Етимологія назв країн

• Топонім Україна вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком.

Існує кілька гіпотез походження назви:

— український лексикограф Борис Грінченко у своєму Словникові української мови першим значенням слова Україна дає країна;[2]

— український учений, мовознавець, лексикограф Іван Огієнко разом із значенням пограниччя, дав.-рус. оукраина перекладає як земля, сторона, край. На підтвердження своєї думки він наводить уривок з Пересопницького Євангелія 1556—1561 років (Євангелія від Матвія, 19: 1): «пришоль въ оукраины иоудейскыя»[3], що перекладається як «прибув до країни Юдейської».[4]

— український славіст, мовознавець Ярослав Рудницький навів декілька значень назви Україна (Вкраїна, Укра́їна, Укра́йна): 1) «прикордонна земля»; 2) «будь-яке відокремлене місце»; 3) «країна в цілому»;[5]

— за Максом Фасмером, від дав.-рус. оукраина — прикордонна місцевість[6];

Див. також назви Австрія, Данія, Іспанія, Латвія у значенні «прикордонна земля».

— Сергій Шелухін вважав, що назва «Україна» утворена від дієслова украяти, відрізати й означає «відділений шматок землі», «відділена частина території племені». У часи розпаду Київської Русі на окремі незалежні землі слово «україна» набуло нового значення — «князівство». Зокрема, у літописах зафіксовані Переяславська україна, Галицька україна, Волинська україна, Чернігівська україна, Київська україна та ін.;[7]

— деякі сучасні українські дослідники виводять назву від слова край, що первинно означало рідний край, країна, земля.[8]

— за Фасмером, від фін. назви шведських веслярів — ruotsi. Росами називали варягів також візантійці, про що свідчить Ліутпранд Кремонський, посол італійського короля Беренгарія до Візантії у 949 році: «У північних краях є якийсь народ, який греки за його зовнішністю називають Rousios, ми ж за їх місцем проживання звемо „норманами“. Адже тевтонською мовою норд означає північ, а ман — людина; звідси — нормани, тобто північні люди. Королем цього народу був [тоді] Інгер (Ігор Рюрикович)».

— від назви гідроніма Рось, однак ця гіпотеза зазнала критики і не підтверджена фактами;

— від русий.

Див. етимологію назви Швеція (Ruotsi).

Від Русь походить етнонім русин. У козацьку добу територію сучасної України продовжували іменувати Руссю, а українців — русами (в однині — русин). Це підтверджують тогочасні літописи, хроніки, мемуари, поземельні акти, привілеї-данини, заповіти, книги записів Литовської метрики, Руської метрики. Термін русин зберігся до нашого часу в Галичині, Буковині та Закарпатті.

• З XIV ст. в європейських (перш за все в австрійських, чеських та польських) джерелах землі сучасних Західної Білорусі та Західної України іменувалися Рутенією (лат. Ruthenus; мн. Rutheni). Близько 1434 року Польща з Галицько-Волинських земель утворила Руське воєводство (з центром у Львові). У 1432–1435 та 1658–1659 роках на території України існувало Велике князівство Руське.

• Протягом XIV–XVI ст. у візантійських джерелах Малою Руссю (грец. Μικρά Ρωσία — Мікра Росіа) називали утворену 1303 року Галицьку митрополію на противагу Великій Русі (грец. Μακρά Ρωσία — Макра Росіа), під якою з 1354 року розумілася територія єпархій під владою київського митрополита з центрами у Володимирі та Києві. Греки, за аналогією з термінами Греція і Велика Греція (область з давньогрецькими колоніями), під Малою Руссю розуміли первісну Русь (метрополію), а під Великою — зовнішню, колонізовану Русь.

Мала Русь — історична назва Галицько-Волинської землі в XIV–XV ст., території Наддніпрянщини у XV–XVI ст. і Лівобережної України після входження до складу Московського царства у XVII ст.

• Малоросія — назва українських земель після перетворення їх на російські губернії, за допомогою якої влада доводила законність приєднання України до Росії і проводила політику русифікації.

• Термін Київська Русь увів у науковий обіг Микола Карамзін на противагу Московській Русі.

Від етноніма роксоланів, кочових іраномовних аланських племен, які заселили Північне Причорномор'я у ІІ ст. до н.е. З ал.*roχs-allyana < авест.*raoχšna-*aryāna — укр. «сяючі/світлі арії/алани».

• Нова Голландія (лат. Nova Hollandia від нід. Nieuw Holland) — колишня назва голландської провінції, яку дав мореплавець Абель Тасман у 1644 році.

Див. також Нідерланди.

• Оз — розмовний екзонім, імовірне скорочення від Австралія (Australia → Aussie). Народна етимологія пов'язує назву з твором Френка Баума «Чарівник з країни Оз» (1904). Уперше Оксфордський словник англійської мови зафіксував назву Осс (Oss) 1908 року.[16] Але немає точної відповіді, чи Френк Баум надихнув на появу такої назви,[17] чи навпаки він запозичив її.[18]

• До арабської мови слово, імовірно, прийшло зі слов'янської, через османську.

• Чеська назва Австрії Rakousko походить від слова Rakuš / Rakús, яким чехи називали прикордонне місто Ratgoz (в даний час Raabs an der Thaya) і його околиці. Це було першим великим містом після перетину кордону з австрійськими землями. Уперше зафіксовано в хроніці Косми в ХІ ст. У Польщі навіть у XVII ст. австрійських принцес називали rakuszankami.

Після завоювання Ірану Арабським халіфатом в VII–VIII ст., топонім āturpātākān під впливом арабської мови трансформувався в Азарбайджан (آذربایجان).

Існує також теорія, що Азербайджан є отюрченою формою зарабізованої версії перського топоніма Âzarâbâdagân (Азар — вогонь; âbâdag — місце відправлення культу і суфікс множини), або країна вічного вогню, що може бути пов'язано із зороастрийськими храмами вогню в цьому регіоні.

За іншою теорією, назва островів Ahvenanmaa походить з фінської, від якої утворилася шведська назва Åland.

— від іллір. слова олба — поселення або алб — пагорб, невелика гора;

— від лат. alb (алб) — білий (найрозповсюдженіша, однак, найменш обґрунтована версія);

— від назви іллірійського племені арберів/арбенів/албанів.

• Самі албанці називають себе shqiptare (шкіптаре або шчіптаре), а країну — Shqipëria (Шкіперія або Шчіперія). За офіційною албанською версією, етнонім походить від слова шкіп (shqip), що означає орел. Таким чином, Шкіпрія означає Країна орлів. Існує албанська легенда про орла, що нагородив албанців силою. Орел зображений на державному прапорі Албанії.

Однак, найобґрунтованішою є версія про походження цього терміну від албанського слова шчіп — говорити зрозуміло, тобто ті, що говорять зрозуміло, зрозумілою мовою. (Аналогічну етимологію, радше за все, має термін слов'яни).

В українську мову назва прийшла з арабської через французьку.

Перші згадки про англів зустрічаються у роботі історика Тацита «Германія», написаній у 98 році до н. е. Єдиної точки зору щодо етимології назви племені немає. Було висловлено припущення, що вона походить від слова angular (кутовий) через відповідну форму півострова Ангельн. Однак чому термін, що походить від назви племені, яке було значно меншим, ніж інші, такі як сакси, стали використовуватися для всієї країни та її народу невідомо, але, імовірно, це пов'язано зі звичаєм називати германські народи у Великій Британії англо-саксами.

Відповідно до Оксфордського словника англійської мови, уперше відоме використання Англія було застосовано в 897 році до південної частини острова Великої Британії. У сучасній орфографії слово було вперше використано в 1538 році.

Назва Англія часто неправильно використовується на позначення Великої Британії у цілому, що, певною мірою, принижує мешканців Шотландії, Уельсу і Північної Ірландії. Так само за часів існування радянської влади за кордоном весь СРСР і його частини називали Росією, ігноруючи назви інших республік.

• Альтернативна назва Англії Альбіон, яка зустрічається вже у Аристотеля. Альбіоном спочатку називали весь острів Велика Британія. Найбільш ранній запис назви з'являється у Аристотеля в IV столітті до н. е. Слово Альбіон (Ἀλβίων) або insula Albionum має два можливих походження. Слово виводять від лат. Albus (білий), що походить від білих крейдяних скель Дувра, вигляд на які відкривається з боку Ла-Манша. Інші вважають, що давні греки і римляни позичили цю назву у кельтів, у яких вона означала гірський острів (від кельтського слова Albai). Сьогодні назва Альбіон або Туманний Альбіон має переважно поетичний характер.

• Ще одна, поетична, назва Англії — Лоеґрія (Loegria), зустрічається в легендах про короля Артура і пов'язана з валлійським словом Lloegr, що, у свою чергу, походить від імені другого міфічного короля Британії Локріна.

Припускають іберійське чи баскське походження. Зокрема, баск. andurrial (пустка) або ісп. andar (йти).

Див. також Барбадос.

Уперше назва згадується у 1602 році в поемі Барко Сентенери La Argentina y conquista del Río de la Plata (Аргентина і завоювання Ріо де ла Плата). А перше офіційне застосування назви відбулося у 1826 році і було закріплено конституцією країни.

За іншою версією, назва походить від слів uru (каное) та oubao (острів), імовірна згадка про подорож індіанців на каное до острова Аруба. Є ще версія походження слова Аруба від іспанського oro hubo (тут було золото), що могло бути пов'язаним з пошуками золота на цьому острові.

Перші згадки про острів датуються 1562 роком, під яким він позначений на карті як Orua. На інших картах XVI—XVII ст. позначається, як Oruba, Ouraba, Uruba та Arouba.

Див. також значення назви Антигуа і Барбуда.

Можливо, назва пішла від Bolg, що означає сумка, утроба.

Кольори відповідають сторонам світу (чорний або синій — північ, червоний — південь, білий — захід, зелений — схід й жовтий — центр) в монгольській і татарській культурі, яка можливо вплинула на назву цієї землі.

Існують і менш імовірні гіпотези про так звану Балтську Русь (балтськими мовами балт означає білий) і Білу у сенсі вільну від монголо-татарської навали.

Існують різні версії походження терміну болгари/булгари. Згідно з однією з теорій, слово болгари з тюркської перекладається як повсталі. Відповідно до теорії Гесера Курултаева первісною формою є Балгар, яка потім переходить в о у слов'янській вимові (напр. в давньоболгарських літописах). Бал-/балч- означає голова, головний, а -гар — рід, народ. Тобто болгар (балгар) — головний народ. Існує варіанти розшифровки слова болгар за допомогою татарської мови, де бай — багатий, знатний, пан або бойліґ/байліґ — багатство, знатність, а ар-їре — людина, чоловік, тобто болгар — це знатний чоловік або просто пан, а також за допомогою чуваської мови, де пул- (у татарській вимові це ж слово звучить як бул-) означає будь, а кар (у татарській вимові звучить також) — дружній, тобто болгар (пул кар) — це заклик до єдності Будь дружнім.

Боснія. Назва Боснія вперше згадується в політико-географічному трактаті Костянтина Багрянородного «Про управління імперією» (між 948 і 952), в якому описується «маленька країна Bosona (Βοσώνα)» . Імовірно, північна частина сучасної країни названа на честь річки Босна. Філолог Антон Мейер припускає, що гідронім має індоєвропейське коріння *bos або *bogh, що означає річка, що біжить. Інші теорії виводять від лат. Bosina (кордон) або навіть слов'янського коріння.[24]

Герцеговина. З походженням цієї назви більш-менш ясно. У середньовіччя регіон був відомий як Захумле, що походить від назви гори Хум (За Хумом), біля Блага. У 1440-х роках ці землі приєднали до Боснії, якою керував верховний воєвода Стефан Вукчич Косач. У документі, надісланому імператору Фредеріку IV 1448 року, він підписався як «Герцог Святого Сави, Володар Захумле і Примор'я, Великий князь Боснії». Відтак регіон став називатись як Герцеговина, тобто земля герцога (герцогство).[25]

Згодом територія увійшла до складу Османської імперії як санджак Герцеговина у складі Боснійського еялету. Короткий час у 1830-х роках існувала як окремий, напівсамостійний еялет Герцеговина. У 1850-х роках після смерті його правителя, візира Алі-паши Різванбеговича два еялети були об'єднані в єдину країну Боснію і Герцеговину.

В офіційному імені країни («Negara Brunei Darussalam») малай. Негара означає держава, яке походить від санскритського Нагара — місто, і араб. Даруссалам‎ означає будинок миру

Латинська назва Britannia зустрічається у працях давньогрецького мандрівника Піфея близько 320 року до н. е., який дає опис різних островів у Північній Атлантиці (можливо, Ісландії або Шетландських островів). Птолемей використав термін Μικρὰ Βρεττανία (Мала Бреттанія) для Ірландії, хоча в його інших роботах Ірландія названа як Ιουερνία (Iwernia). Бріттія як назва для Великої Британії з'являється у Прокопія, яке використовувалося в VI ст. населенням Нідерландів.

 Американські Віргінські Острови (територія США)

 Британські Віргінські Острови (заморська територія Великої Британії)

• Назва вірм. Հայաստան (Айястан) походить від імені самого Айка (Хайка), онука Ноя, який після потопу засновує на території сучасної Вірменії місто, і перс. stān.

• Ще одна версія виводить назву від народу мінаїв (minni або mannaeans), що мешкали в районі гори Арарат. З префіксом ar-, тобто земля мінаїв.

• Грузинський термін Somkhiti / Somkheti, на думку сучасних дослідників, походить від Sukhmi або Sokhmi, назви давньої землі, розташованої відповідно до ассирійських і урартських документів у верхів'ях Євфрату.

Після падіння Урарту і мідійського вторгнення, відбулося подальше злиття і змішання різних племен, так що Hai, Arme і Sokhmi стала синонімами.

Аромат можливо був пов'язаний зі свіжою водою річки Чжуцзян під час припливу або з ладаном, який зберігався уздовж берега на північ від Коулун на експорт. Уперше назва Гонконгу до всього острова стала уживатися в офіційних документах після підписання Нанкінського договору в 1842 році.

• Офіційною мовою КНР путунхуа ті ж самі ієрогліфи на позначення міста читаються як Сянган.

За іншою теорією, назву виводять з грец. γεωργός («geōrgós») — землероби.

• Насправді, назва Грузія була запозичена в ХІ або ХІІ ст. із сирійської мови gurz-ān/gurz-iyān та арабської ĵurĵan/ĵurzan, що походить з перської gurğ/gurğān, а те слово, у свою чергу, з давньоіранської — vrkān/waručān неясного походження. Однак існує подібний топонім у Прикаспії Ґорґан, що означає з перської земля вовків. Таку ж етимологію, імовірно, має вірменське слово Virk (Վիրք).

Інший варіант, від Гурджистана (gurj — гірський і перс. stān), що входив до складу Перської імперії.

У часи козаччини грузин в Україні називали гурджіями.

• Грузинська назва Сакартвело (საქართველო) означає місце/земля картвелів, тобто грузин. Картлі — одна з історичних областей Грузії. Назву пов'язують з легендарним пращуром грузин Картлосом, братом Хайка (див. етимологію Вірменія).

• дан. Grønland

Відповідно до ісландських саг Ерік Рудий був вигнаний з Ісландії за вбивство. Він разом зі своєю родиною і рабами вирушив на кораблях, щоб знайти землю, яка, за чутками, лежала на північному заході. Оселившись тут, він назвав землю Grœnland (Ґренландія), імовірно, для залучення поселенців.

Водночас південна частина Ґренландії, що не покрита льодовиками, зелена в літній час.

На ранніх картах Ґренландія також називалася Gruntland і Engronelant (або Engroneland). Імовірно, Grøn (зелений) було помилковою транскрипцією слова grunt (земля), яку застосували до мілководних заток.

• Ґренландська назва Kalaallit Nunaat означає земля людей Kalaallit.

норв. jarth (земля) або jarl (граф), або, можливо, від імені Geirr (Острів Джеррі). Американський письменник Вільям Сафір припустив, що Jers у назві Джерсі спотворене слово Цезар.

Див. вище Гвінея.

• Давньоруською мовою чудь — від готського слова народ (порівняй Deutschland під заголовком Німеччина), а в народній етимології також пов'язане зі слов'янським коренем чудний.

• лит. Igaunija — від давньої племені Ugaunian, що мешкали в південно-східній Естонії.

• фін. Viro — від давнього племені Vironian в північній Естонії.

• Інша назва Абісинія походить від араб. (الحبشة )‎ форми ефіопського слова (ሐበሻ) Habesha, колективне ім'я всіх племен в давній Ефіопії.

• араб. مصر‎ (Miṣr або єгипетською арабською Maṣr) — загальносемітське слово івр. Mitzraim‎, уперше використовувалося у значенні Єгипет в акадській мові і в перекладі означало місто або засновувати чи знаходити в арабській. Османська назва Місир походить від арабського. Ім'я на івриті буквально означає два Єгипти, можливо, від стародавнього царства Верхнього і Нижнього Єгипту. На івриті може також означати протоки або вузькі місця, що вказує на форму країни, яка простяглася уздовж річки Ніл, і має більш символічну вагу в Біблії щодо історії Виходу єврейського народу з Єгипту.

• Kême Ⲭⲏⲙⲓ (коптська назва): чорна земля (давньоєгипетською kmt), імовірно, від грязі Нілу після літньої повені, на противагу пустелі, називаної Червоною землею (давньоєгипетською dšrt).

• Північна Родезія (колишня назва) походить від імені Сесіла Родеза, британського південноафриканського міністра і бізнесмена, який допоміг заснувати колонію. Родезія ділилася на Північну і Південну (сучасне Зімбабве).

Перша в історії згадка слова Ізраїль була знайдена на стелі Мернептаха на території Стародавнього Єгипту (кінець XIII ст. до н. е.) та відноситься до народу, а не до країни.

• санскр. भारतम् (Бхарат), імовірно, походить від імені одного з двох давніх царів Бхарата.

• гінді हिंदुस्तान (Хіндустан) запозичений з перської Хіндустан هندوستان (як термін індуській). Хінд (перською вимовою звучить як Сінд) і перс. stān — країна або земля (пор. санскр. sthāna (місце, земля). Арабською мовою Індія відома як аль-Хінд (الهند), а перською — Hind (هند). Терміни Хінд і Індостан вживалися перською та арабською мовами у ХІ ст. ісламськими завойовниками Делійського султанату і Імперії Великих Моголів.

У добу Ахеменідів (550—327 рр. до н. е.) давньоіранське поняття Aryānam Dahyunam трансформувалося у давньоперс. Aryānam Xšaθram — Держава аріїв, яке згодом дало назву державі Аршакидів (250 до н. е.—224 н. е.) — Aryānšaθr / Aryānšahr.

Самоназва іранців — ірані. Попри те, що іранці називають свою країну Іраном з давніх часів, у решті світу старе іменування Персія залишалося загальноприйнятним до 1935 року, поки шах Реза не поставив вимогу від інших також називати його країну Іраном.

• колишня назва Ірану Персія походить від лат. Persais, що, у свою чергу, — від давньоперсидського Paarsa — центральний район у країні, сучасний Фарс. Часто Персію пов'язують із грецькою міфологією — земля Персея.

З ханаанського діалекту фінікійської мови אי שפנים ʾ О-šəpānîm (і-шпанім) перекладається як Острів даманів. Фінікійські поселенці прийняли місцевих кролів за африканських даманів, на честь яких назвали країну. Римляни адаптували назву лат. Hispania. Римські монети, що карбувалися у регіоні за часів Адріана, зображували жіночу фігуру з кроликом біля її ніг.

Давньоримська назва Іберії, Hispania, може походити від поетичного використання терміну Hesperia щодо Італії, що відображало сприйняття греками Італії як західної землі або країни призахідного сонця (Hesperia), та Іспанії, яка лежить ще далі на захід (Hesperia ultima ).

Також стверджують, що España походить від баскського слова Ezpanna (край або кордон), вказуючи на той факт, що Піренейський півострів являє собою південно-західний край європейського континенту.

Гуманіст XV–XVI ст. Антоніо де Небріха припустив, що слово Hispania еволюціонувало від іберійського слова Hispalis, що означає місто в західному світі.

Згідно з новим дослідженням Хесуса Луїса Кунчійоса (Jesús Luis Cunchillos) «Основи фінікійської граматики», опублікованої у 2000 році, коренем span є spy (кувати метали). Тому i-spn-ya означає земля, на якій куються метали.

Назва Italia спочатку використовувалася тільки для південної частини Італії (сучасна Калабрія). Греки поступово застосовували назву щодо більшого регіону, а з часів римського завоювання цей термін був поширений на весь півострів

• Трансйорданія походить від trans (через або за), тобто на схід від річки Йордан.

• Урдун — транслітерація арабської назви Йорданії

З такою назвою (Камбоджа) відомий також стародавній народ індо-іранської групи і держава в Північному Афганістані, Північному Пакистані, таджицькому Памірі і в долині Зеравшану, навколо гірського хребта Гіндукуш.

За деякими припущеннями, назва Камбоджа походить від імені перського царя Камбіза. Наскільки пов'язана назва народу Камбоджа з назвою держави Камбоджа в Південно-Східній Азії, незрозуміло. Існує гіпотеза, що воїни касти кшатріїв Камбоджа проникли на схід на територію кхмерів і утворили свою династію.

• Кампучія отримана таким же чином.

З ірокезького слова Kanata (селище або поселення). Ця назва відносилася до індіанського селища Стадакона (Stadacona), поселення поруч із сучасним Квебеком. Уже в 1545 році в європейських книжках та картах увесь регіон було прийнято звати Canada.

Інша теорія припускає, що Каталонія походить від назви Gothia (або Gauthia), Земля готів, оскільки Іспанська марка була спочатку відома як Gothia, звідки теоретично отримали назву: Gothland (Готланд)> Gothlandia> Gothalania> Catalonia (Каталонія).

Ще одна теорія, менше прийнятна, вказує на іберійське плем'я Lacetani, яке жило в цьому районі і чиє ім'я під римським впливом, можливо перетворилося на Katelans, а потім Catalans.

• Острів Афродіти — поетична назва. За давньогрецьким міфом, богіня Афродіта з'явилася на «омитому морем» Кіпрі. Тому, за Гесіодом, «Афродіта..., що родилася з піни, зветься... Кіпронароджена».[26][27]

Інша версія виводить назву від слова kyrg, що означає сорок, kyz — дівчинка, і перс. stān — земля, тобто, країна сорока дівчин.

• Походить від назви племені кит. 契丹, киданів (піньїнь: qìdān, цідань), які правили в північному Китаї. Термін Catai на позначення цього регіону Китаю ввів Марко Поло на противагу південному Китаю  — Манджі ( (Manji), кит. 蠻子 (південні варвари).

• кит. 中国(Zhong Guo) — центральний народ.

• Термін європейськими мовами (англ., фр. і нім. China, італ. Cina, фін. Kiina) походить з перс. چین‎ (Cin). Популяризував цю назву у Європі Марко Поло у 1555 році. Походить із санскр. चीन(Cīnāh), імовірно, від династії Цінь (221 до н.е. — 206 до н.е.), хоча термін використовувався до того часу.

• Стародавні греки та римляни називали жителів Китаю грец. Σηρες (Серес). Цей термін походить від кит. 丝 (піньїнь: sī) шовк. Власне, лат. sērĭcă означає шовк.

Кілінґові острови названі на честь капітан Вільяма Кілінґа, який відкрив їх у 1609 році.

На честь династії Goryeo, першої корейської династії, при якій країну відвідали люди із заходу. Місцева назва Hangeuk (стародавня — Чосон) означає країна ранкового спокою.

Хоча імовірніше походження від серб. Косово Поле, назви центральної рівнини Косово, що буквально означає Поле Чорного дрозда. Тобто Косово від серб. кос (чорний дрізд) і серб. ово — суфікса присвійних прикметників.

• Стародавні греки називали Крим Таврією за назвою місцевих племен таврів. Давньогрецький історик Геродот згадує, що Геракл орав тут землю, використовуючи величезного бика (Taurus), звідки і походить назва півострова.

За іншою версією, походить від порт. coração (серце), оскільки на острові був центр торгівлі. Від іспанських торговців назву Кюрасао перейняли голландці.

Інші дослідники виводять слово Curaçao від назви корінних народів кюрасао. У ранніх іспанських записах корінні народи острова згадувались як індіанці кюрасао (Curaçaos).

А лаос. ເມືອງລາວ (Муанґ Лао) буквально означає країна лао.

Інше походження назви може бути пов'язане з гідронімом, можливо, від річки Lietava в центральній частині Литви. Цей гідронім пов'язаний з литовським lieti (корінь lie-): лити або розливати. (Пор. з давньослов'янським лити), грец. α-λει-σον (чашка), лат. litus (берега), тохарським lyjäm (озеро) .

Робилися спроби зв'язати з лат. litus (див. Літораль). Литва (род. Litvae), перший латинський варіант топоніма, з'являється в одному літописі за 1009 рік. Вчений XVI ст. пов'язував слово з лат. litus (труби), можливо, дерев'яні труби, на яких грали в литовських племенах.

Найпопулярнішим є твердження про те, що назва країни походить від слова Lietus (дощ), а Латвія означає дощове місце.

За Гесіодом, походить від назви Μακεδών, царя-засновника країни, сина Зевса і онука Девкаліона. Область сучасної Республіки Македонії в давнину була частиною царства Пайонії, яку завоювали македонці, а потім римляни, ставши таким чином римською провінцією Macedonia Salutaris або Macedonia Secunda.

• Južna Srbija (Південна Сербія) — ім'я, яке було дано сербській частині Македонії в 1913 році після Першої Балканської війни, коли область Македонія була розділена між Грецією, Болгарією і Сербією.

• Вардарска бановина, від назви річки Вардар, ім'я Македонії після 1929 року, коли Королівство Югославія була розділена на провінції (бановини). Гідронім Вардар, імовірно, походить від давньогерманського Vordol, так можливо назвали ту область готи, що поселилися тут у V ст. Інша версія виводить слово з фракійського Вардар від праіндоєвропейського слова *sword(o)-wori — чорна вода.

• Колишня Югославська Республіка Македонія. Греція протестує проти назви Македонія, оскільки таке ж ім'я носить одна з грецьких областей. Натомість пропонує країні отримати назву Славомакедонія, Північна Македонія, Верхня Македонія або Нова Македонія.

• Французький Судан (фр. Soudan français) — колишня колоніальна назва. Термін Судану (див. нижче) походить з араб. البلاد السودان‎ (Білад як-Судан): земля чорних.

• Dhivehi Raajje (ދ ި ވ ެ ހ ި ރ ާ އ ް ޖ ެ): Царство Мальдівських Островів. Дівехі — іменник на позначення як народу Мальдівських Островів, так і їхньої мови. • Maladwipa (मालदीव) на санскриті гірлянда островів, або, радше, маленькі острови, від мала (मल), що означає маленький.

За іншою версією, походить від фінікійського слова 𐤈𐤄𐤋𐤀𐤌 Maleth (притулок), оскільки острів має численні затоки і бухти.[29]

Власне, Мексика — самоназва одного з основних народів ацтекської імперії. Етимологія невідома. Деякі припускають, що назва з мови науатль означає сонце. Інші говорять, що походить від імені вождя Мексітлі. Інші виводять від бур'яну, який росте на озері Тескоко. Леон Портілла припустив, що це означає пуп місяця з мови науатль мецтлі (місяць) і xictli (пуп).

Офіційна назва була вперше використана в Конституції 1824 року і була збережена в конституціях 1857 і 1917 років. Неформально, Мексика використовується поряд з Мексиканською Республікою (ісп. República Mexicana).

У VI ст. фокідські греки заснували колонію і звели храм на честь напівбога Геракла, що замінив собою якогось місцевого одноокого бога плодючості і чоловічої сили (Mono okos), у наслідок чого виник культ Геракла Відлюдника (Hercules Monoikos). Пор. зі словами італ. monaci та укр. монах, а також див. герб Монако.

Інше припущення, myan означає швидко / швидкий і mar — жорстоко сильний. Перейменування країни в 1989 році викликало політичні суперечки: деякі групи меншин і громадські діячі сприймають М'янма, як суто бірманську назву, що відображає політику домінування етнічної більшості бірманців над меншинами. Ці групи не визнають ані легітимності правлячого військового уряду, ані заміни англійської назви країни. Тому меншини продовжують використовувати англійську назву Бірма замість М'янми.

• Бірма (колишня назва) — назва мабуть походить з санскриту Brahmadesh (ब्रह्मादेश), земля (бога) Брахми.

• Інші назви: англійські колоністи до 1888 року називали Науру Приємним островом (англ. Pleasant Island). Німецькі поселенці називали острів Nawodo або Onawero. Пізніше написання слова Nauru було змінено на Naoero, щоб європейці правильно виголошували назву країни.

Деякі стверджують, що термін походить від санскритського nipalaya, що означає біля підніжжя гір або над підніжжям, посилаючись на близькість країни до Гімалаїв. Інші вважають, що назва походить від тибетського niyampal, що означає свята земля.

Див. також Нігерія.

Див. також Нігер.

• Голландія — частина Нідерландів, термін часто неправильно використовується стосовно країни в цілому. З нім. Holt і land — лісиста земля (часто помилково перекладають як болото).

• Батавія походить від нім. Batavia і нід. Betuwe — рілля (на противагу регіональній назві Veluwe — необроблена земля), або з лат. Batavia, назви германського племені батави. Батавська республіка — назва країни у 1795–1806 роках.

• ніуе Niuē-fekai)

(ніуе Niuē-fekai), яке використовується тільки в офіційних випадках і піснях. Слово niue утворилося від іменника niu (кокос) і перекладається як ось кокос. Згідно з легендою, полінезійські мандрівники, які вперше оселилися на острові, дізналися, що вони наближаються до землі, оскільки довкола плавали кокоси. Fekai перекладається як канібал, хоча канібалізму на острові не існувало.

• Однак найдавніша назва Ніуе — Нуку-ту-Таха (ніуе Nuku-tu-taha), яку дав, згідно з місцевими легендами, першовідкривач острова Хуанакі (ніуе Huanaki) і яку можна перекласти з мови ніуе острів, що самотньо стоїть. Інші історичні назви — Моту-те-фуа (ніуе Motu-te-fua (Острів без фруктів)), Факахоа-моту (ніуе Fakahoa-motu), Нуку-тулуеа (ніуе Nuku-tuluea). Усі ці назви вийшли з ужитку і їх можна зустріти лише в ніуеанських легендах і піснях.

• Інша історична назва Ніуе, англ. Savage Island ‎ Савідж, пов'язана з ім'ям відомого англійського мореплавця Джеймса Кука, що став першим європейським першовідкривачем острова. З англійської мови ця назва перекладається як Острів дикунів. Пов'язано це з тим, що англійського мандрівника вороже зустріли місцеві тубільці.

• лат. назва Germania уживається з ІІІ ст. до н. е., невідомого походження.

За деякими припущеннями, перекладається як Земля списників, від нім. gar (спис)‎ та лат. і нім. man (людина).

• Оксфордський словник англійської мови подає теорії про кельтські корені gair (сусід), або gairm (бойовий клич). Ерік Партрідж запропонував *gar (кричати), а походження від gar (спис) визначив як застарілу. Італійська, румунська та інші мови використовують латинську назву Germania. Того ж кореня ірл. Ghearmáin.

• фр. Allemagne, ісп. Alemania, порт. Alemanha, араб. ألمانيا‎, перс. Almân‎, тур. Almanya: від назви, південного германського племені Alamanni, що, ймовірно, означає всі чоловіки, тобто мова йде про союз племен.

• нім. Deutschland, нід. Duitsland: від давньоверхньонімецького слова diutisc (народ) і land (земля): Земля людей. З того самого кореня походить дан., норв. і швед. Tyskland; ісл. Þýskaland та італ. прикметник tedesco.

• таїт. Purutia означає Пруссія.

• ест. , фін. Saksa від назви германського племені саксів, у свою чергу, імовірно, походять від давньоверхньонімецького слова sahs (ніж).

Див. значення Шотландія (Каледонія)

• Аотеароа — найбільш загальноприйнята назва країни мовою корінного народу маорі, які відмовилися від запозиченої фрази Niu Tireni. Аотеароа зазвичай означає земля довгої білої хмари.

• ірл. і шотл. гел. Nua Shealtainn означає Нова Шетландія (Sealtainn), яка, у свою чергу, походить від Шетландських островів. Однак, здається, що носії гельської мови використали під час перекладу з англійської мови народну етимологію назви Нової Зеландії.

• Місцева назва нюн. Noreg.

• Урмани; мурмани — від давньоруської вимови норвезького слова Northmen. (Це слово збереглося в назві російського міста Мурманська.)

• ірл. An Iorua, здається, було виведено з неправильного перекладу давньоскандинавського Norðrvegr, у якому неправильно побачили ірландський артикль an і назву країни.

Емірат (від араб. امير, ’amīr‎‎ — повелитель, вождь) відноситься до території під управлінням еміра.

• Договірний Оман (назва у 1820–1971 роках). Після досягнення у XIX ст. перемир'я між англійцями й арабськими шейхами країна отримала назву Договірні держави або Договірний Оман.

Існують різні пояснення походження арабської назви Тарікх фі Уман. Наприклад, виводять від прикметника аамен або амоун, що означає осілий (на відміну від кочових) чоловік. Інші вчені вважають, що місто було назване на честь якого-небудь історичного, легендарного або біблійного героя, в тому числі Омана бен Ібрахіма аль-Халіла, Омана бен Сіба Бен Йатгана бен Ібрагіма, Омана бен Катана та Омана бен Лута (арабізоване ім'я біблійного Лота). Треті пропонували виводити назву від долини в Ємені, з якої прийшли засновники міста.

• Альтернативна назва: англ. Pelew. Англійський капітан Генрі Вілсон, який зазнав корабельну аварію на рифі Улонг острова Палау в 1783 році, записав назву Палау як Pelew.

• Jórsalaheimr, Jórsalaland, Jórsalaríki — від давньоісландського назви Jórsala (Єрусалим)

Назву Нова Гвінея дав іспанський дослідник Іньїго Ортіс де Ретес (ісп. Íñigo Ortiz de Retes), який відзначив подібність місцевих мешканців і жителів Гвінеї в Африці.

• гуар. Paraguái

А Південні Сандвічеві острови він назвав на честь Джона Монтеґю, четвертого графа Сендвіч, який на той момент обіймав посаду першого лорда Адміралтейства і який допомагав спорядити експедицію Кука. Слово Південні було додано для розрізнення цих островів із Сандвічевими островами, відомими зараз як Гаваї.

Див. значення Судан.

• Розглядаються інші назви, як от Азанія, Нільська Республіка, Республіка Куш і навіть Джувама[36]:

— походження слова Азанія залишається невідомим, але назва стосується різних частин Східної Субсахарської Африки. Останнім часом з'явилися дві версії походження слова. Згідно з першим варіантом, назва виводиться від арабського аджам (іноземець, не араб). Інші дослідники пов'язують із грецьким дієсловом azainein (висохнути, сохнути), яке підходить до визначення Азанії, посушливих земель на південь від Сахари.

Див. також Південна Африка (Азанія).

— Нільська Республіка від назви річки Ніл, що походить від грец. Νεῖλος (Неілос), з невідомим більш раннім значенням. Стародавньою єгипетською мовою Ніл називався Ḥ'pī або iteru, що означає Велика річка.

— Республіка Куш — від назви стародавнього царства, яке існувало з IX-VIII ст. до н. е. до IV ст., щоправда, на території Північного Судану.

— ім'я Джувама (Juwama) отримана за назвою трьох великих південносуданських міст Джуба, Вау і Малакаль.

• піткерн. Pitkern Ailen

• таїт. Pōrīnetia farāni

Значення Франція див. нижче.

• Азанія (Azania) — назва, яку використовують деякі представники білої меншини країни замість Південної Африки.

Див. також значення Південний Судан (Азанія).

• Мзансі (Mzansi) — популярне, широко відоме прізвисько серед місцевого населення, часто використовується у просторіччі. uMzantsi in isiXhosa означає південь.

• Назви угор. Lengyelország, лит. Lenkija, перс. Lahestân походять від давньоруського або давньопольського етноніма лендзянин (lęděnin) (можливо, людина, що оре цілину) і його похідного лях (lęch).

• Лузитанія (Lusitania) — давня і літературна назва. Походить від лузітанців, імовірно, племені лусус (Lusus) кельтського походження.

Див. також значення Україна (Русь) і Швеція (Ruotsi).

• латис. Krievija від назви стародавнього племені кривичів, пов'язаних із сучасною Білоруссю.

• ест. Vene, Venemaa і фін. Venäjä від назви стародавнього племені венедів (Veneti).

• До 1878 року в Японії назву Росії позначали ієрогліфами 魯国, які вимовлялись як Роккоку й інтерпретувались як дурна країна, країна дурнів.[37][38]

• У 1922–1991 роках за кордоном Росією називали весь Союз Радянських Соціалістичних Республік і його частини, ігноруючи назви інших республік.

Старі варіанти назви включають Rumania та (під впливом французького правопису) Roumania.

• Дакія (Dacia) — давнє ім'я та латинській варіант походять від назви давніх даків.

• Валахія, слов'янська назва країни, від walh, готського слова на позначення кельтів, а згодом всіх латинізованих племен. Ця германська форма походить від назви кельтського племені Volcae. Порівняйте з етимологією назви Уельс (Wales) і Валлонія (Wallonia).

• Інша назва фр. Pays des Mille Collines перекладається як Земля тисячі пагорбів

Принсіпі спочатку називався Santo Antão, імовірно, на честь святого Антонія, в день якого 17 січня 1471 або 1472 року відкрили острів. Пізніше у 1502 році його перейменували в Ilha do Principe (Острів принца), з посиланням на принца Португалії, якому сплачували мито на цукрові культури острова.

• Сахарська Арабська Демократична республіка — частково визнана держава. 1976 року Фронт Полісаріо, що веде партизанську війну проти марокканських військ, проголосив створення держави. Республіка була назва на честь народу Sahrawis (або Saharawis), який мешкає у Західній Сахарі.

• Іспанська Сахара (ісп. Sahara Occidental) — назва країни у 1884–1976 роках. Походить від географічного положення в пустелі Сахара і колишньої колоніальної держави (Іспанія).

• Ваді-Захаб (Ріо-де-Оро) і Сегієт-ель-Хамра — історична назва, яка означає Золота річка і Червоний струмок

Термін араб пов'язаний з географічною назвою Аравія. У семітських мовах корінь слова має безліч значень, у тому числі захід, пустеля, «змішатися», купець, крук і зрозумілий, всі з яких, як видається, мають відношення до появи цієї назви. Примітно, що в Давньому Єгипті ця область була вже відомою як Ар Рабі.

• У XVI ст. регіон часто відвідували баскські рибалки. Вони нарекли острів Мікелон, що баскською мовою означає Михаїл, імовірно, на честь Архангела Михаїла. У 1579 році вперше були опубліковані назви Micquetõ і Micquelle, що з плином часу еволюціонували в Міклон (Miclon та Micklon) і, нарешті, Мікелон.

• Гренадини запозичив свою назву від південного іспанського міста Гранада.

• Невіс походить від іспанської фрази Nuestra Señora de las Nieves, що означає Богоматір Сніжна від білих хмар, які постійно огортали гори на острові.

• тур. Sırbistan

Ім'я лужицьких сербів у сучасній Німеччині має те ж походження.

• Раніше острів був відомий як Temasek (Морське місто) від малайського або яванського кореня tasik (озеро).

або سوريا (sūryā)

— від топоніму, імовірно, назви річки (пор. епітет Дніпра Славутич; назви річок Слуя, польські назви річок Sɫawa, Sɫawica, сербське Славница, гідроніми яких походять від індоєвропейського кореня зі значенням обмивати, очищати);

— від слово (люди, що говорять по-нашому, на відміну від іншомовних племен німців, німих;

— від індоєвропейського кореня *kleu-, основне значення якого чути, у значенні виражень слава і популярність, тобто відомі люди; від кореня slaṷos народ.

Цей етнонім як племінний закріпився в ході етногенезу не тільки словаків (словац. slováci), а також словенців (словен. Slovenci), словінців (slovinci) та ільменських словєн — жителів Новгородської землі.

— від місцевої фрази soo maal (іти доїти), що вказує на дружність сомалійців, які пропонували своїм гостям молоко;

— від імені стародавнього і міфічного патріарха Самаале (Samaale), від якого, ніби, безпосередньо походять сомалійці.

Походження терміну Америка спірне. За найпопулярнішою теорією, назва походить від латинізованого імені дослідника Амеріго Веспуччі, Americus Vespucius, що перетворилося на Америку, слово жіночого роду. Жіночій рід був обраний відповідно до закінчення всіх інших відомих на той час континентів: Азія, Африка і Європа.

Див. також Етимологія назв континентів.

Таджики — альтернативна назва персів. Корінь слова тодж походить від перс. تاج‎, тадж (корона). Буквально Таджикистан означає місце, де люди мають корони. Інше імовірне походження від тиб. Tag Dzig (таджик). Так тибетці називають всіх персів. Водночас це слово тибетською означає також тигр, леопард.

• Предки таджиків називали свою країну Aryānam Vaeja. Назва походить від давньоіранської aryanam і авест. airyanam (середньоперською — Erān, тадж. Ерон) і приблизно перекладається як Країна аріїв.

• Танганьїка бере свою назву від озера в цьому районі, яке вперше відвідав у 1858 році європеєць Річард Бартон. Він вивів назву від tou tanganyka (приєднуватися), інтерпретувавши це як місце, де зустрічаються води. Однак у 1871 році Генрі Стенлі пояснив, що слово походить від тонга (острів) і гіка (плоский). Обидві теорії залишаються сумнівними.

• Занзібар отримав свою назву від Zengi або Zengj (زنكي), місцевого народу, чия власна назва означає чорний і араб. برر, (barr)‎, що означає берег.

• Сіам тай. สยาม —колишня назва до 23 червня 1939 року і у 1945–1949 роках. Слово, ймовірно, походить від топоніма палі Suvarnabhumi (शुभर्नभुमि), Земля золота. Корінь sama (सम) мовою палі означає різні відтінки кольорів, найчастіше коричневого або жовтого, але іноді зеленого або чорного кольору.

• З тетум Lorosa'e буквально означає схід сонця.

• Португальський Тимор (порт. Timor Português) — назва у 1702–1975 (2002) роках, коли Східний Тимор знаходився під португальським контролем. У 1975 році країна була захоплена Індонезією. Оскільки окупація була незаконною і ніким не визнавалась, Португальський Тимор офіційно існував до отримання своєї незалежності у 2002 році.

• фр. Togoland français (1916–1960)

• Дружні острови (англ. Friendly Islands) — назва, яку дав у 1773 році капітан Джеймс Кук на знак подяки місцевому населенню за гостинність і дружнє ставлення до них.

• Kairi або Iere (давньоіндіанська назва) зазвичай перекладається як Земля Колібрі або просто острів.

• англ. Ellice (Ellis) Islands до 1975 року

• Назва Лагунови острови була дана іспанським мореплавцем А. Менданья де Нейра, який перший з європейців відкрив острови у 1568 році. Інші острови, що становлять територію сучасного Тувалу, були відкриті англійськими капітанами Дж. Гілбертом і Маршаллом у 1788 році.

• Острова Елліс названі капітаном Арентом де Пейстером на честь Едварда Елліса, політика, торговця і власника канадського судна «Ребекка», з борту якого у 1819 року були обстежені острова.

Уперше термін тюрк застосували в 177 році до н. е. китайці щодо народів, які жили на південь від Алтаю та у Середній Азії. Запис терміну тюрк або турук, як екзонім зафіксований в давньотюркській рунічній писемності (орхоно-єнісейска писемність) у добу Тюркського каганату в Центральній Азії (близько VIII ст. н. е.).

Суфікс iye може бути латинського (-ia), арабського (-iyye) або турецького (iye) походження, що означає власник.

• Рум (курд. ڕۆم) — за назвою Румського султанату, малоазійської держави ХІ-XIV ст. Від Рум (Rûm), терміна, яким називали спочатку Римську, а потім Візантійську імперії. (Пор. назву греків Криму — уруми). Згодом перси дали цю назву всьому регіону, в якому жили тюрки.

Див. значення Туреччина

Буґанда означає земля баґанда. Баґанда скорочено від Баґанда Ба Катонда, що означає брати і сестри Бога. Ця назва походить з космологічної міфології, згідно з якою Бог неба — батько всіх баґанда, а люди між собою брати і сестри.

Префікс -h у багатьох мовах (Hungarians, Hongrois, Hungarus тощо) був доданий пізніше. Він був прийнятий від імені напівкочового племені гунів, що деякий час жили в районі нинішньої Угорщини, і, згідно з середньовічним легендами, були предками мадярів.

В історіографії і літературі угорців помилково ототожнювали з гунами аж до XIX ст. Гунські імена Аттіла і Река досі популярні серед угорців.

• Назви давн.-руськ. Угри (*ǫgrъ), укр. Угорщина, лит. Vengrija, біл. Вугоршчина, каш. Wędżierskô, пол. Węgry, а також запозичена з польської рос. Венгрия так само походять від тюркського оногури. Той же самий корінь має етнонім Югра на північному Уралі, де проживають ханти і мансі, близькі до угорців родичі в сім'ї фінно-угорських народів.

• Magyarország , а також чеськ. Maďarsko, тур. Macaristan та ін. походять від угор. Земля мадярів. Згідно з відомою угорською хронікою 1282 року Шимона із Кезе «Gesta Hunnorum et Hungarorum» («Дії гунів і угорців»), Мадяр, праотець всіх угорців, мав брата на ім'я Гунор (предок гунів), їх батько цар Ментор, будівельник Вавилонської вежі, якого ототожнювали з біблійним Німродом.

Мадяр (Magyar) — самоназва угорців. В українській мові слово мадяр вживається як діалектизм або для опису стародавніх напівкочових угорських/мадярських племен[45].

• Англійське слово Wales походить від германських слів Walh (однина) і Walha (множина), що означало романізованого іноземця або прибульця. Англосаксонці, що розмовляли давньоанглійською мовою, називали кельтських бритів, у тому числі валлійців і корнців (назва Корнволла містить той же корінь), Waelisc, а їхні землі Wēalas. Спочатку воно позначало всіх кельтів. Пізніше, після того як германці увійшли в контакт з Римською імперією, воно стало позначати також людей, що говорять латиною, пізніше — романськими мовами (порівн. Валлонія в Бельгії, Валахія в Румунії)[46].

• В італійській і французькій мовах назва країни походить від Gael (галл).