Новгород (аеропорт)

Новгород — колишній аеропорт міста Великий Новгород. Неофіційна (розмовна) назва Юр'єво.

Новгород
ІАТА: NVR   ICAO: ULNN
Загальні дані
58°29′36″ пн. ш. 31°14′30″ сх. д.
Тип цивільний
Обслуговує
Розташування
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 7668518
NVR

На території аеропорту будується мікрорайон «Арказька слобода»[1][2].

Існують плани по створенню поблизу Великого Новгорода нового аеропорту на базі військового аеродрому «Кречевіци», який реконструюється.

Історія

Аеропорт збудовано в 1962 році на місці знесеного Арказького монастиря.

Аеродром мав спроможність приймати літаки Ан-24, Ан-26, Ан-32, Ан-72, Як-40 і всі легші за ці літаки, а також вертольоти всіх типів. Класифікаційне число ЗПС (PCN) 15/F/D/Y/T, максимальна злітна вага повітряного судна — 24 т.

З аеропорту здійснювалися регулярні пасажирські перевезення на літаках Як-40 і Ан-24 до Москви, Києва, Мінська, Риги, до міст Росії (всього — до 18[3]), а на літаках Ан-2 — до райцентрів Новгородської області.

До Москви здійснювалося два рейси щоденно, о 8-00 і 17 годині, Як-40 прибував до аеропорту «Биково», квиток коштував 17 рублів, час у дорозі — 1 година 35 хвилин. Найдорожчий квиток був до Краснодара — 38 рублів у пізньорадянський період; рейс до Сімферополя коштував на рубль менше.

До Ленінграду (аеропорт «Пулково») можна було долетіти на Як-40 за 40 хвилин і 7 рублів. Існував також рейс до Ленінграду (аеропорти «Смольна», «Ржевка») на Ан-2[4].

Авіапарк аеропорту налічував 6 літаків Ан-2 і 7 літаків Як-40 (87260,87290,87489,87573,87575,87847,87999).

Пасажири прибували до аеропорту на автобусі (маршрут № 7), таксі. В одноповерховій будівлі аеровокзалу були: зал очікування, квиткові каси, довідкова, газетний кіоск; безпеку забезпечували два міліціонера. Від аеровокзалу на посадку пасажири йшли пішки, самостійно доставляючи свій багаж до багажного відділення літака.

Після розпаду Радянського Союзу пасажиропотік різко знизився; регулярні рейси припинилися в 1997 році. У 2004 році (рік 60-річчя ФГУП «НовгородАвіа»[3]) аеропорт отримав свій останній сертифікат відповідності терміном до 2006 року[5]. Того року авіапарк налічував 3 повітряних судна: літаки Як-40, Ан-2 і вертоліт Мі-2. Майно аеропорту розпродавалося[6]; останній Як-40 з бортовим номером RA-87575, що здійснив свій останній політ у 2005 році, в 2011 році розпиляли на металобрухт[7].

Аеропорт мав серйозні недоліки: небезпечна близькість до центру міста (що могло бути однією з причин авіакатастрофи 22 жовтня 1975 року), коротка злітно-посадкова смуга.

Катастрофи

22 жовтня 1975 року зазнав катастрофи літак Як-40, який прямував за маршрутом Сиктивкар — Рига, з проміжною посадкою у Новгороді. При заході на посадку з прямої в тумані екіпаж помилково вирішив, що пролетів над ДПРМ, і продовжив зниження. За 700 м збоку від глісади на висоті 20 м шасі і крило зачепили дах друкарні, після чого літак пролетів над проспектом Карла Маркса, зачепив кілька дерев і зіткнувся з чотириповерховим житловим будинком. Від удару частина будинку зруйнувалася, виникла пожежа. Згоріла також автомашина, що проїжджала в момент катастрофи біля будинку. Загинуло 11 осіб (4 члени екіпажу, 2 пасажири, 5 жителів міста); вісім чоловік були поранені[8].

Цікаві факти

  • У 1976 році (після катастрофи 1975 року) прийнято рішення про перенесення цивільного аеропорту до селища Кречевіци для спільного базування з військовими на однойменному аеродромі. Будівництво, що почалося, припинилося в 1987 році. У 2006 році (при губернаторі М. М. Прусаку) подовжено на 500 метрів ЗПС (в результаті довжина ЗПС збільшилася з 2 до 2,5 км). Плани з будівництва пасажирського терміналу на 300 пасажирів і введення аеропорту в експлуатацію до 1150-річчя Великого Новгорода (2009 рік) не здійснені[9].
  • У 1983-му році новгородському клубу авіаторів передали літак Ту-114 з бортовим номером 76459, що раніше належав Транспортному управлінню міжнародних повітряних ліній Аерофлоту (ТУМПЛ) в Шереметьєво. Незважаючи на коротку злітно-посадкову смугу новгородського аеропорту, Ту-114 прибув до Новгорода своїм ходом. У 1990 році літак спалили невідомі хулігани, згодом його розпиляно й утилізовано.
  • Кілька років поспіль на території колишнього аеропорту проходив авто-фестиваль «Nord Race».
  • На території аеропорту дотепер є найкраще оснащений у місті майданчик для ігор у пейнтбол.
  • У 2010 році землю аеропорту приватизували. Наразі йде будівництво житлового комплексу «Арказька слобода».
  • Для гри Microsoft Flight Simulator є доповнення до аеропорту Пулково[10], в яке також входять 3 аеропорти Новгородської області — Новгород, Кречевіци і Сольци.
  • На території аеропорту проводилися гонки програми «Автомобіль» в межах рубрики «Поганяємо» (у перших випусках).

Примітки

  1. В Великом Новгороде появится новый жилой микрорайон. Новгород.ру. 4 квітня 2010. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 26 серпня 2013.
  2. Рахнова М., Горянов А. В новгородский аэропорт приземлился «Петротрест» // РБК daily : газета.  .
  3. Кудряшова Л. «Новгородавиа» — 60 лет. Государственный интернет-канал «Россия». Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 26 серпня 2013.
  4. Воздушный транспорт Ленинградской области. Пассажирский транспорт Ленинградской области. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 26 серпня 2013.
  5. Новгородский аэропорт. Города-призраки: мёртвые здания, заброшенные дома, объекты и малоизученные места. Процитовано 26 серпня 2013.
  6. В Великом Новгороде продается последний самолет Юрьевского аэропорта. Новгород.ру. 17 липня 2007. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 26 серпня 2013.
  7. Бывший новгородский аэропорт «Юрьево» прощается с последним самолетом. Новгород.ру. 28 березня 2011. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 26 серпня 2013.
  8. Катастрофа Як-40 Латвийского УГА в Новгороде. Авиационные происшествия, инциденты и авиакатастрофы в СССР и России. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 26 серпня 2013.
  9. Аэропорт в Кречевицах намечено построить в 2012 году. Новгород.ру. 12 лютого 2010. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 26 серпня 2013.
  10. Подходы к Пулково. Сайт Авсим. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 26 серпня 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.