Муроване (Львівський район)

Муро́ване село в Україні, у Пустомитівському районі Львівської області. Населення — 4421 особа. Орган місцевого самоврядування Мурованська сільська ОТГ.

село Муроване
Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці.
Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці.
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Львівський район
Рада Мурованська сільська ОТГ
Основні дані
Засноване 1454
Населення 4421
Площа 1,5 км²
Густота населення 2947,33 осіб/км²
Поштовий індекс 81121[1]
Телефонний код +380 322
Географічні дані
Географічні координати 49°52′48″ пн. ш. 24°05′41″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
257 м
Водойми р. Малехівка
Місцева влада
Адреса ради 81120, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сороки-Львівські
Карта
Муроване
Муроване
Мапа

 Муроване у Вікісховищі

Населення

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкала 4421 особа. Мовний склад села був таким:

Муроване на мапі XVIIIст. (тоді носило назву Ляшки-Муровані) бачимо що замок-палац мав фортифікації
Мова Число ос. Відсоток
українська 12 399 99,37
російська 24 0,54
польська 2 0,05
білоруська 1 0,02
молдовська 1 0,02

Пам'ятки архітектури

  • Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці (збудована 1888 р.)

Історія

Село згадується 7 серпня 1439 р.[2]

Муроване в архівних документах значиться як Ляшки Муровані. Перша згадка про них відноситься до 1454 року. Село належало до королівщини і його власники були орендарі.

21 листопада 1456 р. воєвода і генеральний руський староста Одровонж Андрій зі Спрови одержав від райців м. Львова 100 гривен під заставу с. Ляшки Львівського повіту.[3]

Дідичами села були також Стрембоші (пол. Srzemboszowie).

Життя мурованців до кінця XIX століття можна порівняти з їхніми сусідами сороківчанами. Та й об'єднані вони на той час однією парафією. Мурованська церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці (збудована 1888 р.) була дочірною до сороківської церкви Богоявлення Господнього (зведена 1901 р.)

Наприкінці XIX століття тут діяли читальня «Просвіти», «Сільський Господар» та «Січ». Хоч село мало назву Ляшки, поляків тут 1913 року проживало 26 чоловік, тоді як українців — 190.

Проживає у селі і вчить його юних громадян розумного, доброго, вічного письменник З. Легкий. Декілька вихідців з села боролися за волю України в рядах УГА. Один з них П. Савка, помер від тифу під Вінницею 6 вересня 1919 р.

В 1946 р. село Ляшки Мурованні перейменовано в Муроване.

Палац

У Мурованому зберігся палац 18-19ст. з парком, господарськими будівлями та залишками фортифікацій. Цегляна садиба, побудована у 18 столітті і мала оборонний характер у вигляді форту з валами, стінами товщиною в 1,5 м. Палац оточений парком площею с 25 га, він має склепінні стелі в пивниці та приміщеннях.[4]

В 1940х комуністи з палацу роблять радіостанцію. 19 грудня 1947 року на базі радіостанції в с. Мурованому, радіомовної апаратної, виділеного приймального пункту та радіобюро було організовано Львівський обласний радіоцентр. Згодом, в 1952 році, введено в роботу перший потужний на ті часи короткохвильовий радіомовний передавач. У квітні 1982 року Львівський радіоцентр змінив назву на Львівський Обласний радіотелевізійний передавальний центр, 2003-2004 роки:остаточно припинено експлуатацію радіоцентру в Мурованому, мовлення радіо перенесено до Красного.[5]

В грудні 2017 року палац,парк і господарські приміщення списанні з балансу Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення і передані Мурованській об'єднанії територіальній громаді.[6]

Відомі люди

В селі народилися

Примітки

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район
  2. Грамота львівського земського судді Станіслава з Давидова та підсудка Івана із Зимної Води з повідомленням про дарчий запис дружини Добеслава Кривського чоловікові третьої частини своїх сіл Ляшок, Підмонастиря, Крупська, Березини Жидачівського повіту та Колодниці Стрийського повіту
  3. Грамота воєводи і генерального руського старости Одровонжа Андрія зі Спрови про одержання ним від райців м. Львова 100 гривен під заставу с. Ляшки Львівського повіту
  4. Roman Aftanazy, Roman. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej (polski). Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich. ISBN ISBN 83-04-04229-0, ​ISBN 83-04-03701-7​ (całość). Перевірте значення |isbn= (довідка).
  5. Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. www.rrt.ua. Процитовано 1 травня 2020.
  6. Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. www.rrt.ua. Процитовано 1 травня 2020.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.