Неточкові джерела забруднення

Осад (пухкий ґрунт) включає в себе мул (дрібні частинки) і зважені частинки (більш великі частинки). Осад може призвести до ерозії берега струмка, через поверхневий стік або через неправильний рослинний покрив на міських і сільських ділянках.[6] Осад створює каламутність води, зменшує кількість світла, що досягає дна, що може пригнічувати ріст занурених водних рослин а, отже, впливати на види, які залежать від них, такі як риба і молюски.[7] Високий рівень каламутності також перешкоджає очищенню питної води.

Осад може бути результатом декількох різних джерел забруднення. Джерела включають будівництво (хоча це точкові джерела, які можуть справлятись з ерозією регулювання), сільськогосподарські поля, береги струмка.[8]

Поживні речовини в основному відноситься до неорганічної матерялів зі стоків, звалищ та орних земель. Дві головні поживні речовини, що викликають занепокоєння, є фосфор і азот.[9]

Фосфор є поживною речовиною, яка поширюється у багатьох формах, які є біодоступними.  Це основний інгредієнт багатьох добрив сільського господарства, а також частина житлової і комерційної нерухомості, він може стати лімітуючою речовиною в прісноводних системах і деяких лиманах. Фосфор найчастіше попадає у водойми через ерозію ґрунту, тому що багато форм фосфору мають тенденцію адсорбуватися ґрунтовими частинками. Надлишок фосфору в водних екосистемах (особливо прісних озер, водосховищ і ставків) призводить до розмноження мікроскопічних водоростей, так званий фітопланктоном. Збільшення органічних речовин через надмірне зростання фітопланктону називається евтрофікацією. Загальним симптомом є евтрофікація морських водоростей. Водорості можуть виробляти токсини. Ці токсини становлять особливу проблему для систем, що використовуються для питної води, тому що деякі токсини можуть стати причиною багатьох хвороб а виведення токсинів, є складним і дорогим процесом. Бактеріальний розклад водоростей споживає розчинений у воді кисень, створюючи гіпоксію , що загрожує згубними наслідками для риб і водних безхребетних.

Азот є ще одним ключовим інгредієнтом в добривах, і він забруднює морські води або солонуваті системи, в яких азот є біогенним елементом. Аналогічні фосфору в прісних водах, надмірна кількість біодоступного азоту в суднових системах призводить до евтрофікація і цвітіння водоростей. Гіпоксія є більш поширеним результатом евтрофікації морських системах і може вплинути на великі ділянки естуаріїв, заток і прибережних водах.

Азот переноситься водою, як нітрат (NO₃).

Сполуки, включаючи важкі метали, такі як свинець, ртуть, цинк, кадмій, органічні речовини, такі як поліхлоровані біфеніли і поліароматичні вуглеводні. Дані забруднювачі можуть надходити з різних джерел, включаючи людину, стічні води, гірничодобувні операції, викиди транспортних засобів, викопного палива, спалювання, відходи міського господарства, промислових підприємств і звалищ.

Токсичні хімічні речовини в основному включають органічних сполук і неорганічних сполук. Ці сполуки містять пестициди, як ДДТ, кислот та солей, які чинять значний вплив на екосистеми і водоймах. Ці речовини можуть загрожувати здоров'ю як людей, так і морських мешканців, у той час як будучи стійким до впливу навколишнього середовища пробою, що дозволяє їм зберігатися в навколишньому середовищі. ці токсичні хімічні речовини можуть надходити з полів, розплідників, садів, будівельних майданчиків, садів, газонів і сміттєвих звалищ.

Кислоти і солі, переважно неорганічні забруднюючі речовини надходять із зрошуваних земель, місць видобутку корисних копалин, міських стоків, промислових об'єктів і звалищ.

Збудниками є бактерії і віруси, які можуть бути знайдені у воді і викликати хворобу у людей. як правило, патогенні мікроорганізми викликають хвороби, якщо вони присутні в місцях питного водопостачання. Патогенні мікроорганізми, виявлені в забруднених стоках можуть включати:

• Криптоспоридии парвум
• Лямблії лямблії
• Сальмонели
• Новітні віруси і інші віруси
• Паразитичні черв'яки (гельмінти).

Коліформні бактерії і фекалії можуть бути виявлені в стоці. Ці бактерії найбільш часто використовують як показник забруднення води, але не фактичні причини захворювання.[10]

Хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти у стік через погану організацію господарств, несправність септичних систем, неправильне поводження з відходами, забруднення зливової каналізації та санітарно-технічний стан стічних вод.

Міські і приміські райони є основними джерелами неточкових джерел забруднення за кількості стоків, яке виробляється через велику кількість асфальтованих поверхонь. Бруковані поверхні, такі як асфальт і бетон непроникні для води, проникаючи в них. Будь-яка вода, яка при контакті з цими поверхнями буде бігти і буде поглинута навколишнім середовищам. Ці поверхні плегшують стік забруднюючих речовин у навколишнє ґрунт.[11]

Будівельні майданчики, як правило, мають ґрунт, який легко розмивається опадами такими як дощ, сніг і град. Крім того, викинуте сміття на місцевості може бути віднесене стічними водами і увійти у водне середовище.

Як правило, на дачних ділянках, хімічні речовини використовуються для догляду за газонами. Ці хімічні речовини можуть потрапити в сток і увійти в навколишнє середовище через зливові стоки. Оскільки вода в зливовій каналізації не фільтрується то хімічні речовини безпосередньо попадають в ґрунтові води.