Григорук Антон Антонович

Анто́н Анто́нович Григору́к (нар. 2 травня 1950(19500502), селище Обертин, Тлумацького району, Івано-Франківської області)  — український художник, живописець і графік, викладач відділу художнього розпису Косівського училища прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Член Національної спілки художників України. Член редакційної колегії журналу «Гуцули і Гуцульщина», ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка та Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка.

Григорук Антон Антонович
Народився 2 травня 1950(1950-05-02) (71 рік)
Обертин, Тлумацький район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність художник
Alma mater Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва і Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Заклад Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Членство Національна спілка художників України
Антон Григорук

Життєпис

Антон Антонович Григорук народився  2 травня 1950 року в селищі Обертин Тлумацького району Івано-Франківської області. Навчався в  Обертинській середній школі й одночасно в Тлумацькій художній школі у класі викладача Олександра  Волкова. Після закінчення середньої школи працював керівником художньої студії в Обертинському будинку дитячої творчості. 1969—1971 роки — служба в армії.

Художню освіту здобув у Косівському технікумі народних художніх промислів ім. В. І. Касіяна  на відділі художньої обробки металу (1971—1975) та Одеському педагогічному університеті ім. К.Ушинського на художньо-графічному факультеті (1981—1986 рр). Викладачі з фаху заслужений художник України, доцент Анатолій Калитко, заслужені художники України професори Юрій Злочевський, Володимир Власов, доценти Валерій Гегемян, Анатолій Недошитко.

Після закінчення технікуму Антон Григорук працював головним художником художніх майстерень Верховинського лісозаводу (1975—1979 рр). У 1979 році перейшов на роботу в Косівський технікум народних художніх промислів ім. В.Касіяна.

Викладав композицію, роботу в матеріалі на відділі художнього  металу, з 1997 року — рисунок, композицію, живопис на відділі художнього розпису, з 2000-го  — зі зміною статусу навчального закладу — в Косівському інституті прикладного і декоративного мистецтва викладачем, завідувачем відділу.

Учасник науково-практичних конференцій, має низку публікацій у фахових виданнях з проблем виховання національних мистецьких кадрів, автор навчальних програм та методичних розробок з рисунку, живопису, навчальних практик.

Як художник-монументаліст виконав оформлення інтер'єрів та екстер'єрів громадських та храмових споруд в Івано-Франківській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Тернопільській областях — кафе, ресторанів, турбаз, музеїв, шкіл, конференц-залів, лікарень, дитячих дошкільних закладів, мисливських будиночків, баз відпочинку, церков, капличок.

У 1998 році виграв конкурс проектів реставрації та реконструкції монументального оформлення замкових споруд  у Франції. У 1999 році  офіційно  запрошений  для  участі в роботах із відновлення фрескових розписів, мозаїчних та вітражних творів муніципальних замків м. Рамбуйє біля Парижа, де працював до 2002 року. У цей час виконав окремі роботи у Версальському палаці та здійснив за власним проектом весь комплекс реставраційних робіт у приватному будинку посла Франції в Алжирі (м. Марлі ле Руа).

Виконав значну частину графічних робіт у жанрі ліногравюри, здійснив художнє оформлення більше 50 книг українських і зарубіжних авторів.

Як живописець Антон Григорук працює в жанрах пейзажу, натюрморту, портрета в техніках олійного живопису, акварелі. Свої роботи експонував на колективних виставках в Україні та за рубежем — у Косові, Обертині, Коломиї, Івано-Франківську, Львові, Києві, Тернополі,Сімферополі, Москві, Сургуті, Дніпрі, Рамбуйє (Франція), Фюрзені (Німеччина), м. Ряшів, Тарнів (Польща). Учасник Всеукраїнських художніх виставок у м. Харкові 2003, 2014, 2015, 2016-го років та м. Одесі 2009, 2015-го років. Має вісім персональних виставок.

Його твори репродукувалися в журналах «Перевал», «Німчич», «Гуцули і Гуцульщина», «Гражда», газетній періодиці.

Член Національної спілки художників України.

Творчість

  • «Великдень» (2015. Техніка виконання (Далі — Т. в.) мішана. 30х40).
  • «Втеча святої родини» (2015. Т. в. мішана. 30х40).
  • «Прощання» (1999. Ліногравюра. 40х56).
  • «Коляда» (2017. Ліногравюра. 26х30).
  • «Вертеп» (2017. Т. в. мішана. 26х30).
  • «Ми об камінь гострили мечі» (2014. Т. в. мішана. 32х40).
  • «Гончарне диво»  (2000. Ліногравюра. 40х56).
  • «Різдво» (2015. Ліногравюра. 26х30).
  • «Зимовий ноктюрн» (2015. Ліногравюра. 40х56).
  • «Мила розмова» (2016. Ліногравюра. 26х30).
  • «Косівські колядники» (2016. Ліногравюра. 26х30).
  • «Дівчина з півнем» (2010. Олія, полотно).
  • «Святий вечір» (2016. Ліногравюра. 40х56).
  • «Смертю смерть подолав» (2017. Папір, туш.20х30).
  • «Осінь на Каменистому» (2016.Олія, полотно. 60х80).
  • «Вівчар» (2013. Т. в. мішана. 30х40).
  • «Вертеп» (2017. Т. в. мішана. 26х30).
  • «Березень» (1984. Полотно, олія. 50х40).
  • «Пастушок» (2016. Ліногравюра. 26х30).
  • «Ангелятко» (2016. Ліногравюра. 26х30).
  • «Звізда ясна засіяла» (2015. Ліногравюра. 26х30).
  • «Свята родина» (2014. Ліногравюра. 26х30).
  • «Під ігом» (1997. Серія. Папір, туш).

Автор навчальних програм

  • «Етнографічна навчально-розвивальна практика відділу художнього розпису» (2007).
  • «Переддипломна практика відділу художнього розпису» (2011);
  • «Навчальна літня практика пленер» (2012). 

Автор методичних розробок та рекомендацій

  • Рисунок голови людини.
  • Череп людини (рисунок).
  • Тулуб людини (рисунок).
  • Поетапний малюнок натюрморту.
  • Етюд жіночої голови на холодному фоні (живопис).
  • Декоративне вирішення фігури людини в одежі (живопис).
  • Тональне відображення натури в техніці гризайль.
  • Побудова фігури людини.
  • Рисунок групи предметів. Натюрморт.
  • Натюрморт у техніці гризайль.
  • Живопис пів-фігури людини.
  • Живопис фігури людини в професійному оточенні.

Відзнаки і нагороди

Творче кредо

Анатоль Франс:

У мистецтва є два найнебезпечніші вороги: ремісник, позбавлений таланту, і талант, що не володіє ремеслом

Джерела

  1. «Під ігом» (про серію графічних листів Антона Григорука)// Гуцульський край. — 1997. — 19 квітня.
  2. Іванчук М. Пейзажі Антона Григорука // Криця. — 1996. — 13 січня.
  3. Мудрицька Аліса. Подарована радість // Гуцульський край. — 2007. -30 червня.
  4. Чіх-Книш Б. Поліфонія творчості Антона Григорука //Німчич. — 2008.- № 1. — С.150-152.
  5. «Запечалля сивих журавлів» (творчість Антона Григорука) //Німчич. — 2008. — № 1. — С.133-136.
  6. Роздольська М. Брати-художники (про Антона Григорука та його братів)//Злагода. — 1999. -20 січня.
  7. Капличка святого Миколая //Духовні святині Обертина. Каплиці, хрести, пам'ятні знаки, пам'ятні дошки. Укладачі С.Яцик, Ю.Боєчко, Р.Яцик.//Вижниця: Черемош, 2014. — 156с. — С.35.
  8. Рубашевська Н. Душі своєї відчиняю храм //Галцька просвіта. — 2015. — 26 листопада.
  9. Антофійчук Володимир. Святі його духовні острови // Слово Просвіти. — 2017. — 3-9 серпня. –С.10.
  10. Франкевич В. Бо слово єднає нас [текст: (зустріч з поетесою Аделею Григорук та художником Антоном Григоруком з Косова) // Галицька Просвіта. — 2016. — № 46. — С.4.
  11. Зустріч з українським словом (зустріч з поетесою Аделею Григорук  та художником Антоном Григоруком з Косова) // Радіо «Сяйво». — 2016. -  10 листопада.
  12. Зустріч з українським словом (зустріч з поетесою Аделею Григорук  та художником Антоном Григоруком з Косова) // НТК. — 2016. — 9 листопада.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.