Мутин
Му́тин (МФА: [ˈmut̪ɪn̪] ( прослухати)) — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Орган місцевого самоврядування — Мутинська сільська рада.
село Мутин | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Сумська область |
Район/міськрада | Кролевецький |
Рада | Мутинська сільська рада |
Облікова картка | Мутин |
Основні дані | |
Населення | 841 |
Поштовий індекс | 41351 |
Телефонний код | +380 5453 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°25′26″ пн. ш. 33°29′25″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
143 м |
Водойми | річки: Сейм, Мутинка |
Відстань до районного центру |
19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41351, Сумська обл., с. Мутин |
Сільський голова | Халецька Марія Григорівна |
Карта | |
![]() ![]() Мутин | |
![]() ![]() Мутин | |
Мапа | |
![]() |
Після ліквідації Кролевецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Населення становить 841 особа.
Географія
![](../I/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83_%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%96.jpg.webp)
![](../I/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83_%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%96.jpg.webp)
Село Мутин знаходиться на правому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Камінь, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Божок, на протилежному березі — село Новомутин та Прилужжя Конотопського району. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1907. До районного центру м. Кролевець — 19 км.
Селом протікає струмок Мутинка, правий доплив Сейму.
Природоохоронні об'єкти
На південь та південний-схід від села у заплаві річки Сейм знаходиться загальнозоологічні заказники місцевого значення Оленкин, та Попів Грудок що входять до складу Сеймського регіонального ландшафтного парку.
Археологія
Мутинський могильник
![](../I/%D0%9C%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA.png.webp)
Наприкінці 2009 р. на правому березі р. Сейм між селами Мутин та Камінь випадково знайдено поховання (I ст. до н. е. - I ст.), подальші розкопки виявили наявність 14 поховань, що свідчить про дружинне поховання, заповнене передовою для того часу зброєю (довгими мечами та щитами), бронзовими сітулами (посудинами) західного походження і залізними шоломами східнокельтського типу. У деяких похованнях залишки кремації були поміщені саме в шоломи. Поховальний обряд знаходить аналогії серед таких латенізованих культур північнозахідного кола як пшеворська й оксивська. Саме для них характерні кремації, що супроводжуються ритуально погнутою або поламаною зброєю.
Хоча поховання зі зброєю доволі поширені у пшеворській культурі, подібних дружинних могильників там не відомо. Певною аналогією Мутинському могильнику можуть слугувати виключно чоловічі, наповнені зброєю поховання так зв. горизонту Гроссромштедт межі ер на німецьких землях.[2][3]
Історія
Село відоме з першої половини XVII ст. в селі існував Мутинський монастир[джерело?].
Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у казенному й козацькому селі Кролевецького повіту Чернігівської губернії мешкало 2594 особи (1199 чоловічої статі та 1395 — жіночої), налічувалось 367 дворових господарств, існували православна церква, сільська розправа, поромна переправа[4].
Станом на 1886 у колишньому державному селі, центрі Мутинської волості, мешкало 2673 особи, налічувалось 467 дворових господарств, існували православна церква, школа, школа, 6 постоялих будинків, 5 лавок, відбувався щорічний ярмарок[5].
За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 3423 особи (1699 чоловічої статі та 1724 — жіночої), налічувалось 546 дворових господарств[6].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3647 осіб (1788 чоловічої статі та 1859 — жіночої), з яких 3573 — православної віри[7].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[8].
У роки німецько-радянської війни село спалене нацистами.
Еміграція
Переселенці з села Мутин у 1886 році заснували в теперішньому Приморському краї Росії село Чернігівку, назване на честь Чернігівської губернії, з якої вони емігрували.
Сьогодення
28 вересня 2013 року село газифіковане.
Відомі люди
У селі народилися:
- Бик Олексій — доброволець ДУК ПС, співак, поет.
- Горох Володимир Васильович (21 серпня 1961 р.) — заслужений лікар України, Головний лікар комунального закладу «Сумська обласна клінічна лікарня» (з 2009 р.).
- Грищенко Віталій Миколайович (18 жовтня 1963) — український орнітолог та природоохоронець.
- Курок Віра Панасівна (нар. 1958) — українська науковиця, фахівчиня у галузі технічної механіки, доктор педагогічних наук (2013), професорка (2015), Заслужений працівник освіти України.
- Курок Олександр Іванович (13 червня 1955) — український педагог, ректор Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (з 2000 р.).
- Петрусенко Анатолій Миколайович — віце-президент концерну «Укрросметал».
- Пономаренко Степан Сергійович (19 вересня 1924 — 31 травня 2007, м. Кролевець, Сумська область) — український будівельник, громадський діяч, ветеран Другої світової війни, кавалер ордену Богдана Хмельницького II ступеня (2006), ордену Вітчизняної війни І ступеня.
- Самко Володимир Георгійович (1925—1984) — кавалер трьох орденів Слави.
- Рінкевич Ганна Іванівна (1940) — агроном-виноградар радгоспу-заводу «Жемчужний», голова виконкому Льговської сільської ради Кіровського району Кримської області. Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань.
- Горецький Петро Йосипович (1888—1972) — український мовознавець, лексикограф.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Г.В. Жаров, Т.М. Жарова, Р.В. Терпиловський, Л.І. Білинська, Ю.В. Іващук, К.С. Дєнєжнікова ДОСЛІДЖЕННЯ МУТИНСЬКОГО МОГИЛЬНИКА НА СЕЙМІ
- Р.В. Терпиловський, Л.І. Білинська ТІЛОСПАЛЕННЯ ЗНАТНОГО ВОЇНА РУБЕЖУ ЕР НА СЕЙМІ
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 1563)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 130), (код 1521)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-265)
- стор 74 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 березня 2015.