Вулиця Київська (Львів)

• Байкова — до 1863 року, найімовірніше від назви місцевості На Байках, в межах якої вулиця розташовувалась.
• Штандовска бічна — від 1863 року.
• На Байках — від 1871 року.
• Штауфенґассе — з травня 1942 року.
• На Байках — повернена довоєнна назва у липні 1944 року.
• Київська — у 1950 році, на честь столиці України міста Києва[4].

В архітектурному ансамблі вулиці Київської переважають архітектурні стилі — класицизм, сецесія, конструктивізм. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].

№ 1 — чотириповерхова кам'яниця, в якій за Польщі працювала перукарня Гана. Нині у напівпідвальних приміщеннях будинку міститься солярій, а також тривалий час працював валютний кантор, нині — офіс компанії «News Lemberg Info».

№ 2 — чотириповерхова кам'яниця на розі з вулицею Чупринки (інша адреса — вул. Чупринки, 36), в якій за Польщі містилися торгово-рільничий дім Альмана «Ролекс» та бюро міжнародних морських ліній «Балтійсько-Американська лінія», за радянських часів — їдальня «Домова кухня» та магазин «Продукти». За часів незалежності в приміщенні їдальні відкрилася піцерія «Нью-Йорк Стріт», нині тут відділення «Приватбанку». Також нині в будинку містяться магазини «АВС-Продукти» та «Сумки, євро одяг».

№ 4. За Польщі у цьому будинку містилися магазин канцелярського приладдя Беґляйтера та перукарня Бюргера, за радянських — штаб добровільних народних дружин Радянського району, нині тут Львівська міська рада ветеранів України.

№ 5. У старій будівлі, що мала цю адресу, до 1939 року містилися об'єднані текстильні фабрики, по війні будинок розібраний і на його місці наприкінці 1960-х років спорудили п'ятиповерховий житловий будинок. Перший поверх сучасного будинку за радянських часів займав магазин «Молоко», за часів незалежності — продуктовий магазин «Еколан», а нині — магазин «Продукти».

№ 6. Триповерхова кам'яниця розташована на розі з вулицею Глибокою. За Польщі в будинку містився готель Манделя «Віденський», від радянських часів й до 2018 року тут працював магазин «Хліб-Булки». Нині тут працює салон оперативної поліграфії та фотосалон «Фотоманія»[5], а в приміщенні колишнього хлібного магазину віднедавна працює аптечна крамниця мережі «Будьте здорові».

№ 7. Будинок розташований на розі з вулицею Здоров'я, приміщення першого поверху якого до 1939 року займала кондитерська Бунда та майстерня з ремонту взуття, за радянських часів тут було кафе «Бістро», а нині тут міститься бістро-піцерія «Сіли-З'їли»[6] та крамниця «Щирецькі ковбаси».

№ 8. від радянських часів і майже до середини 2010-х років тут працював магазин «Продукти», від 2013 року — продуктовий магазин № 5 мережі «Близенько»[7].

№ 9. Будинок розташований на розі з вулицею Здоров'я, за Польщі тут була нафтово-технічна спілка «Попенд», за радянських часів — овочевий магазин, пізніше — магазин «Продукти». Нині тут містяться аптечний магазин мережі аптек «DS».

№ 10. Житловий будинок зведений за проєктом Юзефа Авіна у 1926 році. Виконаний у стилі функціоналізму. Фасад має виразний ліпний декор — круглі та овальні рельєфні медальйони. На кожному з 4-х поверхів (окрім першого) розташовувались по одній 3-кімнатній та 4-кімнатній квартирі, що були оснащені санвузлами. У радянські часи квартири на 3-му та 4-му поверхах були розділені[8]. Нині на першому поверсі міститься магазин «Хлібні історії».

№ 11. За польських часів тут розташовувалася папіросна фабрика «Прімус», нині — міське комунальне підприємство ремонтно-будівельне управління № 1.

№ 12. Будинок збудований у 1938—1939 роках для Ромуальди Ярошевської за проєктом архітектора Стефана Мічинського[9]. Нині на першому поверсі будинку міститься магазин «Родинна ковбаска».

№ 15. Чотириповерховий житловий будинок, на першому поверсі якого за Польщі містилося електротехнічне підприємство Смоляни «Мікрофон», за радянських часів — опорний пункт правопорядку, нині тут ресторан «Веселий Роджер» та ломбард «Реверс».

№ 16. Триповерхова кам'яниця, в приміщеннях першого поверху якої у різні часи містилися комісійний магазин, крамниця «Натуральні продукти», нині — крамниця алкогольних напоїв мережі «Чарка до свята», також в будинку міститься офіс приватного нотаріуса.

№ 18. Триповерхова кам'яниця, в приміщенні на першому поверсі якої до 2018 року містився магазин дитячого одягу та жіночої білизни, а нині — офіс туристичної агенції «Kvitka travel». У квартирі № 8 до 1997 року мешкав український графік Валентин Бунов[10].

№ 19. Одноповерхова будівля 1970-х років, де від радянських часів міститься магазин «Сантехніка».

№ 20. До 1939 року на цьому місці була фабрика чорнила Моравського. У радянські часи тут був сквер. У 2000-х роках на місці фабрики спорудили чотириповерховий житловий будинок з вбудованими об'єктами (приміщеннями) торгівлі. Нині у цих приміщеннях містяться магазин-кав'ярня «Правдива кава» та караоке-бар «Хуліганка».

№ 21. Триповерхова кам'яниця збудована у 1924 році на замовлення Хелени Глянцер[11]. Перші плани затвердженні 23 вересня 1923 року. Згодом їх дещо змінили, додавши ще один поверх. Нині кам'яниця використовується, як офісний центр, у якому містяться офіс управлінської компанії «Нове місто», агентство нерухомості «Аіса» та низка інших, а також крамниця натуральної косметики та косметологічний кабінет «Бомба шоп».

№ 23. (колишня адреса — Байки або На Байках). Власником кам'яниці у 1915-1939 роках був Францішек П'ясецький[12] В будинку діяла аптека «Під святим Яном», власниками якої за Польщі у різні роки були Кшижановський, Віктор Левицький та Абрам Воль[13]. Нині тут міститься аптека № 38[14][15].

№ 25 — триповерхова кам'яниця, на першому поверсі якої від радянських часів міститься автошкола (Політехнічна філія),[16] а нині також тут містяться грумінг-салон «Charlie and woof»[17] та крамниця модного одягу для дітей і підлітків «Модні діти».

№ 24, 26, 28, 28а — житловий будинок збудований у 1926 році за проєктом Вітольда Мінкевича у стилі ар деко. Будинок складається з чотирьох секцій, які зміщені відносно осі. Фасад декоровано трикутними сандриками, що розмішуються над вікнами. Балкони мають трикутну форму[18]. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 1602-м, 1602/1-м, 1602/3-м, 1602/4-м[3]. У підвалі будинку № 24 від 1970-х років працює популярний гриль-бар, відомий у народі під назвою «Унітаз», нині — паб «The Unitas»[19].

№ 27. Наріжна чотириповерхова кам'яниця збудована у 1909—1911 роках за проєктом Станіслава Борковського, автором скульптурних композиції був Теобальд Оркасевич.[20] Кам'яниця декорована символами Листопадового повстання, 80-ліття якого тоді відзначалося: булава на шпилі купола та скульптурна група під ним, консолі під еркером, литовська Погоня на аттику. На фасаді з боку вулиці Коновальця можна побачити герби Русі (Архістратиг Михаїл) і Литви (Погоня) та слід від гербового щита, на якому був польський Орел. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1602/2-м[3]. У 1910-х роках тут містилася так звана невеличка школа (школка) Фробеля, якою керувала Ґелена Маковецька[21]. На першому поверсі нині містяться офіс туристичної фірми «Тур-Ретур»[22] та приватна нотаріальна контора[23].

№ 31. За Польщі тут містилися автомобільні гаражі «Байки» Маріана Волака[24], а від радянських часів тут міститься підстанція № 1 комунального підприємства ЛОР «Львівська станція швидкої медичної допомоги».

№ 34. Будинок збудовано у 1934 році для архітектора Юзефа Йоахіма Тіша, за його власним проєктом, у стилі функціоналізму. При будівництві уперше було використано стропи в системі «ISTEG». Ризаліт винесено на мансардний поверх,що підкреслює поворот вулиці та по обидва боки від нього розташовані балкони лоджії. Над вхідними дверима дата зведення будинку, виконана в римських цифрах. Також на дверях збереглись ще рештки автентичного скління. Інтер’єри будинку виконані в стилі ар-деко. Вхідний портал декорований поліхроманою керамічною плиткою. Під'їзд будинку декоровано двома керамічними рельєфами — білий зображує динамічну фігуру чоловіка, а червоний — статичну жіночу постать, що розташовані між плиткою. Цією ж плиткою та золотими фризами декорований плафон[25][26]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2132-м[3].

№ 36. Будинок споруджено для Юзефа Йоахіма Тіша у 1930 році. Проєкт розробляв Максимільян Когут: перший у 1925 році та другий у 1930 році, за яким і розпочали будівництво. За проектом будинок мав мати чотири поверхи, але добудували ще й п'ятий мансардний[27]. За Польщі тут містилася фабрика костельних кадил Курилка.

№ 37. За Польщі тут функціонувала автомеханічна майстерня Кустановича. Нині цієї адреси не існує, а будівля колишньої майстерні використовується як гаражні бокси підстанції № 1 комунального підприємства ЛОР «Львівська станція швидкої медичної допомоги».

№ 39. Триповерхова кам'яниця в якій для вирішення простору вестибюльного приміщення використана керамічна плитка, створена на підприємстві «Брати Мунд»[28].

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
• Банцекова А. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 18, Львів, 2008. — С. 130, 134. — ISBN 966-95066-4-16.
• Богданова Ю. Нова архітектура Нового Світу // Галицька брама. — Львів, 2008. — № 3—4 (159—160). — С. 16—22.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Київська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 320—321. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Лисенко О. Ю. Архітектура вестибюльної групи приміщень у житлових будинках кінці XIX початку XX століття. У Львові як вираження соціальної ідеології // Вісник ЛП. — Львів, 2004. — № 505. — С. 194.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 27, 87, 113. — ISBN 966-603-115-9.
• Роздобудько Л. Аптека-музей та старовинні аптеки Львова / Л. Роздобудько. — Львів : б.в, 2011. — С. 24.
• Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
• Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Київська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 18 лютого 2021.