Мілена Петрович Негош

У 1853 році, шестирічна Мілена, була заручена з єдиним сином Мірко — Ніколою, якому тоді було дванадцять років. Нікола був племінником і спадкоємцем принца Чорногорії, Даніеля I, у якого не було дітей. У 1856 році, після смерті своєї матері, Мілена була відправлена в Цетинє, для здобуття освіти, в будинок свого майбутнього чоловіка. Хоча Мілена і належала до однієї з найбагатших сімей в країні, тим не менш вона була неписемною. Між 1856 і 1860 вона жила у будинку Мірко Негош, який замінив їй батька. Протягом цих чотирьох років, Мілена сильно зблизилася зі своєю новою сім'єю: "Мій батько і моя мати любили її, якби це була їхня рідна донька, " написав він на честь короля Ніколи. «Мій покійний дядько теж любив її і ставився до неї як до дочки, і вона показала свою любов і шану у всьому. Вона була дуже приємною, любою, доброю, ніжною і відданою.» У ті ж роки, Мілена побачила свого майбутнього чоловіка. Старший за неї на шість років, Нікола отримав освіту за кордоном, спочатку в Трієсті, а потім у Парижі.  Вбивство князя Данила 12 серпня 1860 року стало несподіванкою для вісімнадцятирічного князя Ніколи Чорногорського, який згодом посів королівський трон. Нікола був близьким до смерті, коли він хворів важкою формою пневмонії. Коли ж одужав, було вирішено, що шлюб повинен відбутися якомога швидше, для того щоб Чорногорія не залишилася без спадкоємців. Батько Мілени поїхав до Санкт-Петербург і повідомив царя Олександра II, найбільшого союзника Чорногорії, про шлюб.

Портрет Милени Вукотич пензля Петара Лубарда.

8 листопада 1860 р. у віці 13 років, Мілена вийшла заміж за принца 19-річного Ніколу I Чорногорського, який в 1910 році став королем. Церемонія була дуже простою і була проведена у Влаховській церкві, що знаходилася на долині Ловчен. Шлюб було укладено з політичних міркувань: сімейство Мілени відігравало важливу роль у політиці Чорногорії близького друга сім'ї Петрович-Нєгоша, до якої її чоловік належав. Перші роки подружнього життя для Мілени були дуже важкими. Вона була недосвідченою і самотньою постаттю, спочатку затьмареною принцесою Даринкою, вдовою князя Данила, який був близьким до Ніколи. Протягом перших чотирьох років шлюбу у Мілени не було дітей. Вона опанувала сербську і французьку мову. У 1865 році вона народила свою першу дитину. Між 1865 і 1869 роками вона народила ще чотирьох дочок. Перший син-спадкоємець трону народився в 1871 році, а після нього — ще сім дітей. Загалом у Ніколи і Мілени було 12 дітей: троє синів і дев'ять дочок. Шість доньок вийшли заміж за представників королівських або аристократичних родин Європи. Ці шлюби, відкриваючи прямий особистий доступ до королівських родин Європи, були важливими політичними активами в закордонних справах Ніколи. Її дочка Милиця вийшла заміж за великого князя Петра Миколайовича, близького кузена царя Росії Олександра III. Олександр III називав Ніколу «єдиним і вірним другом Росії». Але її найвідомішою донькою була принцеса Олена — відома пацифістка того часу, на якій одружився король Італії Віктор Еммануїл. Відносини з чоловіком в той момент ставали більш міцнішими, що робило її шанованою і впливовою в політиці. У той час як її чоловік був у від'їзді на державних візитах в Австро-Угорській імперії та Росії взимку 1868—1869 рр., Мілена відповідала за державні справи свого чоловіка.

Після приєднання Чорногорії Сербією в 1918 році, королівська сім'я залишила країну. Мілена померла у Франції 16 березня 1923, в Антибі, два роки після смерті чоловіка, і була похована в Сан-Ремо, Італія. У 1989 р. її останки, разом з останками її чоловіка та доньок Ксенії та Віри, були передані в Цетинє і поховані у каплиці Кіпур[3].