Окулярник японський

Довжина птаха становить 10-11,5, вага 9,5-13 г. Верхня частина тіла оливково-зелена, нижня частина тіла бліда, жовтувата або зеленувата. Лоб зелений, горло жовте, крила темно-коричневі з зеленуватими краями. Лапи і дзьоб чорнуваті або коричнуваті. Навколо очей характерні білі кільця, через які японською мовою птах називається яп. 目白, Mejiro, або "біле око". У дорослих птахів біле кільце перетинається чорною смугою, яка іде від дзьоба до очей, у молодих птахів воно відсутнє.

Виділяють п'ятнадцять підвидів:[4]

• Z. j. japonicus Temminck & Schlegel, 1847 — південь Сахаліну, Японія і південь Південної Корії;
• Z. j. stejnegeri Seebohm, 1891 — острови Ідзу на південь від Торісіми (Острови Нампо);
• Z. j. alani Hartert, E, 1905 — острів Іото;
• Z. j. insularis Ogawa, 1905 — північні острови Рюкю;
• Z. j. loochooensis Tristram, 1889 — острови Рюкю (крім північних);
• Z. j. daitoensis Kuroda, Nagamichi, 1923 — острови Дайто;
• Z. j. obstinatus Hartert, E, 1900 — острови Тернате, Тідоре, Бачан і Серам;
• Z. j. montanus Bonaparte, 1850 — нагір'я Суматри, Яви, Малих Зондських островів, Сулавесі і південних Молуккських островів;
• Z. j. difficilis Robinson & Kloss, 1918 — гора Демпо;
• Z. j. parkesi duPont, 1971 — острів Палаван;
• Z. j. whiteheadi Hartert, E, 1903 — північ Лусону;
• Z. j. diuatae Salomonsen, 1953 — північ Мінданао;
• Z. j. vulcani Hartert, E, 1903 — центр Мінданао;
• Z. j. pectoralis Mayr, 1945 — острів Негрос;
• Z. j. halconensis Mearns, 1907 — острів Міндоро.

Окулярник гірський[3] (Zosterops montanus) раніше вважався окремим видом, однак за результатами молерулярно-генетичного дослідження виявився конспецифічним з японськиим окулярником. Китайський окулярник (Zosterops simplex) натомість вважався конспецифічним з японським окулярником, однак був визнаний окремим видом[5].

Японські окулярники живуть в широколистяних, хвойних, тропічних і мангрових лісах, чагарникових заростях, в садах і на плантаціях. Зазвичай вони живуть на висоті до 100 м над рівнем моря, однак на індонезійських островах подекуди трапляються на висоті до 2660 м над рівнем моря.

Японські окулярники харчуються комахами, плодами і нектаром[6]. Живуть зграями по 5-20 птахів. Шукають здобич на деревах, рідко спускаються на землю. Птахи активно взаємодіють між собою, вирішуючи питання соціальної ієрархії. Вони є маногамними, а в гніздовий період — ще й територіальними. Самці захищають власну територію, не даючи іншим окулярникам гніздиться на ній.

Гнізд робиться з моху, лишайників, шерсті, павутиння і рослинних волокон, розміщується на дереві на висоті від 1 до 30 м над землею. Гніздо будується протягом 7-10 днів, птахи часто крадуть матеріали для його побудови з гнізд інших птахів. Воно, як правило, має чашоподібну форму, діаметр 56,2 мм і глибину 41,7 мм. В кладці 2-5 білих яєць. Інкубаційний період триває 10-12 днів, пташенята покриваються пір'ям на 10-12 день. Батьки продовжують піклуватися про пташенят ще 15-20 днів, після чого зазвичай проганають їх. За сезон може вилупитися кілька виводків[7].

Через великий ареал поширення і значну популяція МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження.

• 
  Пара японських окулярників
• 
  Японський окулярник в оранжереї Осаки
• 
  Японський окулярник