Острів русів

Острів русів, острів Русь — острів, що існував на Дніпрі (нині територія Черкаської області). Одна з теорій походження слова Русь — від назви острову, відповідно понад сто років вчені сперечаються, де саме слід його шукати[1][2]. Археологи, проводячи розкопки на території України, Скандинавії[3] та Росії, причому досить далеко від морів та великих озер, знайшли кілька місць, які могли б претендувати на звання «острова русів»[4].

В арабських джерелах йдеться, що Артанія — східнослов'янське державне утворення VII—IX століть — була поряд із Києвом — за 4 переходи, тобто — 120 км від Києва, а також те, що Київ знаходиться ближче до Волзької Булгарії (нині Татарстан), ніж Артанія. Крім того, араби чітко підкреслюють, що Артанія знаходилася між Дунайською Болгарією і Хозарією. В самому серці цієї початкової Русі, під Черкасами, є Ірдинські (вочевидь, Артанські) болота. Саме цими болотами нині обмежений цей Острів русів[1].

Острів згадується мусульманськими купцями і мандрівниками в своїх літописах. Вони розповідали, що біля країни Артанія, серед Великої води є великий острів, укритий лісами і болотами, довжиною «три дні дороги на конях», що відповідає теперішнім 130—140 км[4].

Одна з гіпотез місцезнаходження загадкового острова з'явилася у 60-х роках 20 століття, коли льотчики допомагали обробляти колгоспні лани з повітря, та звернули увагу на те, що земля між Каневом, Смілою і Чигирином набагато вища від земель, що знаходились навкруги. Виявилось, що нижче Канева, трохи південніше річки Вільшанки, в ті далекі часи Дніпро розділявся на два ростоки (рукави) — правий і лівий[4]:

• правий був судноплавним, іноді до 3 км завширшки. Саме по ньому проходив всесвітньо відомий шлях із варяг у греки. Нині це заплави річок Ірдинь (від села Мошни до міста Сміли) і Тясмину (від Сміли до впадання в Дніпро біля села Стецівка, трохи нижче міста Чигирин);
• лівий рукав — це теперішнє русло Дніпра. Тоді він був другорядним, але судноплавним.

Між двома рукавами і лежав давній острів у «три дні дороги на конях» — острів Русь. За переказами, руські дружини саме звідси починали походи в половецькі степи, землі Криму, Візантійської імперії. Нині на території колишнього острова стоїть місто Черкаси[4].

З решти гіпотез виділяється найперша: ще у ХІХ ст. кандидатуру на «острів» було відкрито на території Чернігівщини, в околицях села Шестовиця біля урочища «Коровель». Подібне слово є у староскандинавській та сучасній шведській мові і звучить, як «коровелер»[5], тільки означає там воно не тварину, а луки, зарослі кущами (або місцина поросла лісом). І справді, у цій місцині є луки і кущі на них. Археологічні розкопки засвідчили перебування там скандинавів понад тисячу років тому.