Облога Ляховичів

Облога Ляховичів відбулася 23 березня-28 червня 1660 року під час Польсько-російської війни 1654—1667 років.

Російсько-польська війна (1654—1667)
Облога Ляховичів, гравюра 17 ст.

Облога Ляховичів, гравюра 17 ст.
Дата: 23 березня — 28 червня 1660
Місце: Ляховичі
Результат: перемога поляків і литовців
Сторони
Річ Посполита Московське царство
Командувачі
Юдицький Микола Владислав Хованський Іван Андрійович
Військові сили
2500 10 000 — 11 000
Втрати
невідомо невідомо
Ян-Хризостом Пасек біля Ляховичів, картина Юліуша Коссака

23 березня 1660 року російське військо (близько 11 тис. вояків[1]) під головуванням Івана Хованського взяло в облогу Ляховичі, одну з найбільших фортець Речі Посполитої в Білорусі. Гарнізоном фортеці командував войський речицький Микола Владислав Юдицький із 29 гарматами, 59 аркебузами, двома фальконетами, 141 зброя пікінерська та 257 ключиць до цих обладунків і 551 шолом.

Опис фортеці

Фортеця мала чотири бастіони і три кавальєри. Бастіон придворний із боку саду з надшанцем; бастіон розташований біля «ринкового кавалера»; водний бастіон із надшанцем і порожній бастіон, бо не мав надшанця (його ще називають кавалером). У придворному бастіоні були розміщені важкі гармати («Кантор» і «Василіск»), а на надшанці — стрілецька позиція гармати під назвою «Кит». З одного боку бастіону був каземат із пандусним відділенням «Йгніс». Навпроти брами був вал або кавалер із 18-фунтовою гарматою «Самсон».

Облога

23 березня командир фортеці Микола Юдицький відмовився здати фортецю, і тому Іван Хованський наказав розпочати підготовку до штурму зі створення облогових батарей і опрош. Перший штурм був здійснений перед світанком 26 березня. Під час атаки московські війська вигукували «царьов, царьов город!»[1]. Після того, як ворог прорвався до валів, розбуджена залога фортеці після кількох годин бою витіснив москалів, убивши кілька десятків нападників[2]. Наступний напад москалі здійснили 15 травня, але і цей був відбитий. Як повідомляється, внаслідок двох штормів Хованський відповідно до подій втратив близько 1 тис. людей, а вдвічі більше загинуло від гарматного вогню. 17 полонених москалів повісили на валах. Московські війська постійно переслідували війська Самуїла Оскерки і вбивали місцеве населення (вони спалювали, зокрема, Зельва).

Після приходу з Москви наприкінці травня загону у 3000 стрільців розпочався третій штурм, який був відбитий із великими втратами нападників, а потім четвертий штурм вночі, також відбитий залогою фортеці. За три місяці облоги фортеця витримала чотири російські штурми. У таборі росіян, які вели облогу, поширювалося дезертирство (щоночі втікало кілька десятків солдатів)[3].

Наближення допомоги польсько-литовського війська руського воєводи Стефана Чарнецького та великого гетьмана литовського Павла Сапіги змусило Хованського зняти облогу, залишивши кілька тисяч піхотинців у таборі, щоб блокувати гарнізон, і вирушив назустріч майбутній підтримці. Битва під Полонкою, програна росіянами 28 червня, врятувала Ляховичі, які оборонялися три місяці. Після звістки про поразку російські війська залишили Ляховичі, а 2 липня до стін фортеці підійшло переможне польсько-литовське військо.

Успішну оборону Ляховичів тодішні люди пов'язували з втручанням Матері Божої, яка дала йому назву «литовська Ясна Гура».

Ляховичі були єдиною фортецею поруч зі Слуцьком Великого князівства Литовського, яка залишилася непідкореною до кінця польсько-російської війни.

Галерея
  • Фортеця в Ляховичах у 17 ст.
  • Фрагмент карти облоги 1660 року.
  • Фортеця 1660 р. (уривок із плану)

Бібліографія

Див. також

Виноски
  1. Курбатов О. А. «Литовский поход 7168 г.» кн. И. А. Хованского и битва при Полонке 18 июня 1660 г.//Славяноведение. 2003. № 4. С. 25 — 40.
  2. Акты Московского государства, Т. III. — № 58. — С.64-65
  3. Marcin Gawęda, "Połonka-Basia 1660, Dom Wydawniczy Bellona, s. 167.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.