарні Чоншім.

Мун водив дружбу з президентами США[10][11][12][13][14][15] і північнокорейськими лідерами, а в 1990 пояснював Михайлу Горбачову, як швидше й краще демонтувати комунізм у СРСР.

Засновник «Руху єднання»[16].

Мун Сон Мьон збудував міжнародну бізнес-імперію: він був власником безлічі компаній і проектів різного спрямування, займався підприємницькою діяльністю, став засновником одного з найбільших південнокорейських чеболей «Тон'іль груп»[17], мільярдер[18], медіамагнат[19][20][21], йому належали заводи з виробництва верстатів, магазини, університети, а також газети, зокрема Washington Times.

Муна і його дружину нагороджено Українською радою миру почесним знаком «Орден миру» І ступеня.

Муна звинувачували в тому, що його церква займається «промиванням мізків» та витягуванням грошей із своїх послідовників.[22]

• Список людей, що проголосили себе месією

• Мун Сан Мьон преподобний // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Біографія