Мутин
Му́тин (МФА: [ˈmut̪ɪn̪] (
прослухати)) — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Орган місцевого самоврядування — Мутинська сільська рада.
| село Мутин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район/міськрада | Кролевецький |
| Рада | Мутинська сільська рада |
| Облікова картка | Мутин |
| Основні дані | |
| Населення | 841 |
| Поштовий індекс | 41351 |
| Телефонний код | +380 5453 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°25′26″ пн. ш. 33°29′25″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
143 м |
| Водойми | річки: Сейм, Мутинка |
| Відстань до районного центру |
19 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41351, Сумська обл., с. Мутин |
| Сільський голова | Халецька Марія Григорівна |
| Карта | |
  Мутин | |
 Мутин | |
| Мапа | |
| |
Після ліквідації Кролевецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Населення становить 841 особа.
Географія
Село Мутин знаходиться на правому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Камінь, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Божок, на протилежному березі — село Новомутин та Прилужжя Конотопського району. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1907. До районного центру м. Кролевець — 19 км.
Селом протікає струмок Мутинка, правий доплив Сейму.
Природоохоронні об'єкти
На південь та південний-схід від села у заплаві річки Сейм знаходиться загальнозоологічні заказники місцевого значення Оленкин, та Попів Грудок що входять до складу Сеймського регіонального ландшафтного парку.
Археологія
Мутинський могильник
Наприкінці 2009 р. на правому березі р. Сейм між селами Мутин та Камінь випадково знайдено поховання (I ст. до н. е. - I ст.), подальші розкопки виявили наявність 14 поховань, що свідчить про дружинне поховання, заповнене передовою для того часу зброєю (довгими мечами та щитами), бронзовими сітулами (посудинами) західного походження і залізними шоломами східнокельтського типу. У деяких похованнях залишки кремації були поміщені саме в шоломи. Поховальний обряд знаходить аналогії серед таких латенізованих культур північнозахідного кола як пшеворська й оксивська. Саме для них характерні кремації, що супроводжуються ритуально погнутою або поламаною зброєю.
Хоча поховання зі зброєю доволі поширені у пшеворській культурі, подібних дружинних могильників там не відомо. Певною аналогією Мутинському могильнику можуть слугувати виключно чоловічі, наповнені зброєю поховання так зв. горизонту Гроссромштедт межі ер на німецьких землях.[2][3]
Історія
Село відоме з першої половини XVII ст. в селі існував Мутинський монастир[джерело?].
Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у казенному й козацькому селі Кролевецького повіту Чернігівської губернії мешкало 2594 особи (1199 чоловічої статі та 1395 — жіночої), налічувалось 367 дворових господарств, існували православна церква, сільська розправа, поромна переправа[4].
Станом на 1886 у колишньому державному селі, центрі Мутинської волості, мешкало 2673 особи, налічувалось 467 дворових господарств, існували православна церква, школа, школа, 6 постоялих будинків, 5 лавок, відбувався щорічний ярмарок[5].
За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 3423 особи (1699 чоловічої статі та 1724 — жіночої), налічувалось 546 дворових господарств[6].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3647 осіб (1788 чоловічої статі та 1859 — жіночої), з яких 3573 — православної віри[7].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[8].
У роки німецько-радянської війни село спалене нацистами.
Еміграція
Переселенці з села Мутин у 1886 році заснували в теперішньому Приморському краї Росії село Чернігівку, назване на честь Чернігівської губернії, з якої вони емігрували.
Сьогодення
28 вересня 2013 року село газифіковане.
Відомі люди
У селі народилися:
- Бик Олексій — доброволець ДУК ПС, співак, поет.
- Горох Володимир Васильович (21 серпня 1961 р.) — заслужений лікар України, Головний лікар комунального закладу «Сумська обласна клінічна лікарня» (з 2009 р.).
- Грищенко Віталій Миколайович (18 жовтня 1963) — український орнітолог та природоохоронець.
- Курок Віра Панасівна (нар. 1958) — українська науковиця, фахівчиня у галузі технічної механіки, доктор педагогічних наук (2013), професорка (2015), Заслужений працівник освіти України.
- Курок Олександр Іванович (13 червня 1955) — український педагог, ректор Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (з 2000 р.).
- Петрусенко Анатолій Миколайович — віце-президент концерну «Укрросметал».
- Пономаренко Степан Сергійович (19 вересня 1924 — 31 травня 2007, м. Кролевець, Сумська область) — український будівельник, громадський діяч, ветеран Другої світової війни, кавалер ордену Богдана Хмельницького II ступеня (2006), ордену Вітчизняної війни І ступеня.
- Самко Володимир Георгійович (1925—1984) — кавалер трьох орденів Слави.
- Рінкевич Ганна Іванівна (1940) — агроном-виноградар радгоспу-заводу «Жемчужний», голова виконкому Льговської сільської ради Кіровського району Кримської області. Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань.
- Горецький Петро Йосипович (1888—1972) — український мовознавець, лексикограф.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Г.В. Жаров, Т.М. Жарова, Р.В. Терпиловський, Л.І. Білинська, Ю.В. Іващук, К.С. Дєнєжнікова ДОСЛІДЖЕННЯ МУТИНСЬКОГО МОГИЛЬНИКА НА СЕЙМІ
- Р.В. Терпиловський, Л.І. Білинська ТІЛОСПАЛЕННЯ ЗНАТНОГО ВОЇНА РУБЕЖУ ЕР НА СЕЙМІ
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 1563)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 130), (код 1521)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-265)
- стор 74 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 березня 2015.