Одеса-Порт

Одеса-Порт — вантажна залізнична станція Одеськго вузла Одеської залізниці. Розташована на тупиковій лінії від станцій Одеса-Застава II та Одеса-Пересип.

Одеса-Порт
станція
Розташування
Розташування  Україна
Адреса Одеса, вул. Приморська, 8
Координати 46°29′08″ пн. ш. 30°44′56″ сх. д.
Структура
Лінія(ї) Одеса-Застава II / Одеса-Пересип  Одеса-Порт
Структура Одеська дирекція
Платформ відсутні
Колій 10
Послуги
Транспортні Прийом та видача вантажів в універсальних контейнерах масою брутто 24 (30) і 30 т на під'їзних шляхах. Прийом та видача вантажів вагонними і дрібними відправками, що завантажуються цілими вагонами, тільки на під'їзних шляхах і місцях незагального користування. Прийом та видача вантажів в універсальних контейнерах масою брутто 20 і 24 т на під'їзних шляхах
Супутні
Історія
Відкрито 4 (16) грудня 1865
Колишні назви Карантин
Інша інформація
Власник Одеська залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 400305
Мапа
Одеса-Порт на Вікісховищі

Обслуговує Одеський порт. Пасажирського значення не має.

Історія

Станцію було відкрито 4 (16) грудня 1865 року як станцію на відгалуженні від основної залізниці Одеса-Балта до Одеського порту. Від початку мала назву Карантин, проте ще за часів Російської імперії (точна дата не встановлена) здобула нинішню назву.

Станцію електрифіковано.

Реконструкція

Адміністрація морських портів України (АМПУ) планує удосконалить залізничне сполучення в Одеському морському порту. З цією метою в адміністрації гавані 31 березня 2017 року створено робочу групу щодо модернізації та розвитку залізничної інфраструктури.

Через брак залізничних потужностей припортової станції в Одеському порту разом з фахівцями «Укрзалізниці» заплановано збільшенням пропускної спроможності, координувати і розвивати стратегічні активи портової інфраструктури: акваторії, причальні споруди, залізниці, які використовує бізнес, що працює в порту[1].

Примітки

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.