Некрополь Миколаєва

Миколаївський некрополь (старий цвинтар, старе кладовище, рос. старое кладбище) — цвинтар, розташований на околиці Миколаєва на березі річки Інгул.

Некрополь Миколаєва
Церква всіх святих
Церква всіх святих
Інформація про цвинтар
46°58′01″ пн. ш. 32°02′02″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Миколаїв
Миколаїв
Відкрито 1795 (вперше згадано:1795)
Тип закрите
Склад церква Всіх Святих
Площа 32,7 гектар
Кількість поховань 350—400 тис.
Адреса:
м. Миколаїв, вулиця Степова, 35
Некрополь Миколаєва
Некрополь Миколаєва (Миколаївська область)

Частини некрополя
Ділянка некрополя за церквою Усіх Святих
Братська могила 902 (за старими даними, за новими даними — 1211) радянських воїнів на воїнському меморіалі некрополя
Склеп Аркасів, до якого у 1936 році були перевезені останки Михайла Фалєєва
Могила-склеп вченого, винахідника і громадського діяча Василя Назаровича Каразіна

Цвинтрар розташований за адресою вулиця Степова, 35. Церква — двопрестольна: в ім'я всіх святих і в ім'я святого апостола Іоанна Богослова.

Некрополь складається з кількох частин. Найбільша частина — православна ділянка цвинтаря, на якій ховали також католиків та протестантів. На північ від нього розташоване старообрядницька, а на півдні — єврейська, караїмська та магометанська ділянки. У 1969 році на території некрополя був відкритий воїнський меморіал радянських воїнів.

Історія

Миколаївський некрополь вперше згадується в кінці XVIII століття, карта 1795 року має мітку про міське кладовище.[1]

Церкву всіх святих на цвинтарі споруджено у 1807—1808 роках. 1858 року на кошти колишнього церковного старости купця I гільдії К. Н. Соболєва була перебудована та розширена.

1876 року обнесено чавунною огорожею стараннями купця I гільдії та громадського діяча І. П. Бартенєва і за сприяння колишнього головного командира Чорноморського флоту та портів генерал-ад'ютанта Миколи Аркаса. У тому ж році на кошти Аркаса у церковній огорожі була споруджена двоповерхова каплиця для відспівування покійних.

У радянський час виникла хибна практика — у старовинних могилах хоронили новоспочилих. Пам'ятник залишали старий, на нього кріпили дошку з новим іменем.

14.01.1972 року Миколаївський міськвиконком ухвалив рішення № 57 про закриття кладовища. Представники радянської влади планували перетворити його територію у сквер. З кладовища зняли охорону. Віттоді головною загрозою для існування некрополя є вандалізм, осквернення могил та їх розграбування. Безкарно вивозились на продаж надгробні пам'ятники та металеві огорожі. До 1917 року прикрашало близько 500 статуй у вигляді янголів, на початку 90-х років XX століття їх вже було 312, а зараз залишилося тільки 22.

Поховані

У некрополі Миколаєва поховано багато відомих та заслужених осіб, зокрема, науковці, які увійшли до енциклопедій світу, 33 адмірали російського флоту.[2]

За оцінками старшого наукового співробітника Миколаївського обласного краєзнавчого музею, організатора товариства «Кронос», мета діяльності якого — порятунок Миколаївського некрополя Т. М. Губської тут покояться орієнтовно 350—400 тис. чоловік.

Серед, похованих:

Примітки
  1. «Николаевский некрополь» — царство мертвых, находящееся под угрозой уничтожения // Nikolaev-City. 22.03.2015 (рос.)
  2. Павленко, Ірина (23.01.2017). Чого варто боятися відвідувачам, а також похованим Миколаївського некрополя, або що таке перепоховання по-миколаївськи? (Інструкція від Тетяни Губської). Миколаївська правда. Процитовано 10.05.2017.

Література
  • Т. Н. Губская. Город мраморных ангелов: Очерки. — Николаев: Издательство Ирины Гудым, 2012. — 376 с.: илл. ISBN 978-617-576-021-5

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.