Пусан
Пусан (кор. 부산,[4] [pusan]) — мільйонне місто у Республіці Кореї. Головне місто провінції Південний Кьонсан. За часів династії Корьо (X — кінець XIV століття) називалося затока Пусан. Найбільший міжнародний порт Кореї і друге найбільше місто в країні. Пусан займає площу 436 км² і має статус особливого міста під безпосереднім управлінням міністра внутрішніх справ з адміністративним статусом, що відповідає рівню провінції. Населення (станом на 2000 р.) становило 3 662 884 осіб; у 2005 р. — 3 635 389 мешканців.
Пусан 부산 | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
35°10′00″ пн. ш. 129°04′00″ сх. д. | |||||
Країна | Південна Корея | ||||
Регіон | Регіон Йоннам | ||||
Поділ |
| ||||
Площа | 769.82 км² | ||||
Населення | 3,515,439 (2015) | ||||
· густота | 4,567 осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 30 м | ||||
Водойма | Цусімська протока, Port of Busand | ||||
Назва мешканців | есп. Pusanano і кор. 부산시민 | ||||
Міста-побратими | Владивосток, Тіхуана, Гаосюн, Лос-Анджелес, Сімоносекі, Барселона, Ріо-де-Жанейро, Фукуока, Шанхай (1993), Сурабая (10 листопада 1994)[1], Окленд (22 квітня 1996)[2], Вальпараїсо, Монреаль, Стамбул, Дубай, Чикаго, Маніла, Касабланка, Санкт-Петербург, Бангкок (11 липня 2011), Салоніки, Префектура Наґасакі (25 березня 2014), Дубай (2006), Jiulongpo Districtd, Пенза (2006)[3], Хошимін | ||||
Телефонний код | (+82) (+82) 051 | ||||
Часовий пояс | +9 | ||||
GeoNames | 1838519, 1838524 | ||||
OSM | r2396450 ·R | ||||
Поштові індекси | 600-010, 619-963 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | english.busan.go.kr/Main.bs | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Пусан у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване на південному сході Корейського півострова. Пусан розкинувся навколо глибокої, добре захищеної затоки у гирлі річки Нактон, навпроти японських островів Цусіма через Корейську протоку.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 26.1 °C (79 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 3.3 °С (38 °F).[5]
Клімат Пусана | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 17 | 17 | 20 | 26 | 32 | 29 | 36 | 35 | 31 | 27 | 23 | 20 | 36 |
Середній максимум, °C | 6 | 7 | 12 | 16 | 20 | 23 | 26 | 28 | 25 | 21 | 15 | 9 | 17 |
Середня температура, °C | 3 | 4 | 8 | 13 | 17 | 21 | 24 | 26 | 22 | 17 | 11 | 6 | 15 |
Середній мінімум, °C | 0 | 1 | 5 | 10 | 14 | 18 | 22 | 23 | 19 | 14 | 7 | 2 | 11 |
Абсолютний мінімум, °C | −11 | −12 | −8 | 0 | 7 | 10 | 15 | 17 | 11 | 2 | −5 | −11 | −12 |
Норма опадів, мм | 30 | 40 | 70 | 140 | 140 | 210 | 240 | 190 | 190 | 60 | 60 | 20 | 1500 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Місто було відкрите для торгівлі з Японією у 1876 році і для загальної іноземної торгівлі у 1833 році. Під час японської окупації (1910–1945) Пусан розвинувся у сучасний порт, з поромними сполученнями до Сімоносекі, Японія та залізницями, що з'єднують Корею з Китаєм та Росією, закінчуючись в Пусані. Місто було перенаселене репатріантами з-закордону коли Корея здобула незалежність у 1945 році і вдруге біженцями під час Корейської війни (1950–1953), коли Пусан був тимчасовою столицею Республіки Корея.
Економіка
Порт розділяється островом Йонґ, який є з'єднаний з материком розвідним мостом. Більша східня частина порту використовується для міжнародної торгівлі і менша секція для риболовства. Міжнародний порт і пов'язані з ним установи значно розширилися. Промисловість Пусану включає суднобудування, виробництво автомобілів, електроніки, сталі, кераміки та паперу. Індустріальні парки приваблюють багато компаній вищих технологій. Місто обслуговує міжнародне летовище. Система метрополітену оперує з 1986 року.
Культура
В Пусані кілька університетів і сім коледжів, включаючи Пусанський національний університет, Пусанський університет іноземних мов, Корейський морський університет, Пусанський національний риболовний коледж, і коледж океанографії. Купальні та гарячі джерела розташовані на північно східних передмістях. Поблизу гір знаходяться старі храми. До числа найбільш відомих відноситься монастир Помоса, заснований у 678 році.
У Пусані багато парків: парк Кимган на схилі гори Кимчжонсан відомий своїм ботанічним садом, музеєм морської природної історії і гарячими джерелами. У парку Йондусан височить Пусанська вежа, один з символів міста, оглядовий майданчик вежі знаходиться на висоті 115 метрів над рівнем моря і з нього відкривається чудовий вид на місто. У Дитячому парку, розташованому на березі озера, безліч атракціонів, є аквапарк і зоопарк.
Поза містом розташоване кладовище на честь солдатів ООН котрі загинули під час Корейської війни.
Галерея
- Пусан вночі
- Мерія Пусана
- Хмарочоси Пусана
- Корейський морський університет
- Пусанський культурний центр
- Національний морський музей
- Міст Кванан
- Порт
- Міжнародний аеропорт Кімхе
- Китайський квартал
- Сучасні житлові квартали вздовж річки Суйонг
- Буддійський храм
- Стіна фортеці Кимчжонсансон довжиною 16,5 км
Відомі люди
- Ніна Солгейм (* 1979) — норвезька тхеквондистка, олімпійська медалістка.
- Пак Чімін (* 1995) – танцюрист і вокаліст корейської групи Bangtan Boys.
- Сон Кан Хо (* 1967) — відомий південнокорейський актор.
- Чон Чонгук (* 1997) – головний вокаліст, танцюрист, саб-репер і макне корейської групи Bangtan Boys.
- Ян Чонін (2001) — вокаліст і макне гурту Stray Kids.
Міста-побратими
- Kaohsiung, Республіка Китай (1966)
- Лос-Анджелес, США (1967)
- Сімоносекі, Японія (1976)
- Барселона, Іспанія (1983)
- Ріо-де-Жанейро, Бразилія (1985)
- Фукуока, Японія (1989)
- Владивосток, Росія (1992)
- Шанхай, КНР (1993)
- Сурабая, Індонезія (1994)
- Вікторія, Австралія (1994)
- Хошимін, В'єтнам (1995)
- Тіхуана, Мексика (1995)
- Окленд, Нова Зеландія (1996)
- Вальпараїсо, Чилі (1999)
- Монреаль, Канада (2000)
- Західна Капська провінція, ПАР (2000)
- Стамбул, Туреччина (2002)
- Хоккайдо, Японія (2005)
- Дубай, Об'єднані Арабські Емірати (2006)
- Чикаго, США (2007)
- Санкт-Петербург, Росія (2008)
- Пномпень, Камбоджа (2009)
- Салоніки, Греція (2010)
- Касабланка, Марокко (2011)
Примітки
Джерела
- Г. Д. Толорая, «Республика Корея» (серия «У карты мира»), Москва, «Мысль», 1991, стр.113-114 (рос.)