Новий Мерчик

Но́вий Ме́рчик — село в Україні, у Валківському районі Харківської області. Населення становить 931 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новомерчицька сільська рада.

село Новий Мерчик
Герб
Сільська рада та пошта
Сільська рада та пошта
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Валківський район
Рада Новомерчицька сільська рада
Облікова картка Новий Мерчик 
Основні дані
Засноване 1690
Населення 931
Площа 48,62 км²
Густота населення 19,15 осіб/км²
Поштовий індекс 63010
Телефонний код +380 5753
Географічні дані
Географічні координати 49°58′06″ пн. ш. 35°40′16″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 141 м
Водойми р. Мокрий Мерчик
Відстань до
районного центру		 20 км
Найближча залізнична станція Ков'яги
Відстань до
залізничної станції		 13 км
Місцева влада
Адреса ради 63010, с. Новий Мерчик, вул. Центральна, 11
Сільський голова Занкевич Володимир Іванович
Карта
Новий Мерчик
Новий Мерчик
Новий Мерчик
Мапа

 Новий Мерчик у Вікісховищі

Географія

Село Новий Мерчик знаходиться на березі річки Мокрий Мерчик (в основному на лівому березі), на річці кілька гребель і водосховищ. На правому березі річки великий садовий масив, вище за течією примикають село Добропілля і смт Старий Мерчик. Частина села раніше називалася Довгий Кут.

Історія

Новий Мерчик виокремився із села Всесвятського, яке було засноване 1665 року. Всесвятське розділилося на села Старий Мерчик, Добропілля та Новий Мерчик. Населення села відноситься до перших поселень Слобідської України. Заселялось вихідцями із Правобережної України та Гетьманщини.

У XVII столітті село Мерчик лежало біля великого Муравського шляху. Це був татарський шлях крові, найдавніша і найвикористовуваніша дорога, якою татари входили на території тодішньої України і в Московське царство, вбиваючи та беручи у полон жителів, а те, чого не могли захопити спалювали вщент. У Слобідській Україні шлях, перетинаючи вершину річки Мерчик, йшов до Перекопу.

До скасування Слобідського козацького устрою у 1765 році, за адміністративним поділом село входило до Вільшанської сотні Харківського полку.

1743 року засновано Покровський храм. Число прихожан 1750 р.-543, 1770 р.-985, 1790 р.-1160, 1810 р.-1290, 1830 р.-1508, 1850 р.-1419.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Старомерчанської волості Валківського повіту, мешкало 1074 особи (534 чоловічої статі та 540 — жіночої), налічувалось 252 дворових господарств, існували православна церква, богодільня, селітряний та цегельний заводи[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1945 осіб (954 чоловічої статі та 991 — жіночої), з яких 1911 — православної віри[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2276 осіб[3].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 52 жителі села[4].

З приходом комуністичної влади Покровську церкву розграбували та зробили з неї склад. Зараз силами сільської громади вона відбудована, на свята відправляються богослужіння.

Галерея
  • Стара Покровська церква
  • Руїни народної школи
  • Покинута частина села, що називалась Яр

Примітки
  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-250)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Новий Мерчик. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.