Ніфонтова Руфіна Дмитрівна
Руфіна Дмитрівна Ніфонтова (рос. Руфина Дмитриевна Ни́фонтова; 15 вересня 1931, Москва, РРФСР, СРСР — 27 листопада 1994, Москва, Росія) — радянська і російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1962). Народна артистка РРФСР (1966). Народна артистка СРСР (1978). Кавалер орденів «Знак Пошани» (1967), Трудового Червоного Прапора (1974), Дружби народів (1981).
Ніфонтова Руфіна Дмитрівна | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Питаде Руфина Дмитриевна | |||
Народилася |
15 вересня 1931 Москва, СРСР[1] | |||
Померла |
27 листопада 1994 (63 роки) Москва, Росія | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
Громадянство |
![]() ![]() | |||
Діяльність | актриса театру і кіно | |||
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1955) | |||
Заклад | Державний академічний Малий театр Росії, Мосфільм і Державний театр кіноактора | |||
Роки діяльності | 1955—1994 | |||
IMDb | ID 0631411 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
![]() | |
---|---|
![]() |
Руфіна Ніфонтова у фільмі «Ходіння по муках» (1957—1959) |
Життєпис
Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1957, майстерня О. Пижової, Б. Бібікова).
У 1955—1957 роках — актриса Театру-студії кіноактора.
З 1957 року — актриса Академічного Малого театру.
У 1955 році дебютувала в кінематографі у фільмі «Вольниця» в головній ролі (Настя).
В кіно та фільмах-спектаклях актриса зіграла понад сорок ролей.
Плідно працювала на радіо: брала участь у численних радіопостановках з провідними радянськими артистами; записувала поетичні програми віршів Я. Полонського, Р. Джефферса, Л. Українки, Л. Щіпахіна.
У 1986—1991 рр. — секретар Правління Спілки театральних діячів РРФСР.
Похована на Ваганьковському кладовищі.
Фільмографія
- «Одна ніч» (1956)
- «Полечко-поле» (1956, Валя Чернишова)
- «Вольниця» (1956, Настя)
- «Кам'яне гніздо» (1957, фільм-спекталь; Ілона)
- «Ходіння по муках» (1957—1959, Катя)
- «День, коли виповнюється 30 років» (1961, Світлана)
- «Російський ліс» (1964, Елана Іванівна, мати Поліни)
- «Перестань, Мадлене!» (1964, фільм-спектакль; радянська журналістка)
- «Палата» (1964, Ксенія Іванівна, подруга Новикова)
- «Перший відвідувач» (1965, Олександра Коллонтай)
- «Дачники» (1966, Варвара Михайлівна Басова)
- «Рік як життя» (1966, Женні Маркс)
- «Невідома...» (1966, Рута Янсон)
- «Вони живуть поруч» (1967, Надія Павлівна Калітіна)
- «Інтервенція» (1968, мадам Токарчук, нальотчиця)
- «Любов Ярова» (1970, Павла Петрівна Панова)
- «Розплата» (1970, мати Каті)
- «Двадцять років по тому» (1971, герцогиня де Шеврез)
- «Небезпечний поворот» (1972, міс Мод Мокрідж)
- «Світить, та не гріє» (1972, фільм-спектакль; Ганна Володимирівна Реньова)
- «Батьки і діти» (1974, Анна Сергіївна Одинцова)
- «Дім Островського » (1974, фільм-спектакль; Анна Реньова)
- «Птахи нашої молодості» (1974, фільм-спектакль; тітонька Руца)
- «Фальшива монета» (1975, фільм-спектакль; Поліна)
- «День відкритих дверей» (1975, фільм-спектакль; мачуха Олі)
- «Вишневий сад» (1976, телеспектакль; Любов Андріївна Раневська)
- «Оптимістична трагедія» (1977, телеспектакль; комісар)
- «Ризик — благородна справа» (1977, актриса)
- «З коханими не розлучайтесь» (1979, народний суддя)
- «Жиголо і Жиголетта» (1980, Єва Баррет)
- «Товариш Іннокентій» (1981, Серебрякова)
- «Контрольна зі спеціальності» (1981, Любов Савеліївна Орешко)
- «Сніг на зеленому полі» (1981, Клавдія Іванівна Лук'янова, завуч)
- «Вам і не снилося…» (1981, мати Тетяни)
- «Рік активного сонця» (1982, Віра Колосова)
- «Фома Гордєєв» (1983, телеспектакль)
- «Час і сім'я Конвей» (1984, місіс Конвей)
- «Берег його життя» (1985, мати Миклухо-Маклая; Одеська кіностудія)
- «Холопи» (1988, Глафіра, кухарка, незаконнонароджена дочка княжни)
- «Іван» (1988, фільм-спектакль; Марія)
- «Божевільна любов» (1992, пацієнтка психлікарні).
Знялась в українських фільмах:
- «Помилка Оноре де Бальзака» (1969, Евеліна Ганська)
- «Родина Коцюбинських» (1970 В. І. Коцюбинська).
Фестивалі та премії
- 1956: МКФ у Карлових Варах — За найкращу жіночу роль («Вольниця», 1955)
- 1958: Всесоюзний кінофестиваль — За найкращу жіночу роль («Ходіння по муках» (1957. Ф. 1-й: «Сестри»)
- 1960: Всесоюзний кінофестиваль — За найкращу жіночу роль («Ходіння по муках» 1958. Ф. 2-й: «Вісімнадцятий рік»)
Пам'ять
Пам'яті актриси присвячені телепередачі:
- 1999 — «Руфіна. Розділ п'ятдесят четвёртий» в документальному циклі Леоніда Філатова «Щоб пам'ятали» (реж. Ольга Мединська).
- 2006 — (рос.) «Руфина Нифонтова. Она была непредсказуема...» (т/к «Культура», реж. Олена Нікітан).
Література
Посилання
- Енциклопедія вітчизняного кіно: Руфіна Ніфонтова (рос.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)
- Ніфонтова Руфіна Дмитрівна — Малий театр (рос.)
- Нифонтова Руфина Дмитриевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.