Мурашина кислота

Мураши́на кислота́ (систематична назва метанова кислота, англ. Formic acid), H-COOH — безбарвна рідина з різким запахом, кипить при 101 ˚С. Розчиняється у воді в будь-яких пропорціях. Викликає опіки на шкірі. Міститься у виділеннях залоз мурашок, а також у деяких рослинах (у листі кропиви).

Мурашина кислота
Систематична назва Метанова кислота
Ідентифікатори
Номер CAS 64-18-6
Номер EINECS 200-579-1
DrugBank 01942
KEGG C00058
ChEBI 30751
RTECS LQ4900000
SMILES
C(=O)O[1]
InChI
InChI=1S/CH2O2/c2-1-3/h1H,(H,2,3)
Номер Бельштейна 1209246
Номер Гмеліна 1008
Властивості
Молекулярна формула HCO2H
Зовнішній вигляд безбарвна прозора рідина
Густина 1,22 г/л
Тпл 8,4 °C
Ткип 100,8 °C
Кислотність (pKa) 3,77 [2]
Ідентифікатори
Номер CAS 64-18-6
PubChem 284
Номер EINECS 200-579-1
DrugBank DB01942
KEGG C00058
ChEBI 30751
RTECS LQ4900000
SMILES
C(=O)O
InChI
1/CH2O2/c2-1-3/h1H, (H,2,3)
Номер Бельштейна 1209246
Номер Гмеліна 1008
Структура
Геометрія Planar
Дипольний момент 1,41 D(gas)
Небезпеки
MSDS JT Baker
R-фрази R10 R35
S-фрази (S1/2) S23 S26 S45
Головні небезпеки C Xi
sensitizer.
NFPA 704
2
3
1
Температура спалаху 69 °C (156 °F)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Мурашину кислоту широко використовують у хімічній промисловості як відновник при синтезі органічних речовин, а також для добування щавлевої (оксалатної кислоти) в харчовій промисловості — як консервуючий і дезинфікуючий засіб, у медицині — як засіб розтирання при ревматизмі. Також використовують в органічному синтезі, текстильній промисловості, виробництві фарб, гуми.

Мурашина кислота — єдина із карбонових кислот, у молекулі якої міститься альдегідна група -СОН. Тому вона, як і альдегіди, окиснюється перманганатом калію, оксидом аргентуму(I) у розчині аміаку (тобто дає реакцію «срібного дзеркала»). При нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою мурашина кислота розкладається на оксид карбону(ІІ) і воду.

Способи отримання

Карбонові кислоти добувають у промисловості переважно за допомогою реакцій окиснення. Основний і перспективний метод ґрунтується на окисненні алканів. Карбонові кислоти також добувають окисненням альдегідів і спиртів. Продуктом реакції за участю альдегідів є кислота. Один із промислових методів добування метанової кислоти полягає у здійсненні реакції оксиду карбону(ІІ) з натронним вапном (сумішшю гідроксидів Натрію і Кальцію) і подальшій взаємодії форміату натрію із сульфатною кислотою:

Це основний промисловий метод, що здійснюється в дві стадії: на першій стадії монооксид вуглецю під тиском 0,6—0,8 МПа пропускають через нагрітий до 120–130 °C гідроксид натрію; на другій стадії проводять обробку форміату натрію сірчаною кислотою й вакуумну перегонку продукту.

У лабораторії карбонові кислоти добувають переважно за реакціями їхніх солей із сильними неорганічними кислотами (зазвичай сульфатною):

Див. також

Примітки

  1. formic acid
  2. Brown, H. C. et al., in Braude, E. A. and Nachod, F. C., Determination of Organic Structures by Physical Methods, Academic Press, New York, 1955.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.