Нараїв (Тернопільський район)

Нара́їв — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 5 квітня 2019 року центр Нараївської сільської ради, якій були підпорядковані села Дуляби і Шайбівка. До Нараєва належать хутори Запуст (30 осіб), Колонія (близько 40 буд.), Чверті (80 осіб); Михальська і Станіславчик (нині незаселені).

село Нараїв
Герб
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Громада Нараївська сільська громада
Основні дані
Засноване 1443
Населення ▼ 789 (2018)
Площа 8,042 км²
Густота населення 223.7 осіб/км²
Поштовий індекс 47513
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д.
Водойми річка Нараївка, струмки: Раковиця, Грабовиця
Найближча залізнична станція Бережани
Місцева влада
Адреса ради с. Нараїв, Бережанський р-н, Тернопільська обл, 47513
Сільський голова Здебський Євген Григорович
Карта
Нараїв
Нараїв
Мапа

 Нараїв у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади[1]

Розташоване на берегах річки Нараївки. Населення — 789 осіб (2017). Дворів — 662[2]. Через село проходить територіальна дорога Т 2007.

Географія

У селі є вулиці[3]: Вулиця, Запуст, Зацерква, Колонія, Кордон, Кулеби хутір, Кут, Лани, Макарівка, Молодіжна, Підзамче, Потік, Раковиця, Серединка, Ступник, Центральна та Чверті. У селі струмки Раковиця та Грабовиця впадають у річку Нараївку.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Нараїв розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Нараєва
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,4 0,0 4,8 12,8 18,9 22,0 23,4 22,8 18,4 12,6 5,5 0,7 11
Середня температура, °C −4,3 −2,9 1,3 8,0 13,6 16,7 18,1 17,4 13,4 8,2 2,7 −1,8 7
Середній мінімум, °C −7,1 −5,7 −2,2 3,3 8,3 11,5 12,8 12,0 8,4 3,8 −0,1 −4,2 3
Норма опадів, мм 33 32 35 50 78 91 96 72 57 40 38 42 664
Джерело: climate-data.org

Історія

Археологічні знахідки

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури та часів Київської Русі.

Польський період

Перша писемна згадка 1443 р. як містечко — власність М. Нарайовського[4]. Міколай Нарайовскі (Нарайовський) — або його нащадок, або однофімілець — був одружений з 1592 р. Катериною Дідушицькою — молодшою сестрою дружини Корнякта Костянтина Анни[5]) тоді ж мало магдебурзьке право.

Внаслідок набігів татар (1480, 1520 р.) занепало. У 17 столітті — власність Сенявських, у 18 — Потоцьких.

1626 року внаслідок нападу татар Нараїв-місто було зруйноване на 47 %, а Нараїв-село на 66 %[6].

1638 р. більшість будівель згоріло.

Під час інвентаризації 1658 року згадано фортецю, що мала 2 вежі та 2 брами. 1709 року Нараїв зруйнували війська Шмигельського.

Австрійський період

1830 р. у містечку була епідемія холери (зберігся так званий холеричний цвинтар).

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

Міжвоєнний період

Сучасний Нараїв був утворений з двох окремих населених пунктів: Нараїв-Місто та Нараїв-село. У міжвоєнний період вони утворювали окрему сільську гміну Нараїв-Місто.

Друга світова війна

Московські окупанти в червні 1941 року закатували 19 нараївців, 15 iз 19 замордованих були вiком до 23 рокiв[7].

У квітні 1945 р. поблизу Нараєва в відбувся бій сотні УПА «Полтавці» з підрозділами НКДБ.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[8].

Символіка

Герб

У лазуровому полі посередині срібна троянда[9].

Населення

Населення села[10]:

Рік Число осіб Українців та
греко-католиків		 Поляків та
римо-католиків		 Євреїв
1900 3990 2307 663 1006
1939 ▲ 5650 ▲ 3140 ▲ 1435 ▼ 805
2002 ▼ 1880 - - -
2018 ▼ 1317 - - -

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[11]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,78
російська 0,17
молдовська 0,06

Пам'ятки
Меморіал, присвячений містянам-жертвам Голокосту (Холон, Ізраїль)

Пам'ятники
  • жертвам більшовицько-комуністичного режиму (1990, скульптор В. Римар).
  • Тарасу Шевченку (скульптор М. Лозинський).
  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини у 1848 році.
  • символічні могили:
    • Борцям за волю України (1990).
    • на місці загибелі 7-ми членів ОУН (1991, с. Кулеби).
    • 5-ти вояків УПА (1992, х. Запуст).
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965).
Скульптура архангела Михаїла

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована в центрі села.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (ХІХ ст.).[12]

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1—3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, АЗП-СМ, відділення зв'язку.

У травні 2016 року в селі відкрито поліцейську станцію, де працюватиме шість поліцейських, які обслуговуватимуть Нараїв та навколишні села.[13]

Відомі люди

Народилися
  • І. Різник — художник,
  • Левко Різник — український письменник, грунтознавець, громадський діяч
  • Мойше Надір (1885—1943) — єврейський письменник ,
  • Михайло Димет — український культурний і громадський діяч, меценат .
  • Луї Мюлсток (1904—2001) — канадський живописець.

Перебували

Див. також

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 19 жовтня 2021.
  2. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  4. http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VI/902
  5. Dzieduszyccy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  6. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
  7. Володимир Гонський. Ще один етап геноциду. Як убивали в'язнів у тюрмах 1941 року // Історична правда, 6 вересня 2012.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Українська геральдика
  10. Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  12. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
  13.  Поліцейська станція запрацювала на Бережанщині на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 23 травня.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.