Павло Ян Сапіга
Павло Ян Сапіга (біл. Павел Ян Сапега, пол. Paweł Jan Sapieha; 1609 — 30 грудня 1665, Ружани) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського у Речі Посполитій. Представник роду Сапєг герба «Лис» — одного з найбагатших і найвпливовіших родин в ВКЛ. Воєвода вітебський (1646–1656), гетьман великий литовський і воєвода віленський (з 1656) та смоленський, син Яна Петра Сапеги (1569—1611) та його дружини Зофії Вейґер.
Павло Ян Сапіга | |
---|---|
Павло Ян Сапєга, Войцех Герсон 1860-1866 | |
Великий гетьман литовський | |
1656 — 1665 | |
Попередник | Януш Радзивілл |
Наступник | Михайло Казимир Пац |
Народився |
1609 |
Помер |
30 грудня 1665 Ружани |
Похований | Березовський монастир |
Відомий як | дипломат |
Країна | Велике князівство Литовське і Річ Посполита |
Батько | Ян Петро Сапєга |
Мати | Зофія Вейгер |
У шлюбі з |
1) Анна Барбара Копеч 2) Софія |
Діти | Казимир Ян, Теодора Олександра, Франсиск Стефан, Констанція, Бенедикт Певел |
Рідня | Єжи Александр Любомирський (внук)[1] |
Біографія
Освіту здобув у Бранденбурзі. Військову кар'єру почав в 1633 році під Смоленськом. З 1638 по 1645 обозний, в 1645–1646 роках — підстолій литовський.
Воював проти військ Б. Хмельницького під Зборовом, Жванцем. У 1651 році брав участь Берестецькій битві проти запорізьких козаків і кримських татар. У 1656 році, після смерті свого троюрідного брата Казимира Льва, отримав Ружани, Ляховичі, Бихів та інші маєтки.
Під час «Потопу» звільнив Люблін від шведських військ, брав участь в облозі Варшави і захопив замок Тикоцін в 1657 році. Був критикований за поразку Вінцента Корвіна-Госевського в Битві під Верками, якому він через особисту ворожнечу не прийшов на допомогу. У 1659 році зазнав поразки під Хмільником від військ Васілія Шерємєтьєва. Спільно зі Стефаном Чарнецьким розбив московські війська в битві під Полонкою в 1660 році.
Надавав кошти для бернардинського монастиря в Сокалі.
Помер 30 грудня 1665 в Ружанах. Був похований у Березі в костелі картезіанців.
Примітки
- Lubomirscy (01) (пол.)
Джерела
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 15—17. (пол.)