Назва Росії

Топонім «Росія» має візантійське походження та закріпився у вжитку константинопольського документообігу в Х столітті. Прикладом однієї із найбільш ранніх згадок оніму «Росія» (грец. "Ρωςία") є адресування листа імператора Романа І Лакапіна київському князю Ігорю: Гραμματα Κωνσταντινου και Ρωμανου των φιλοχριστων βασιλεων Ρωμαιων προζ τον αρχοντα Ρωσιαζ[1] (Лист Константина і Романа боголюбивих царів Римських князю Росії). На відміну від оригінального слов'янського кореня «рус», використовувався співзвучний йому корінь «рос». Таке заміщення відбулось у зв'язку із поширеним з ІХ століття у Візантії ототожненням народу «Русь» із біблійним «князем Росом», таким чином термін отримав вигляд «Росія» замість «Русія».

У біблійній літературі князь Рос (або Рош) згадується в канонічному грецькому перекладі Старого заповіту Септуаґінті, як провідник диких народів Півночі (Гога і Магога), котрі згідно пророцтва Єзекиїля будуть виведені для покарання та знищення Ізраїля[2]. У Новому Заповіті це пророцтво було повторене у Апокаліпсисі Івана Богослова де нашестя Гога і Магога пов'язано із коротким періодом звільнення Сатани із темниці[3]. Асоціація Русі із князем Росом, з'явилась у час походу руських військ на Константинополь у 860 році, що супроводжувався численними жорстокостями та вбивствами. Це, зокрема, засвідчено у одній із, присвячених цій події, проповідей патріарха Фотія[4]. Про «страшне ім'я» росів згадується у Житії Георгія Амастрітського, а Лев Диякон дає таке пояснення біблійних асоціацій імені Рос: «багато хто свідчить, і навіть божественний Єзекиїль про це згадує в таких словах: „Ось наводжу на тебе Гога і Магога, княза Роса“»[5]. Видатний радянський візантиність професор М. Сюзюмов вважав що після прийняття християнства, асоціації Русі із негативними біблійними образами стали неприйнятними і були відкинені[6], однак у самій Русі, простягом всього домонголського періоду, назва «Росія» ніколи не використовувалась.

З 15 століття в церковній документації Московського царства вживалася назва «Руссія» для позначення власної країни, а також східних і південних земель Великого князівства Литовського. Це слово було калькою з грецького слова «Руссія» (рос. Ρωσία), яким у середньовічній Візантії позначали Русь з центром у Києві. Паралельно з цим, від останньої чверті 16 століття в титулатурі великих князів московських, за прикладом монархів Литви і Польщі, стали використовувати слово «Руссія». У 17 столітті воно було змінене на «Росія» під впливом церковно-книжної традиції. На початку 18 століття, за сприяння українських гуманістів і церковників, таких як Феофан Прокопович, московський цар став іменуватися «імператором Російським», а Московське царство — Російською імперією.

Існує також думка, що назва Росія походить не від Русі, а від слова «розсіяний». Зокрема українських церковних діячів XVII ст. Софонович Теодосій в своєму творі Хроніка з літописців стародавніх пише наступне: «Для того потомъ россиянами и земля ихъ Россия ωт широкого ихъ по свѣту розсияния назвалися»[7].

Від 1991 року у держави Російська Федерація, згідно з її Конституцією, є дві рівнозначні офіційні назви — Росія та Російська Федерація.

• Московія[8][9] — історична назва. Походить від назви російської столиці — Москви.
• Русія — назва, що використовувалася в титулатурі великих князів московських.
• Московська держава або царство — російська історична назва, яка вживалась в російських документах XVI—XVII століть.
• Велика Русь або Великоросія (від грец. μεγάλη Ῥωσ(σ)ία) — назва, яка вживалася з 14 століття спочатку тільки в церковній літературі, відокремлюючи Київську митрополію з центром у Володимирі-на-Клязьмі від Галицької митрополії (Мала Русь). З 1654 до 1721 років було офіційно в титулі російського царя. У 19 столітті вживалася істориками, етнографами та мовознавцями.

• Московщина — українська історична назва.[10]. Походить від назви російської столиці — Москви.
• У ряді угро-фінських мов назва Росії ототожнюється з плем'ям венедів: ест. Venemaa, фін. Venäjä, вепс. Venäma[11], а у такій балтійській мові як латиська назва Росії (латис. Krievija) походить від назви одного з племен Київської Русі — кривичів[12].

• Етимологія назв країн

• (рос.) Соловьев А. В. Великая, Малая и Белая Русь // Вопросы истории. — М.: Изд-во АН СССР, 1947. — № 7. — С. 24—38.
• (рос.) Соловьев А. В. Византийское имя России // Византийский временник. — М.: Изд-во АН СССР, 1957. — Т. 12. — С. 134—155.
• (рос.) Сюзюмов М. Я. К вопросу о происхождении слова ʻΡώς, ʻΡωσία, Россия// Вестник древней истории, — 1940, № 2, с. 121—123
• (рос.) Трубачёв О. Н. Русский — российский. История, динамика, идеология двух атрибутов нации // В поисках единства. Взгляд филолога на проблему истоков Руси — 3-е, доп. — М.: Наука, 2005. — С. 226—237. — 286 с. — ISBN 5-02-033259-3.