Нечуйвітер отруйний

Нечуйвітер отруйний[1][2] (Hieracium virosum) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі й помірній Азії.

?
Нечуйвітер отруйний
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Angiosperms)
— Евдикоти (Eudicots)
— Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Триба: Cichorieae
Рід: Нечуйвітер (Hieracium)
Вид: Нечуйвітер отруйний
Біноміальна назва
Hieracium virosum
Pall., 1771
Посилання
Віківиди: Hieracium virosum
IPNI: 224728-1
NCBI: 546208

Опис

Багаторічна рослина висотою 20–120 см. Рослина без зірчастого запушення. Стебло просте, в нижній частині фіолетово пофарбоване і вкрите більш-менш густими жорсткими волосками 1.5–3 мм довжиною або рослина вся гола, що містить молочний сік. Листки сизо-зелені, знизу з добре вираженим сітчастим жилкуванням. Стеблові листки численні (20–110), яйцеподібні або ланцетні. Загальне суцвіття волотисте або щиткоподібно-волотисте, з 6–150 кошиками[2]. Кореневища товсті. Квіточки жовті. Сімянки чорно-коричневі, циліндричні, ≈ 3 мм, з 10 ребрами. Папус блідо-жовтий, ≈ 6 мм. 2n = 27, 36[3].

Поширення

Поширений у Європі (Болгарія, Росія, Румунія, Молдова, Сербія (включаючи Косово та Воєводину), Україна) й помірній Азії[4][5].

В Україні вид зростає в степах, на узліссях лісів, кам'янистих схилах гір і відслоненнях — у Закарпатті, рідко (у верхньогірському поясі: Апшинецька улоговина, гора Піп Іван): в Лісостепу, Степу та Криму, більш-менш зазвичай[2].

Використання

Лікарська рослина[2].

Див. також

Джерела
  1. Hieracium virosum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 386. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Процитовано 09.08.2019. (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 09.08.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 09.08.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.