Нараївка (Славутський район)

Нара́ївка село в Україні, у Ганнопільській сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області

село Нараївка
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Шепетівський район
Громада Ганнопільська сільська громада
Основні дані
Засноване 1602
Населення 381
Площа 1,93 км²
Густота населення 197,41 осіб/км²
Поштовий індекс 30023
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°28′50″ пн. ш. 26°48′22″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
228 м
Водойми річка Нирка
Місцева влада
Адреса ради 30023, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Великий Скнит
Карта
Нараївка
Нараївка
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області.» увійшло до складу Ганнопільської сільської громади [1]

Населення становить 381 осіб.

Географія

Нараївка розташована на території північно-західної частини Волинського плато, яке південним краєм примикає до Гощанського плато. Через село протікає річка Нирка, місцевість являє собою хвилясту рівнину. До Славути звідси — 25 кілометрів, до Хмельницького — 150.

Походження назви

Про походження назви населеного пункту в документальних джерелах не згадується. Та, за спогадами старожилів, сюди на відпочинок приїздили з дочками пани із Ганнополя. Тут була чудова природа, ліс, річка — ніби в раю. Можливо звідси і назва — Нараївка. Слово нараяти в українській мові означає порадити, радитись (академічний словник української мови). В Україні є чотири села з назвою Нараївка і село Нараїв. Сама назва цих населених пунктів свідчить про те, що в давнину вони служили місцем збору населення для нарад: для віча.

Історія

В околицях Нараївки знаходилося городище Кураж, яке заселяли племена дулібів. Село вперше згадується в документах 1602 року.

Колись село належало Острозьким, а від них перейшло до Яблоновських, пізніше до Оссолінських, Валєвських, а з 1914 року російському офіцеру Зальонці, який викупив 100 десятин землі.

В кінці 19 століття в Нараївці було 87 будинків і 633 жителі, дерев'яна церква 18 століття, церковно- приходська школа. Населення, крім рільництва, займалося виробом тканин, поясів, вишиванок. Селяни відзначалися своїми гарними вишивками сорочок.

У 1906 році село Аннопільської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 28 верст, від волості 7. Дворів 104, мешканців 650[2].

Через село проходила дорога Ковель-Київ.

Важке матеріальне становище примушувало багатьох селян виїздити на заробітки, зокрема, у США і Канаду, дехто з них так і залишилися там.

Не оминули село Голодомор та репресії. Від голоду в селі померло 59 осіб.

Під час війни панський маєток і школу було спалено, пізніше збудовано нову школу, яка стоїть і досі.

14 січня 1944 року в село вступила Червона Армія. На той час тут проживало 578 осіб, у тому числі чоловіків від 16 до 60 років — 23, жінок від 16 до 55 років — 167, підлітків 12-15 років — 67, дітей і літніх лю-дей — 321.

У вересні 1950 року села Нараївка, Великий Скнит, Рівки були об'єднані в колгосп імені Кірова.

В 1991 році колгосп було реорганізовано в радгосп «Великоскнитський», а в 1996 році. — в АТЗТ «Мирне».

З 1996 по 2006 роки у Нараївці побудовано млин, магазин, ФАП. Нині землі селян орендують корпорація «Сварог» та СФГ «Пролісок».

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 493 особи, з яких 220 чоловіків та 273 жінки[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 382 особи[4].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

МоваВідсоток
українська 99,74 %
російська 0,26 %

Символіка

Затверджена 13 жовтня 2015 року рішенням № 2 XLIV сесії сільської ради VI скликання.

Герб

У червоному полі над золотою хвилястою базою скаче срібний кінь. У золотій главі червоний лапчастий хрест, обабіч якого два зелених дубових листка в перев'яз справа і зліва. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «НАРАЇВКА».

Хвиляста база — знак горбкуватої місцевості, де виникло село, а також води. Кінь — символ свободи і волі. Лапчастий хрест — символ Волині; дубові листки — символ дібров, серед яких виникло село. Корона означає статус населеного пункту[6].

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 23 жовтня 2021.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Опис герба на сайті heraldry.com.ua

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.