Ніколас Бломберген

Ніколас Бломберген
Nicolaas Bloembergen
Народився 11 березня 1920(1920-03-11)
Дордрехт, Нідерланди
Помер 5 вересня 2017(2017-09-05) (97 років)
Тусон, Аризона, США
·серцева недостатність
Країна  Нідерланди,  США
Діяльність фізик, фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater Лейденський університет, Гарвардський університет і Утрехтський університет
Галузь квантова фізика і оптика
Заклад Гарвардський університет, Університет Аризони, Лейденський університет і Лейденський університет[1]
Науковий керівник Едвард Перселл і Корнеліс Якобус Гортерd
Відомі учні Елі Яблоновичd
Членство Леопольдина, Французька академія наук, Національна академія наук США, Нідерландська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна інженерна академія США і Американське фізичне товариство[2]
У шлюбі з Huberta Deliana Brinkd
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма

Нобелівська премія з фізики (1981)

медаль Фредеріка Айвзаd (1979)

медаль Стюарта Баллантайнаd (1961)

Медаль Лоренца (1978)

Oliver E. Buckley Condensed Matter Prized (1958)

Медаль пошани IEEE (1983)

Медаль і лекція Діракаd (1983)

стипендія Александера фон Гумбольдтаd

IEEE Morris N. Liebmann Memorial Awardd (1959)

член Американського фізичного товариства

почесний доктор Університету Лаваляd (1987)

премія Олександра фон Гумбольдта

Член Оптичного товаристваd

Bijvoet Medald (2001)

 Ніколас Бломберген у Вікісховищі

Ніколас Бломберген (нід. Nicolaas Bloembergen; 11 березня 1920, Дордрехт, Нідерланди — 5 вересня 2017) — американський фізик нідерландського походження. Лауреат Нобелівської премії з фізики за 1981 рік (спільно з Артуром Шавловим).

Коротка біографія

Бломберген виїхав зі зруйнованої під час Другої світової війни Голландії в 1945 році з метою виконати дослідження для здобуття ступеня доктора філософії. За шість тижнів до його прибуття професор Гарвардського університету Е. М. Перселл (спільно зі своїми аспірантами Торрі і Паундом) відкрив явище ядерного магнітного резонансу. Бломбергена найняли для розробки першого апарату для ЯМР. Під час навчання в Гарварді він відвідував лекції Швінгера, Ван Флека і Кембла. Свою дисертацію він подав на захист як у Лейдені, так і в Гарварді. Ступінь доктора (еквівалентно кандидатові наук) він здобув 1948 року в Лейденському університеті. Після недовгої роботи в Нідерландах перейшов до Гарварду і був прийнятий молодшим членом у почесне Товариство співробітників Гарварду в 1949-му і обійняв посаду доцента (assistant professor) в 1951 році.

У 1958-му році він став натуралізованим громадянином США.

У 1978-му році його нагородили медаллю Лоренца. У 1981-му році Бломберген (спільно з А. Л. Шавловим і Каєм Сігбаном) нагороджений Нобелівською премією з фізики «за внесок у розвиток лазерної спектроскопії». Бломберген і Шавлов досліджували речовину, детекція якої без лазерів була б неможлива. До цього Бломберген модифікував мазер Чарлза Таунса. З 2006 року Бломберген працював в університеті Аризони.

Бломберген продовжив академічну лінію, плідну на нобелівських лауреатів, що почалася з лорда Релея (Нобелівська премія з фізики за 1904 рік), з наступними потім Дж. Дж. Томсоном (Нобелівська премія з фізики за 1906 рік), Ернестом Резерфордом (Нобелівська премія з хімії за 1908), Оуеном Річардсоном (Нобелівська премія з фізики за 1928 рік) і наставником Бломбергена — Едвардом Перселлом (Нобелівська премія з фізики за 1952). Також на нього вплинули Джон Ван Флек (Нобелівська премія з фізики за 1977 рік) та Персі Бріджмен (Нобелівська премія з фізики за 1946).

Нагороди та звання
  • Кореспондент Королівської Академії Наук у Амстердамі, 1956
  • Член Американської Академії Наук і Мистецтв, 1956
  • Співробітник товариства Гугенгайма, 1957
  • Премія Олівера Баклі від Американського фізичного товариства, 1958
  • Премія Морріса Лібмана від Інституту радіоінженерів, 1959
  • Член Національної академії наук США, 1960
  • Медаль Стюарта Баллантайна від Інституту Франкліна у Філадельфії, 1961
  • Національна наукова медаль від президента США, 1974
  • Іноземний почесний член Індійської Академії Наук у Бангалорі, 1978
  • Медаль Лоренца від Королівської Академії Наук, Амстердам, 1979
  • Медаль Фредеріка Івса від Американського оптичного товариства, 1979
  • Іноземний член французької Академії Наук у Парижі, 1980
  • Почесний Вчений університету фон Гумбольта, 1980
  • Почесний член Національної інженерної академії, США, 1984
  • Доктор honoris causa МДУ ім. Ломоносова, 1996 або 1997

Примітки
  1. Leidse Hoogleraren
  2. NNDB — 2002.

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.