Мусієнко Олександр Олександрович

З дитинства хотів займатися футболом, тому прийшов у футбольну школу «Динамо», де Олександру сказали, що він невисокого зросту й тому його в команду не візьмуть. Після цього Мусієнко відправився до київського клубу «Сталь», що в мікрорайоні Теремки, де його запросили до складу команди. Першим тренером майбутнього воротаря став Валерій Паламарчук.

Після закінчення інституту Мусієнко намагався зацікавити тренерів київських вищолігових «Оболоні» та «Арсенала», але запросили хлопця лише в «Борисфен», який грав тоді в Першій лізі. Тренер Олександр Рябоконь повірив у молодого футболіста й він у другій половині 2006 року зіграв у 12 матчах чемпіонату; всього за команду провів 16 матчів (13 у чемпіонаті та 3 кубкових поєдинки), після чого перейшов у дніпродзержинську «Сталь», яка теж виступала у Першій лізі. У сезоні 2007/08 Мусієнко зіграв у 20 матчах чемпіонату, але наприкінці сезону дніпродзержинці зайняли останнє місце й вилетіли до Другої ліги, після чого Мусієнко покинув команду.

Після цього Олександр виступав за «Львів» та «Львів-2» в першій та другій лізі, а також брав участь у першому та єдиному розіграші кубка української ліги, в сезоні 2008/09 грав в молодіжній першості. Загалом за львівські команди провів 43 матча. Згодом грав за «Прикарпаття» та «Чорноморець-2», але в жодному із клубів надовго не затримувався.

Улітку 2011 року Мусієнко став воротарем першолігової «Буковини», головний тренер чернівецької команди Вадим Заяць довірив Мусієнку місце в «рамці», і в сезоні 2011/12 він відіграв у всіх 34 поєдинках у Першій лізі, а також у 2-ох матчах кубка України.

Після вдалої гри, улітку 2012 року Олександр отримав запрошення перейти в донецький «Металург», що виступав у Прем'єр-лізі. Мусієнко, після того як порадився із дружиною Наталкою, прийняв рішення перейти в донецьку команду[1]. Проте дебютувати в елітному дивізіоні Олександру так і не вдалося. Перші півроку Мусієнко провів на лавці запасних, після чого взагалі перестав потрапляти до заявки основної команди. Натомість провів 8 поєдинків за команду дублерів.

На початку 2014 року підписав контракт із друголіговим клубом «Оболонь-Бровар»[2].

У березні 2015 року перейшов до складу першолігової тернопільської «Ниви»[3], проте зігравши лише 4 матчі, улітку підписав контракт із віце-чемпіоном Мальти «Валеттою»[4]. Однак вийшло так, що у складі віце-чемпіона Мальти він не зміг зіграти ні у внутрішній першості, ні в Лізі Європи. Справа в тому, що українець так і не дочекався робочої візи, без якої не зміг зіграти за клуб. Після цього вирішив приєднатися до складу вже добре йому знайомої чернівецької «Буковини»[5]. У міжсезонні за обопільною згодою сторін припинив співпрацю з чернівецькою командою. Потім Олександр перебував на перегляді у чернігівській «Десні», з якою провів міжсезонні збори, але зрештою залишив клуб.

Наприкінці жовтня 2016 року став гравцем ФК «Полтави»[6], впродовж сезону Мусієнко був заявлений на матчі 18 разів, проте взяв участь всього в 3 поєдинках. У червні 2017 року став гравцем клубу «Воркута» (Торонто)[7].