Мілорад Додік

Мілорад Додік (серб. Милорад Додик / Milorad Dodik; нар. 12 березня 1959(19590312), Лакташі, СР Боснія і Герцеговина, СФРЮ) — президент Республіки Сербської у Боснії і Герцеговині з 15 листопада 2010 року до 19 листопада 2018 року; в 1998—2001 рр. і 2006—2010 рр. був прем'єр-міністром РС.

Мілорад Додік
серб. Милорад Додик
Народився 12 березня 1959(1959-03-12)[1] (62 роки)
Laktašid, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеґовина, СФРЮ
Країна  Боснія і Герцеговина
Національність серби
Діяльність політик
Alma mater Faculty of Political Sciences, University of Belgraded (1983)
Знання мов сербська
Посада Chairman of the Presidency of Bosnia and Herzegovinad, Chairman of the Presidency of Bosnia and Herzegovinad, Президент Республіки Сербської, Prime Minister of Republika Srpskad, Prime Minister of Republika Srpskad і Serb member of the Presidency of Bosnia and Herzegovinad
Партія Союз незалежних соціал-демократів
Конфесія Сербська православна церква
Автограф
Нагороди

Order of Nemanjićid

Q19910708?

Життєпис

Ранні роки

Додік народився в Баня-Луці в сім'ї Боголюба і Міри Додіків. Жив у Лакташах, де навчався в школі. Там він грав у міській баскетбольній команді в аматорській лізі Югославії. 1978 року закінчив середню сільськогосподарську школу в Баня-Луці, після чого вступив на факультет політичних наук Белградського університету, який закінчив 1983 року.

У 1986—1990 Додік був головою виконавчої ради міської ради Лакташі[2]. 1990 року на перших багатопартійних виборах у Боснії та Герцеговині був обраний до Асамблеї Соціалістичної Республіки Боснії та Герцеговини як кандидат від Союзу реформаторських сил Югославії та був політичним учнем ліберального реформатора Анте. Марковича. Під час Боснійської війни Додік був представником у Національній асамблеї Республіки Сербської.

Політика

Керівник Союзу незалежних соціал-демократів. На виборах 2018 року Додіка обрали сербським членом президентства Боснії та Герцеговини після його перемоги над чинним президентом Младеном Іваничем.[3]

Закінчив факультет політичних наук у Белграді. Почесний президент баскетбольного клубу «Партизан».

Прем'єр-міністр Республіки Сербської

Перший термін (1998—2001)

Після конфліктів Біляни Плавшич з рештою Сербської демократичної партії (SDS) Радована Караджича вона заснувала власну політичну партію, Сербський національний альянс (SNS). Дострокові вибори в Республіці Сербській відбулися 1997 року, після чого Плавшич і її SNS тісно співпрацювали з меншими сербськими соціалістичними партіями (Соціалістична партія і SNSD Додіка). Додіка було призначено прем'єр-міністром Республіки Сербської, хоча його партія мала лише два місця в Національній асамблеї[4].

Другий термін (2006—2010)

Додік демонструє кількість паперів, зменшених завдяки реформам за підтримки USAID, квітень 2007 року

Під час кампанії на загальних виборах 2006 року, після здобуття незалежності Чорногорії, Додік заявив, що Республіка Сербська не виключає права на референдум про незалежність. На виборах СНСД Додіка набрала 46,9 % голосів, а СДС — 19,5 %. Міжнародна спільнота вважала його поміркованим демократичним лідером Республіки Сербської[5].

Додік мав підтримку з боку західних країн, які прагнули маргіналізувати сербських націоналістів. Вони вважали, що знайшли альтернативу в Додіку. Після того, як він став прем'єр-міністром, Захід продовжував підтримувати його за рахунок сербських націоналістичних партій. Західні країни пообіцяли, що, якщо Додік залишиться прем'єр-міністром, Республіка Сербська отримає західну економічну допомогу. OHR і західні держави також хотіли переконатися, що він реалізує свою обіцянку повернути 70 тис. хорватських і боснійських біженців до Республіки Сербської.

Як і було обіцяно, після перемоги Додіка на виборах Республіка Сербська отримала фінансову допомогу від ЄС, ці гроші були використані на виплату зарплат державним службовцям і поліції. У середині лютого 2007 року Додік поїхав до США, де його прийняла Мадлен Олбрайт. Вона описала його як «ковток свіжого повітря» і пообіцяла надати 3,6 млн євро негайної допомоги. Того ж місяця Республіка Сербська також отримала допомогу від британського уряду. Міністр закордонних справ Британії Робін Кук заявив перед Національною асамблеєю Республіки Сербської, що уряд Додіка «зробив більше за перші два тижні для покращення життя людей, ніж його попередник за два роки».

Додік став найпотужнішим сербським політиком у Боснії та Герцеговині, а пізніше Захід вважав його «беззастережним націоналістом і найбільшою загрозою крихкому багатонаціональному миру Боснії та Герцеговини»[6]. Під час поліцейської реформи в Республіці Сербській Додік зумів створити собі націоналістичний профіль. Тим часом Харіс Сілайджич переміг на виборах боснійського члена президента Боснії та Герцеговини. Оскільки він був міністром під час боснійської війни і був близьким соратником Алії Ізетбеговича, Силайджич критикував Республіку Сербську як геноцидне утворення і закликав до її скасування. Крім того, Силайджич виступав за подальшу централізацію Боснії та Герцеговини[7].

5 травня 2008 року Додік і президент Сербії Борис Тадич урочисто відкрили парк Республіки Сербська в Белграді. 1 червня 2008 року під час візиту до Загреба Додік заявив, що операція «Буря» була актом етнічної чистки, здійсненої проти сербів, і вважав її «найбільшою етнічною чисткою, здійсненою після Другої світової війни». Президент Хорватії Степан Месич розкритикував Додіка за те, що він заохочував невдоволених сербів у Хорватії жити в Республіці Сербській, водночас нехтуючи запросити боснійських і хорватських біженців повернутися. Іво Банац, президент Хорватського Гельсінкського комітету, заявив, що Хорватія в той час захищалася, і розкритикував коментарі Додіка як провокації.

Додік на виступі в Белграді, грудень 2010

12 грудня 2008 року Додік заявив, що мусульманським суддям не можна дозволяти головувати в справах у Республіці Сербській[8]. Він уточнив, що «для РС неприпустимо, щоб мусульманські судді судили нас і викидали скарги, які є юридично обґрунтованими. І ми вважаємо, що це лише тому, що вони мусульмани, боснійці і що вони мають негативну орієнтацію на РС, і ми бачимо змова, яка була створена». Коментарі Додіка були засуджені як «надзвичайно шовіністичні» міжнародними інституціями, посольством Сполучених Штатів у Сараєво та іншими посадовими особами.

9 вересня 2009 року він і Борис Тадич, президент Сербії, відкрили школу в Пале під назвою «Сербія». Боснійські та хорватські члени тристороннього Президентства Боснії та Герцеговини не консультувалися щодо поїздки Тадича.

27 жовтня 2009 року Додік надав урядовий літак РС, щоб забрати Біляну Плавшич, колишнього президента Республіки Сербської, засуджену за воєнні злочини, і привітав її в Белграді після її дострокового звільнення зі шведської в'язниці. Желько Комшич, хорватський член боснійського президента, скасував запланований візит до Швеції на знак протесту[9].

У листопаді 2009 року Додік відмовився передати міжнародній прокуратурі в Суді Боснії і Герцеговини документи, де детально описується фінансування комплексу урядових будівель у Баня-Луці вартістю 110 млн євро та будівництво шосе. Він заявив, що суд не має юрисдикції щодо Республіки Сербської, і подав позов проти заступника Верховного представника Раффі Грегоріана та міжнародних прокурорів. Додік звинуватив Грегоріана в керівництві змовою проти Республіки Сербської і заявив, що серед прокурорів і суддів центрального рівня існує упередженість проти сербів.

10 листопада 2009 року Додік заявив, що серйозно розглядає можливість надання Біляні Плавшич посади в Сенаті. Він заявив, що «ми працюємо над переглядом закону про Президента Республіки, який надавав Плавшичу та іншим колишнім президентам можливість користуватися деякими привілеями, такими як офіс, грошова компенсація, радник, секретар, службовий автомобіль з водієм та так далі». Младен Босіч, лідер Сербської демократичної партії, розкритикував Додіка[10].

19 січня 2010 року президент Хорватії Степан Месіч заявив, що якщо Додік оголосить референдум про незалежність Республіки Сербської, він відправить хорватських військових для втручання.

Президент Республіки Сербської (2010—2018)

Розподіл мандатів Національної Палати представників Республіки Сербської (1996—2014)

У жовтні 2010 року Додік з невеликою перевагою переміг на президентських виборах РС в першому турі, ставши VIII президентом республіки. 30 листопада 2010 року, за даними дипломатичних депешів США, Додік підтримував план Ахтісаарі щодо незалежності Косово[11].

У травні 2007 року представник Держдепартаменту США Деніел Фрід надіслав телеграму, в якій цитується Додік, який заявив, що «визнання Косово послідує після такого прийняття плану Радою Безпеки ООН». Додік заперечив це й заявив, що Деніел Фрід збрехав. У травні 2011 року Додік планував провести в референдум, який мав відображати відмову від боснійських державних інституцій, включаючи суд з питань військових злочинів. Верховний представник Боснії та Герцеговини Валентин Інцко попередив, що референдум потенційно може поставити під загрозу Дейтонську угоду.

Однак невдовзі після того, як напруженість щодо референдуму зросла, Республіка Сербська вирішила скасувати його після того, як Кетрін Ештон, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, запевнила Додіка, що ЄС розгляне скарги РС щодо зловживань у системі правосуддя Боснії та Герцеговини. 25 жовтня 2011 року Додік виступив на тему «Історія успіху американської зовнішньої політики: Дейтонські угоди, Республіка Сербська та європейська інтеграція Боснії» в Колумбійському університеті. Цей виступ розкритикували з боку багатьох організацій, включаючи Конгрес боснійців Північної Америки, Консультативну раду з Боснії та Герцеговини, Канадський інститут дослідження геноциду, Боснійсько-американський інститут геноциду та освітній центр, а також Міжнародний Центр перехідного правосуддя. Під час виступу також відбулися протести[12].

Додік із президентом РФ Путіним у Сочі, 30 вересня 2018

13 листопада 2012 року Верховний представник Валентин Інцко у доповіді Раді Безпеки ООН назвав Додіка прихильником розпуску боснійської держави. Він додав, що тривожною є ініціатива, що намагається створити умови, які в односторонньому порядку змусять розпустити Збройні сили Боснії і Герцеговини. Віталій Чуркін, представник Росії в ООН, захищав Додіка і звинувачував боснійців[13].

У листопаді 2012 року німецька прокуратура притягнула Додіка та його сина до справи про корупцію за участю Hypo Alpe-Adria-Bank International. Розслідування стосувалося «кількох кримінальних правопорушень, у тому числі фальсифікації документів, підробки фінансової та господарської звітності та шахрайства». Судова система Боснії та Герцеговини спочатку розслідувала, але через політичний тиск незабаром судові органи та поліція РС припинили розгляд[14]. За словами Домагой Маргетича, хорватського журналіста, Додік пропонував йому хабар та погрожував. 26 листопада 2012 року Високий представник у Боснії та Герцеговині Валентин Інцко підтвердив, що проти президента Республіки Сербської Мілорада Додіка та його сім'ї в Німеччині чи Австрії не проводилося розслідування.

1 січня 2017 року Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) наклало санкції на Додіка згідно з Указом № 13304 і через його роль у розхитуванні ситуації щодо Конституційного суду Боснії та Герцеговини. «Перешкоджаючи Дейтонським угодам, Додік створює значну загрозу суверенітету та територіальній цілісності Боснії та Герцеговини», — сказав Джон Е. Сміт, в.о. директора OFAC.

Президентство (з 2018)

У перший місяць свого президентства Додік мав конфронтацію з новообраним членом президентства Боснії Шефіком Джаферовичем, і заявив, що не буде відвідувати першу сесію президента під новим керівництвом, поки не буде прапор Республіки Сербської, утворення Боснії та Герцеговини, був поміщений до його кабінету. Зрештою він поступився, погодившись провести сесію лише з прапором Боснії та Герцеговини.

У березні 2019 року Додік призначив своїм радником режисера Еміра Кустурицю.

У січні 2022 року Заступник міністра фінансів США Браян Нельсон назвав діяльність Додіка дестабілізуючою та корупційною. Проти Додіка було запроваджено санкції, також США запровадили санкції щодо медіаплатформи «Альтернативна телевізія Баня-Луки»[15].

Примітки

  1. Munzinger Personen
  2. www.setimes.com http://www.setimes.com/cocoon/setimes/xhtml/en_GB/infoCountryPage/setimes/resource_centre/bios/dodik_milorad?country=BiH Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 10 січня 2022.
  3. Мілорад Додік повідомив про свою перемогу на виборах до Президії Боснії і Герцеговини 20 листопада 2018 року
  4. Stojarová, Věra; Emerson, Peter (2010). Party politics in the western Balkans. London. ISBN 978-1-135-23584-0. OCLC 868956382.
  5. Milorad Dodik. Wikipedia (англ.). 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  6. Jeffries, Ian (2007). The Balkans : a post-communist history. London: Routledge. ISBN 978-0-203-96911-3. OCLC 85373407.
  7. Eralp, Doğa Ulaş (2012). Politics of the European Union in Bosnia-Herzegovina : between conflict and democracy. Lanham, Md.: Lexington Books. ISBN 978-0-7391-4947-8. OCLC 801411258.
  8. http://www.b92.net/eng/news/region-article.php?yyyy=2008&mm=12&dd=12&nav_id=55686. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  9. Dodik Says Had Moral Reasons to Welcome Plavsic. Balkan Insight (амер.). 28 жовтня 2009. Процитовано 10 січня 2022.
  10. Dodik will give Plavsic office in the Senate? - Europe - Around the globe - World - Dalje.com. web.archive.org. 20 жовтня 2012. Процитовано 10 січня 2022.
  11. Bosnian Serb Leader ‘Supported Ahtisaari Plan’. Balkan Insight (амер.). 30 листопада 2010. Процитовано 10 січня 2022.
  12. http://www.columbiaspectator.com/2011/10/26/balkan-politician-draws-protesters-low-library-speech. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  13. EU says Bosnian Serbs seek to undermine peace deal. Reuters (англ.). 13 листопада 2012. Процитовано 10 січня 2022.
  14. B92 - News - German prosecution investigates RS president for corruption. web.archive.org. 3 грудня 2013. Процитовано 10 січня 2022.
  15. Лідер боснійських сербів Додік потрапив під санкції США. 24 Канал (укр.). Процитовано 10 січня 2022.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.