Нижньотепле
Нижньоте́пле — село в Україні, у Станично-Луганському районі Луганської області. Населення становить 2096 осіб. Орган місцевого самоврядування — Нижньотеплівська сільська рада.
| село Нижньотепле | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район/міськрада | Станично-Луганський |
| Рада | Нижньотеплівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA44160010010027493 |
| Основні дані | |
| Засноване | початок XVIII століття |
| Населення | 2096 |
| Площа | 2,8 км² |
| Густота населення | 748,57 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 93632 |
| Телефонний код | +380 6472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′48″ пн. ш. 39°20′45″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
44 м |
| Водойми | р. Тепла |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 93632, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с. Нижньотепле, вул. Центральна, 1 |
| Карта | |
  Нижньотепле | |
 Нижньотепле | |
| Мапа | |
| |
Географія
Географічні координати: 48°47' пн. ш. 39°20' сх. д. Загальна площа села — 2,8 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 25 км від районного центру. Найближча залізнична станція — Городній, за 7 км[1]. Через село протікає річка Тепла.
Історія
Нижньотепле засноване на початку XVIII століття донськими козаками, селянами з Правобережної України та центральних губерній Російської імперії[1][2].
У другій половині XIX століття у Нижньотеплому мешкало 637 осіб (355 чоловіків та 282 жінки), налічувалось 257 дворових господарств[2].
1909 року споруджено церкву Апостола Іоанна Богослова. У 1988 році храм було відреставровано[3].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 74 людей[4].
Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба радгоспу імені Артема, восьмирічна школа, бібліотека, клуб, 4 магазини та їдальня[1].
2 травня 2015 року у Нижньотеплому бійцями батальйону «Айдар» було повалено пам'ятник Леніну[5].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 2096 осіб, з них 10,5 % зазначили рідною мову українську, 88,31 % — російську, а 1,19 % — іншу[6].
Пам'ятки
На околиці Великої Чернігівки виявлено 2 поселення епохи бронзи, 2 курганних могильників із 18 курганами, один окремий курган[2].
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 841.
- Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
- Церковь Апостола Иоанна Богослова, с. Нижнетёплое(рос.)
- Мартиролог. Луганська, ст. 537—538
- Бійці «Айдару» на Луганщині знесли два пам'ятники Леніну
- Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
Джерела
- Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.