Муравня

Мура́вня (пол. Muráwnia; нім. Muráwnia; нім. Murávnia)[1][2]— село в Україні, у Пулинському районі Житомирської області. Населення становить 76 осіб. До 1917 село Муравня належало до Волинської губернії, Новоград-Волинського повіту, Рогачівської / Гульської волості; у радянський період — Житомирська область та Київська область, Новоград-Волинський (Звягельський) район.

село Муравня
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Курненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040270100045807
Основні дані
Засноване до 1867
Населення 76
Площа 0,587 км²
Густота населення 129,47 осіб/км²
Поштовий індекс 12025
Телефонний код +380 4131
Географічні дані
Географічні координати 50°29′21″ пн. ш. 27°56′39″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 220 м
Водойми річка Моравна
Місцева влада
Адреса ради 12085, Житомирська обл., Пулинський р-н, с. Тетірка, вул. Миру,35
Карта
Муравня
Муравня
Мапа

Географія

Селом протікає річка Моравна.

Історія

Муравня, є також інші назви села — Муравне, Муровня (пол. Murownia), Мурава (пол. Murawa), Муравня Голендри (пол. Murawnia Holendry), Мурові Голендри (пол. Murowi Holendry), виникло як німецька колонія у ХІХ сторіччі у 30 км до південний схід від міста Звягель (нині — Новограда-Волинського) Засновники — німці з колоній Анета та Юзефін. Проживали німці-лютерани, 1868 рік — 227 мешканців.[3]

Лютеранський прихід — Новоград-Волинська адьюнктура (філія), Житомирська парафія. Евангелістично-Лютеранська кірха, місто Новоград-Волинський Новоград-Волинського повіту.

Католицький деканат у ХІХ-на початку ХХ сторіччя — Новоград-Волинський (Костьол Воздвиження Святого Хреста).

Найближча Православна церква Вознесіння Господнього у селі Черниця Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії

У 1902 році село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 24 верст. Дворів 29, мешканців 208. В селі була школа.[4]

У 1906 році село Рогачівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від волості 16. Дворів 27, мешканців 170.[3]

У 1910 проживали 274 мешканця[3], переважно німці, яких у 1913 році було виселено вглиб Російської імперії - до Надволжя. Звільнені від німців обійстя заселялися поляками та українцями із навколишніх сіл.

У 1923 році колонія Муравня (Мурові Голендри) належало до Слободо-Чернецької сільської ради Рогачівської волості Новоград-Волинського району № 3 Житомирської округи Волинської губернії разом із селами Чернецька Слобода та Дзекунка (Гута Дзекунка). Колонія налічувала 70 дворів з 361 мешканцем.[5].

Радянські окупанти намагалася створити прообраз соціалістичної Польщі в прикордонних районах України. Ним мав стати польський національний район ім. Мархлевського. З 1925 року в районах, де переважало польське населення, за постановою РНК УРСР від 29 серпня 1924 р. почали виділятися польські національні сільські ради. На кінець 1929 року в Мархлевському районі була 31 польська сільрада. Серед них була і Слободо-Чернецька сільрада — село Слобода Чернецька та хутір Мурові Голендри (Муравня), разом з населенням 1312 чол.[6]

Під час Голодомору 1932−1933 рр. село Муравня входило до складу Слободо-Чернецької сільради Мархлевського району Київської області.[7]

Але радянські керівники вважали, що польське населення у своєму національному районі не виправдало їх довіри, не підтримало колгоспного ладу. І з 1935 року, коли як і по всій Україні, починається хвиля депортації польського населення з його національного району. З Мархлевського району у 1935—1937 рр. до східних районів Україні за її межі було переселено близько 10 тисяч польського населення. А у 1935 р. польський національний район ім. Мархлевського на Україні було ліквідовано.[8]

Натомість на місце вибулих радянською владою переселялися колгоспники-ударники з Київської і Чернігівської областей[9][10].

З 1923 по 1966 рік спочатку колонія, а пізніше — село Муравня підпорядковувалость Слободо-Чернецькій сільській раді, перейменованій з 05 серпня 1960 в Лебедівську сільську раду.

З 08 грудня 1966 село Муравня було передано в підпорядкування Тетірській сільські раді Червоноармійського району Житомирської області.

Сучасність

До 2017 року село Муравня підпорядковувалося Тетірській сільській раді разом із селами Тетірка та Ходорівка.

2017 року відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» у Житомирській області у Пулинському районі Великолугівська, Курненська, Старомайдаська, Стрибізька та Тетірська сільські ради рішеннями від 31 липня і 1 серпня 2017 року об'єдналися у Курненську сільську територіальну громаду з адміністративним центром у селі Курне включивши до її складу села Березова Гать, Білка, Великий Луг, Грузливець, Калиновий Гай, Молодіжне, Муравня, Новини, Підлісне, Слобідка, Старий Майдан, Стрибіж, Тетірка, Ходорівка, Цвітянка, Червоносілка та селище Курне.

Примітки
  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006.
  2. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
  3. Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь.
  4. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom XV cz.2 (po). Warszawa. 1902. с. 362.
  5. Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии / Волынская Губернская Административно-территориальная комиссия УССР. — Житомир : Волынский Губернский Отдел Управления, 1923.
  6. Т. І. Єременко (1994). ПОЛЬСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МЕНШИНА В УКРАЇНІ В 20 — 30-ті рр. XX СТОЛІТТЯ. Національна академія наук України - Київ.
  7. Голодомор.Книга пам'яті. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016.
  8. Т. І. Єременко (1994). ПОЛЬСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МЕНШИНА В УКРАЇНІ В 20 — 30-ті рр. XX СТОЛІТТЯ. Національна академія наук України - Київ.
  9. Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки. — Тернопіль, 1992. — 36 с.
  10. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 21-22.

Посилання

Джерела
  1. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
  2. Єременко Т. І. ПОЛЬСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МЕНШИНА В УКРАЇНІ В 20 — 30-ті рр. XX СТОЛІТТЯ. Національна академія наук України — Київ — 1994.
  3. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Warszawa — 1902, Tom XV cz.2, с.362
  4. Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.