Нагнибіда Микола Львович
Нагнибіда́ Мико́ла Льво́вич (7 (20) вересня 1911, Попівка — 16 вересня 1985, Київ) — український поет, перекладач із словацької та білоруської літератури, Заслужений працівник культури Білорусі.
| Микола Львович Нагнибіда | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
7 (20) вересня 1911 Попівка | ||
| Помер |
16 вересня 1985 (73 роки) Київ | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Громадянство |
 СРСР | ||
| Діяльність | поет, перекладач | ||
| Alma mater | Київський педагогічний інститут | ||
| Знання мов | українська і російська | ||
| Членство | Спілка письменників СРСР | ||
| Жанр | вірш і поема | ||
| Партія | КПРС (з 1940 року) | ||
| Нагороди |
| ||
| Премії |
| ||
Біографія
Народився 7 вересня (20 вересня) 1911 в селі Попівці (нині — Смирнове Пологівського району, Запорізької області) в родині сільського фельдшера.
Працював на заводах, новобудовах «ДніпроГЕСу», де почав поетичну творчість. Навчався у Комуністичному інституті журналістики (Харків), Київському педагогічному інституті.
Учасник Другої світової війни у складі сталінських військ. Журналіст фронтових газет.
Жив у Києві. Помер 16 вересня 1985 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 50). Автори надгробного пам'ятника — скульптор В. Міненко та архітектор П. Коптєв.
Творчість
Перша збірка «Дніпровська весна» (1932). До початку війни видав збірник віршів «Зерна» (1933), «Дніпроград» (1937). Згодом до 1984 року побачило світ ще 21 збірка віршів, поем, балад. Серед іншого написав також вірш «Севастополю» (1967). Проте в історію літератури увійде не оригінальною, а перекладацькою творчістю. Микола Нагнібеда — один із найвизначншіних і найплідніших перекладачів білоруської поезії (зокрема Янки Купали, удостоєний звання заслуженого працівника культури Білорусі (1974).
На початку 1990-х років особистість поета стала символом хворобливої графоманії, так що він заслужив на іронічну згадку в романі Юрія Андруховича «Рекреації»: «…в певному розумінні поет Микола Нагнибіда вічно живий і всюдисущий, як Крішна».
Один із небагатьох перекладачів словацького поета Людовита Штура.
Премії:
Увічнення пам'яті
23 березня 1989 року ім'ям Миколи Нагнібеди названа вулиця у Південному мікрорайоні міста Запоріжжя.
Джерела
- Українська літературна енциклопедія. — Т. 3. — К., 1995. — с. 444.
- Шевченківські лауреати. 1962–2007 : Енциклопедичний довідник / Автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. слова І. М. Дзюба, Р. М. Лубківський. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6. — с. 413—414.
Посилання
- Нагнибіда Микола Львович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 406.